7.Виконання розрахунків режимів на еом

З метою перевірки працездатності спроектованої розподільної мережі, а також ефективності розроблених заходів з регулювання напруги необхідно виконати розрахунок та аналіз трьох основних режимів роботи ЕМ:

– режиму максимальних навантажень;

– режиму мінімальних навантажень;

– післяаварійного режиму.

На даному етапі проектування ЕМ кількість припущень, що використовуються під час проведення розрахунків, має бути зведена до мінімуму з метою забезпечення достатньої адекватності результатів розрахунків, оскільки, спираючись на вказані результати, приймається рішення відносно технічної ефективності розробленого проектного рішення. Таким чином, проведення аналізу зазначених режимів неможливе без застосування ЕОМ.

Для розв’язання вказаної задачі розроблено велику кількість програмних комплексів (ПК), кожен з яких має певні переваги. В даному розділі розглядається методика виконання розрахунку нормальних режимів ЕМ за допомогою ПК АЧП, що був розроблений на кафедрі електричних станцій та систем і у повній мірі відповідає поставленій задачі.

Послідовність аналізу нормальних режимів ЕМ за допомогою ПК АЧП складається з таких етапів:

1. Формування заступної схеми ЕМ;

2. Формування базової та розрахункової моделей ЕМ;

3. Виконання розрахунку нормального режиму ЕМ;

Викладення методики розв’язання задачі аналізу нормального режиму буде виконуватися для ЕМ, топологічну схему якої подано на рис.9.1.

На першому етапі необхідно отримати заступну схему електричної мережі, що аналізується. Для цього кожен її елемент замінюється відповідною заступною схемою зі збереженням з’єднань між елементами. Для прикладу, що розглядається, заступна схема ЕМ подана на рис. 9.2.

На наступному етапі необхідно отримати базову модель ЕМ, представивши інформацію про її заступну схему у внутрішньому форматі програмного комплексу, сумісному з уніфікованими форматами представлення даних (або використати вже існуючі набори даних, сумісні з цими форматами). Введення інформації відносно базової моделі ЕМ здійснюється за допомогою вбудованого редактора файлів вхідних даних (РФВД). Після того, як базова модель пройшла тестування, вона автоматично перетворюється у розрахункову модель ЕМ шляхом конвертації у внутрішній бінарний формат. Завдяки такому перетворенню, досягається додаткова надійність та цільність даних.

Рисунок 9.1 – Топологічна схема

Рисунок 9.2 – Електрична схема

Рисунок 9.2.1 – Розрахункова схема електричної мережі для ЕОМ

Далі, застосовуючи головний модуль АЧП, виконують аналіз нормального режиму ЕМ.

9.1 Формування базової та розрахункової моделей ем

Для активізації РФВД необхідно на головній панелі ПК натиснути кнопку "Создать файл исходных данных" – . Зовнішній вигляд РФВД подано на рис. 9.3.

Рисунок 9.3 - Загальний вигляд вікна редактора вхідних даних

1 – Опис полів файла вхідних даних;

2 – Поле введення вхідних даних;

3 – Кнопка вставляння рядка;

4 – Кнопка видалення рядка;

5 – Кнопка тестування вхідних даних;

6 – Поле виведення результатів тестування;

7 – Кнопка збереження файла вхідних даних;

8 – Кнопка друку вхідних даних;

9 – Контекстна допомога.

Вхідна інформація про базову модель ЕС записується у полі 2 з використанням уніфікованого формату представлення даних. Відповідно до вказаного формату інформація про параметри ЕМ, що необхідна для розрахунку нормального режиму, поділяється на два блоки: блок інформації про вузли ЕМ та блок інформації про її вітки. Вказані блоки розділяються порожнім рядком з кодом “0000”. Ознакою закінчення файлу вхідних даних є два порожніх рядка з кодом “0000”, розташовані послідовно.

Кожний вузол ЕМ має бути представлений рядком даних з кодом “0201”, що має наступну структуру: