
- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •Розділ і. Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку в глобальних суспільних змінах
- •1.1.Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •1.1.1. Зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •1.1.2.Зміна визначення ефективності
- •1.1.3.Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю у міжнародному житті
- •1.1.5.Зміна пріоритетів в областях життєдіяльності, які характеризуються успішним станом
- •1.1.6.Зміни як фактори ”десятикратної сили”
- •1.1.7. Основні закономірності політики змін
- •1.2.Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •1.2.1.Визначення інформаційного суспільства
- •1.2.2.Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •1.2.3.Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •1.3.Глобальна інформаційна інфраструктура
- •1.3.1. Глобальна інформаційна інфраструктура як інституціональна база інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •1.3.2. Основні складові глобальної інформаційної інфраструктури
- •1.3.3.Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •1.3.3.1 Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •1.3.3.2 Мережа доступу
- •Висновки до розділу і
- •Література до розділу і
- •Розділ іі. Національна система зв'язку України як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні засади створення та розвитку нсзу
- •2.1.1. Загальні положення
- •2.1.2. Організаційна структура нсзу
- •2.1.3. Технологічна структура нсзу
- •2.2. Розвиток нсзу та використання новітніх технологій
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [4, 5]
- •2.2.2. Технологія dwdm [3]
- •2.2.3 Мережі мобільного зв'язку [6, 7]
- •2.3. Тенденції розвитку нсзу [8]
- •2.3.1. Сучасний стан та плдальший розвиток ринку зв'язку України
- •2.3.1.1. Тенденції технічного розвитку
- •2.3.1.2. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Концепція розвитку телекомунікацій в Україні [9]
- •Висновки до розділу іі
- •Література до розділу іі
- •Розділ ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [1]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах учасників ринку в сучасних умовах
- •3.2 Основні принципи та методи управління [3, 4, 5]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [6,7]
- •3.2.2 Директивний та економічний методи управління [6]
- •3.2.3 Оперативне і стратегічне управління [6, 8]
- •3.2.4. Класифікація підприємств (організацій) та їх організаційних структур
- •3.3. Управлінські задачі та методи їх вирішення [6, 9, 11]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [6]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [6]
- •3.3.3 Оптимальне управління: методи вирішення задач [6, 11]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління [11]
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [9, 10, 11]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Сутність понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •Висновки до розділу ііі
- •Література до розділу ііі
- •Розділ іv. Регулювання телекомунікацій
- •4.1.Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [1,2]
- •4.1.1.Регулювання як необхідна перебудова розви ку сфери телекомунікацій
- •4.1.2.Основні законодавчі та нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •4.1.3.Зміни в законодавстві як наслідок необхідності інституціональних змін у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні положення Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.Органи регулювання та їх повноваження
- •4.2.1 Структура управління галуззю відповідно до Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [3,4]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення загально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика: сфера державного регулювання
- •Висновки до розділу іv
- •Література до розділу іv
- •Розділ V. Особливості менеджменту телекомуникацій в сучасних умовах
- •5.1. Основні зміни у суспільстві та галузі телекомуникацій, діяльність Tele management Forum`a
- •5.2. Концепція ngoss. Основні положення [10]
- •5.2.1. Ngoss – виклик часу
- •5.2.2. ETom – карта бізнес процесів
- •5.2.3. Модель sid
- •5.2.4.Сутність концепції впровадження ngoss
- •5.3.1 Аналіз бізнес-процесу
- •Користувачі послуг зВ’яЗку
- •5.3.2. Реінжиніринг й удосконалення бізнес-процесів
- •5.3.3. Основні положення реінжинірингу бізнес-процесів (рбп).
- •5.3.4.Практичні питання реалізації рбп
- •Висновки до розділу V
- •Література до розділу V
- •Розділ vі. Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •6.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [1,2]
- •6.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [3]
- •6.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •6.1.3.Основні складові системи технічної експлуатації
- •6.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •6.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •6.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [1,2]
- •6.2.1 Надійність та її властивості
- •6.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •6.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •6.2.4. Методи оптимізації резерву
- •6.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [1,2]
- •6.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •6.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •6.3.3. Прогнозування відмов
- •6.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [4]
- •6.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •6.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •6.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •6.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •Висновки до розділу vі
- •Література до розділу vі
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
1.3.Глобальна інформаційна інфраструктура
1.3.1. Глобальна інформаційна інфраструктура як інституціональна база інформаційного суспільства
Глобальна інформаційна інфраструктура це технологічна база інформаційного суспільства. Глобальна інформаційна структура (Global Information Infastructure – GII) нове поняття в зв’язку та інформатиці. Воно походить від ідеї “національної інформаційної інфраструктури (НІІ)”, розробленої в межах ініціативи Клінтона-Гора, висунутої Адміністрацією США в 1993 р. і оголошеної в 1994 р. в Буенос-Айресі на зібранні МСЕ (Міжнародного союзу електрозі’язку).
Метою НІІ, як було сформульовано в пропозиціях Адміністрації США, є створення “мережі мереж” (тобто об’єднання мереж електрозв’язку, комп’ютерних мереж, баз даних і побутової електроніки). Таке утворення американці назвали “супер-магістраллю”. Технологічна мета НІІ була пов’язана з політичними і економічними інтересами. Завдяки НІІ, США прагнуть створити нові робочі місця, успішно конкурувати в глобальній економіці. В основу НІІ були покладені 5 мережних принципів:
І - розширення мереж зв’язку на основі волоконно-оптичних кабелів, супутникових систем, радіорелейних ліній, широкого застосування компресії сигналів;
ІІ – взаємодія мереж через стандартизацію протоколів ті інтерфейсів;
ІІІ – розширення діалогових інтерактивних служб;
ІV – забезпечення інформаційної безпеки, збереження особистої таємниці і захист інтелектуальної власності;
V – забезпечення стійкості і живучості мереж.
Ідея НІІ була розвинута в ідею Глобальної інформаційної інфраструктури (ГІІ), розробка якої стала головним завданням Міжнародного союзу електрозв’язку і його Дослідницької комісії 13 (ДК–13). Одночасно з ГІІ проробляється інформаційна інфраструктура США і Канади; європейська інформаційна інфраструктура (ЕІІ), японська інформаційна інфраструктура та інші. Основною метою ГІІ є забезпечення сумісної роботи мереж, систем обробки інформації і прикладних процесів для надання будь-яким громадянам доступу до інформаційних ресурсів. Ця мета повинна досягатися шляхом заохочення нових інвестицій, головним чином приватних, розвитку справедливої конкуренції, лібералізації ринку, демонополізації послуг.
В рекомендації МСЕ ТY.101 дане наступне визначення ГІІ.
“ГІІ – це сукупність мереж, обладнання кінцевих користувачів, інформації і людських ресурсів, яка може бути використана для доступу до корисної інформації, зв'язку користувачів один з одним, роботи, отримання розваг в будь-який час та з будь-якого місця за доступними цінами, що визначається за певною глобальною шкалою”. ГІІ як складне утворення зачіпає інтереси користувачів; індустрії електрозв'язку, інформаційних технологій, розваг; державних регулюючих органів; організацій по стандартизації; операторів (рис.1.1).
Інтереси користувача
Інтереси
індустрії
Інтереси
держави
ГП
Інтереси
операторів
Інтереси
стандартизуючих
організацій
Рис 1.1. ГІІ як сукупність інтересів різних учасників
З точки зору користувачів (рис. 1.2) ГІІ є загальною, об’єднаною структурою, мережею мереж, підключення до будь-якої точки, яка надає користувачу можливість використовувати всі ресурси ГІІ, спілкуватися з іншими користувачами і тим самим задовольняти свої інформаційні і комунікаційні потреби.
к.т.
к.т.
лом
Корпоративні
мережі
к.т.
ТфЗК
к.т.
ЦМІС
Мобільна мережа
к.т.
к.т.
Інтернет
к.т.
Мережа КТМ
к.т.- користувацький термінал
ЛОМ - локальна обчислювальна мережа
ЦМІС - цифрова мережа з інтеграцією служб
КТМ - Кабельне телевізійне мовлення
Рис.1.2. ГІІ з точки зору користувача
Загальна концепція ГІІ – це еволюційний підхід, підтримка існуючих та майбутніх засобів електрозв’язку, інформатизації, ЗМІ, розваг, побутової електроніки, їх інтеграція в загальну інфраструктуру. Еволюція ГІІ ілюструється рис 1.3.
Особливістю ГІІ є підтримка багатьох додатків, наприклад, теленавчання та електронні бібліотеки; телемедицина; робота вдома; електронна торгівля; ігри. ГІІ повинна бути “федерацією мереж” з різними мережними можливостями, включно послуги на основі протоколу ІР; послуги на основі комутації каналів і технологій АТМ; послуги інтерактивних мультимедійних служб, мовлення. На початковому етапі ГІІ не передбачала використовувати нові мережні можливості, а лише можливості існуючих мереж в процесі їх сумісної роботи в межах “федерації мереж”. З появою нових мережних можливостей вони будуть застосовуватись, якщо забезпечується їх нормальна взаємодія з існуючими можливостями.
Відзначимо, що сьогодні концепція створення ГІІ дуже тісно переплітається з концепцією NGN (Next Generation Networks – мережі наступного покоління), основні положення яких співпадають.