9.2 Налагодження параметрів розрахунку пк ачп та аналіз нормального режиму ем

Перед виконанням розрахунку нормального режиму ЕМ необхідно виконати налагодження параметрів програмного комплексу, що здійснюється засобами вікна налагоджувальних параметрів. Для його завантаження необхідно натиснути кнопку головного вікна ПК. Далі на вкладці "Настройка АЧП" в групі "Вид расчета" необхідно активувати пункт "Уст. режим". Після закінчення натиснути кнопку "ОК".

Ініціалізація розрахунку нормального режиму ЕМ виконується за допомогою кнопки "АЧП", що розташована у головному вікні програми. Далі вводиться ім'я файлу розрахункової моделі ЕМ, після цього завантажується модуль розрахунку режимів, що представлений вікном "АЧП". У даному вікні відображається інформація про файл вхідних даних та графік проходження процесу розрахунку. Ініціалізація процесу розрахунку здійснюється натисканням кнопки "Начать". Після закінчення процесу розрахунку видається повідомлення "Анализ завершился".

В процесі виконання розрахунку режиму ЕМ автоматично формується файл результатів, що містить детальну інформацію про вхідні параметри ЕМ та параметри розрахованого режиму. Ім’я вказаного файлу відповідає імені файлу розрахункової моделі ЕМ. Для його перегляду можна використовувати зовнішні засоби, або ввімкнути перегляд файла результатів засобами ПК АЧП шляхом натискання кнопки з подальшим зазначенням імені відповідного файлу результатів.

Розрахунок режимів за допомогою ЕОМ може здійснюватись за програмними комплексами АЧП, ДАКАР, КОСМОС або іншими.

Для виконання розрахунків необхідно розробити розрахункову модель і схему заміщення електричної мережі, на основі яких провести підготовку вихідної інформації. Підготовка вхідної інформації для всіх вказаних програм здійснюється аналогічно.

До складу вхідної інформації вводять блоки:

– керування друком (для кожного комплексу свої константи);

– інформація про вузли мережі;

– інформація про лінії і трансформатори мережі.

Приклад записування вхідної інформації наведений у табл. 9.1 для схеми електричної мережі згідно з рис. 9.1 – 9.3.

8. Визначення основних техніко-економічних показників електричної мережі

Цей заключний розділ проекту має за мету визначити витрати, які необхідні для спорудження мережі (одноразових капітальних витрат) і для її експлуатації протягом року (витрати на амортизацію, поточний ремонт і обслуговування), а також системних витрат на компенсацію втрат потужності та електроенергії в мережі. Ці показники визначаються за методом, який викладений у гл. 5.

Крім цих основних показників необхідно визначити і ряд інших показників, які характеризують ефективність експлуатації. До них відносяться:

С – собівартість передавання електроенергії у мережі.

C = E / A_річ,

де А_річ – сумарна електроенергія, яка відпущена у розподільні мережі з шин 10 кВ підстанцій протягом року.

A_річ = Т_нб = Р_нвmaxТ_нб,

де Р_нвmax – сумарне максимальне навантаження підстанцій мережі;

P_*max – відносне значення сумарних втрат активної потужності в режимах максимальних навантажень мережі в процентах від сумарного навантаження підстанцій:

P_*max = 100;

A_* – відносне значення сумарних річних втрат електроенергії у мережі в процентах від А_річ

A_* = 100.

Крім вказаних показників, потрібно розрахувати дані, які характеризують необхідність мережі в елементах обладнання. До них відносяться:

– кількість трансформаторного обладнання за номінальними напругами ВН і марками;

– кількість вимикачів, включаючи ділянки КРП 10 кВ, і комплектів із роз’єднувачів, відокремлювачів та короткозамикачів за номінальною напругою.

– кількість компенсувальних пристроїв (синхронних компенсаторів, комплектних конденсаторних установок) за марками і номінальними напругами;

– кількість кілометрів ПЛЕП за марками (в однофазному обчисленні), враховуючи непрямолінійність трас.

При визначенні капіталовкладень на спорудження як ліній, так і підстанцій в даному випадку необхідно враховувати зональні поправочні коефіцієнти і коефіцієнти інфляції, які приведені в [4]; оскільки укрупнені показники використані на стадії порівняння варіантів, характеризують усереднені умови будівництва електромереж. Крім того, необхідно врахувати довжини реальних трас ліній електропередачі з відповідним коефіцієнтом, який може бути прийнятий рівним 1,1. Все сказане дозволяє уточнити значення приведених народногосподарських витрат на будівництво мережі.