- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •Розділ і. Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку в глобальних суспільних змінах
- •1.1.Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •1.1.1. Зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •1.1.2.Зміна визначення ефективності
- •1.1.3.Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю у міжнародному житті
- •1.1.5.Зміна пріоритетів в областях життєдіяльності, які характеризуються успішним станом
- •1.1.6.Зміни як фактори ”десятикратної сили”
- •1.1.7. Основні закономірності політики змін
- •1.2.Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •1.2.1.Визначення інформаційного суспільства
- •1.2.2.Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •1.2.3.Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •1.3.Глобальна інформаційна інфраструктура
- •1.3.1. Глобальна інформаційна інфраструктура як інституціональна база інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •1.3.2. Основні складові глобальної інформаційної інфраструктури
- •1.3.3.Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •1.3.3.1 Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •1.3.3.2 Мережа доступу
- •Висновки до розділу і
- •Література до розділу і
- •Розділ іі. Національна система зв'язку України як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні засади створення та розвитку нсзу
- •2.1.1. Загальні положення
- •2.1.2. Організаційна структура нсзу
- •2.1.3. Технологічна структура нсзу
- •2.2. Розвиток нсзу та використання новітніх технологій
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [4, 5]
- •2.2.2. Технологія dwdm [3]
- •2.2.3 Мережі мобільного зв'язку [6, 7]
- •2.3. Тенденції розвитку нсзу [8]
- •2.3.1. Сучасний стан та плдальший розвиток ринку зв'язку України
- •2.3.1.1. Тенденції технічного розвитку
- •2.3.1.2. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Концепція розвитку телекомунікацій в Україні [9]
- •Висновки до розділу іі
- •Література до розділу іі
- •Розділ ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [1]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах учасників ринку в сучасних умовах
- •3.2 Основні принципи та методи управління [3, 4, 5]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [6,7]
- •3.2.2 Директивний та економічний методи управління [6]
- •3.2.3 Оперативне і стратегічне управління [6, 8]
- •3.2.4. Класифікація підприємств (організацій) та їх організаційних структур
- •3.3. Управлінські задачі та методи їх вирішення [6, 9, 11]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [6]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [6]
- •3.3.3 Оптимальне управління: методи вирішення задач [6, 11]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління [11]
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [9, 10, 11]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Сутність понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •Висновки до розділу ііі
- •Література до розділу ііі
- •Розділ іv. Регулювання телекомунікацій
- •4.1.Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [1,2]
- •4.1.1.Регулювання як необхідна перебудова розви ку сфери телекомунікацій
- •4.1.2.Основні законодавчі та нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •4.1.3.Зміни в законодавстві як наслідок необхідності інституціональних змін у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні положення Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.Органи регулювання та їх повноваження
- •4.2.1 Структура управління галуззю відповідно до Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [3,4]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення загально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика: сфера державного регулювання
- •Висновки до розділу іv
- •Література до розділу іv
- •Розділ V. Особливості менеджменту телекомуникацій в сучасних умовах
- •5.1. Основні зміни у суспільстві та галузі телекомуникацій, діяльність Tele management Forum`a
- •5.2. Концепція ngoss. Основні положення [10]
- •5.2.1. Ngoss – виклик часу
- •5.2.2. ETom – карта бізнес процесів
- •5.2.3. Модель sid
- •5.2.4.Сутність концепції впровадження ngoss
- •5.3.1 Аналіз бізнес-процесу
- •Користувачі послуг зВ’яЗку
- •5.3.2. Реінжиніринг й удосконалення бізнес-процесів
- •5.3.3. Основні положення реінжинірингу бізнес-процесів (рбп).
- •5.3.4.Практичні питання реалізації рбп
- •Висновки до розділу V
- •Література до розділу V
- •Розділ vі. Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •6.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [1,2]
- •6.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [3]
- •6.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •6.1.3.Основні складові системи технічної експлуатації
- •6.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •6.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •6.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [1,2]
- •6.2.1 Надійність та її властивості
- •6.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •6.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •6.2.4. Методи оптимізації резерву
- •6.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [1,2]
- •6.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •6.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •6.3.3. Прогнозування відмов
- •6.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [4]
- •6.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •6.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •6.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •6.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •Висновки до розділу vі
- •Література до розділу vі
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
1.1.2.Зміна визначення ефективності
Дотепер вважалося аксіомою, що діяльність будь-якого підприємства здійснюється в інтересах власників підприємства й в інтересах працівників цих підприємств. І всім працівникам і власникам було вигідне збільшення прибутку підприємства, що і служив критерієм ефективної діяльності компанії й окремого службовців. Наявність прибутку в підприємства створювало благополучну атмосферу і було запорукою соціальної гармонії.
Сьогодні критерій ефективності видозмінюється. Усе більшу кількість людей не так цікавить сьогоднішній прибуток, як можливість матеріальної і духовної забезпеченості на багато років уперед. Звідси й оцінка ефективності діяльності фірми також змінюється: вона вважається ефективної тільки в тому випадку, якщо фірма здатна утримати своє стійке положення на ринку не протягом одного року, а протягом 30-40 років.
Таким чином, сьогодні перед керівниками підприємств постає задача нового визначення ефективності і її забезпеченість на довгострокову перспективу. При цьому зростає роль стратегічного управління і планування.
1.1.3.Глобалізація конкуренції
Відмінною рисою дійсного моменту є наявність глобальної конкуренції.
Жодна установа, будь то комерційне підприємство, чи університет, лікарня, не можуть розраховувати на виживання, не говорячи вже про успіх, якщо вони не буде відповідати стандартам, що встановлюють лідери індустрії, у якій частині світу вони б ні знаходилися.
Якщо раніше багато компаній домагалися конкурентних переваг використовуючи дешеву робочу силу деяких слаборозвинених країн, то сьогодні необхідно орієнтуватися тільки на найвищу продуктивність праці. Спроби підприємств (і навіть країн!) відгородитися від навколишнього світу приречені на провал.
Кращим тому підтвердженням служить приклад Мексики, що протягом 50 років, починаючи з 1929 року, вела ціленаправлену політику створення такої внутрішньої економіки, що не залежала б від іншого світу. Ця політика припускала не тільки створення економічних бар'єрів, що захищають мексиканську економіку від іноземних конкурентів, але і — у цьому приклад Мексики абсолютно унікальний для XX століття — практично забороняла мексиканським компаніям експортувати свою продукцію. Ця спроба створити сучасну і при цьому чисто мексиканську економіку цілком провалилася.
Таким чином, підприємство, що прагне вижити і вести успішну діяльність у досконалих умовах, повинне орієнтуватися на кращі світові досягнення, а не тільки на результати, досягнуті найближчими конкурентами.
1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю у міжнародному житті
Світове співтовариство розвивається в умовах виникнення суперечливих тенденцій, серед яких можна виділити наступні основні.
Світова економіка стає усе більш глобальною. Національні кордони стають лише перешкодами і створюють додаткові витрати. Комерційні підприємства, а дорівнює і багато інших установ, більше не можуть обмежувати масштаби своєї діяльності національною економікою і національними межами. Їхні масштаби повинні відповідати діяльності відповідних галузей і компаній в усьому світі.
У той же час політичні кордони зовсім не збираються зникати. Більш того, дуже сумнівно, щоб навіть такі нові регіональні економічні об'єднання, як Європейське економічне співтовариство, NAFTA (Північноамериканська угода про вільну торгівлю, укладена в 1994 році між США, Канадою і Мексикою) чи Mercosur (у майбутньому - загальний ринок країн Південної Америки (Аргентини, Бразилії, Парагваю й Уругваю)), послабили політичні кордони, не говорячи вже про їхнє повне скасування.
З 1918 року не припиняються розмови про «кінець суверенітетів». Але поки не винайдено нічого, що могло б замінити національний уряд і національний суверенітет у політичній сфері. Більш того, починаючи з 1914 року постійно спостерігається тенденція до посилення роздробленості. Йдуть у минуле імперії, що, політично поєднували величезні території.
Усім компаніям необхідно навчитися працювати з врахуванням цих двох світових тенденцій. Кожна компанія навіть діюча тільки на локальному рівні сьогодні є частиною світової економіки. Підтвердженням служить значний вплив коливань курсу долара на діяльність будь-якої компанії, де б вона не знаходилася.
У той же час жодне підприємство чи організація не може ігнорувати свої національні політичні інтереси, що найчастіше входять у суперечність з економічною глобалізацією. Це знаходить підтвердження й в Україні. Її суперечки з Росією приносять шкоду нашим економічним відносинам. Проте, це є відображенням тих реалій, що склалися на сьогодні.