Розділ ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [1]
3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
Україна вступила в еру ринкових відносин. Це повною мірою відбилося на стані справ у галузі зв'язку. Докорінно змінилася система управління підприємствами зв'язку. Колишню же структуру взаємодії органів управління і підприємств зв'язку можна було представити у вигляді ієрархічної системи, у якій домінують директивні методи управління. Наближена модель цієї структури представлена на рис 3.1.
Міністерство
Підприємства зв’язку
Користувачі
Директивне
Послуги без альтернативи
управління
Рис. 3.1. Модель ієрархічної структури галузі зв’язку до перебудови
Уся діяльність підприємств зв'язку будувалася на виконанні вказівок, що спускаються зверху у вигляді наказів, розпоряджень, інструкцій і т.д. Виконання вказівок строго контролювалося, порушення супроводжувалися різними заходами впливу (догана, виключення з партії, звільнення і т.д.).
Незважаючи на суворості, керівникам підприємств працювалося значно легше, ніж зараз. В умовах планової економіки не треба було турбуватися про збут продукції, про забезпечення своїх працівників зарплатою і т.д. Усе це було заздалегідь обговорене і заплановане. Потрібно було лише строго виконувати вказівки і розпорядження, а також не відступати від інструкцій.
Стан споживачів також був дуже детермінованим. Вони одержували від підприємств зв'язку однакові послуги за однакові ціни на всій території країни. Можливість вибору послуг (чи операторів) була відсутня. Усе це перешкоджало розвитку підприємств. У кінцевому рахунку це і призвело до значного відставання від промислово розвинутих країн, виникненню кризової ситуації і повному розвалу системи господарювання.
3.1.2 Зміни у взаєминах учасників ринку в сучасних умовах
Після того як Україна стала незалежною відразу ж позначився курс на створення системи ринкового господарства в країні. Суб'єктами ринку стали й окремі підприємства зв'язку, обласні підприємства, що складають основу системи зв'язку країни, що одержали повну “незалежність” у своїй діяльності.
Однак незабаром стало ясно, що хаотична діяльність всіх окремих підприємств у рамках однієї системи зв'язку може привести до поступового знищення цієї системи. Так народилося об'єднання “Укртелеком”, яке потім стало одним підприємством.
Одночасно в галузі почали виникати підприємства зв'язку недержавної (приватної) форми власності, що вступали в конкурентну боротьбу з “Укртелекомом”. Поступово їх ставало усе більше і більше. При цьому в нових секторах ринку зв'язку (наприклад, мобільного зв'язку, пакетних мереж, IP - телефонії) вони конкурували з “Укртелекомом” на рівних, а іноді і перемагали його.
У цих умовах істотно змінилася структура управління галуззю і стане споживачів. Сьогодні вони приблизно відповідають схемі, представленій на рис 3.2.
Пряме управління
в надзвичайних
ситуаціях Підприємства зв’язку
Органи
управліния
Користувачі
Укртелеком
Генеральна
дирекція
Філіал
1
Р
Філіал
N
егулювання
А
льтернативний
вибір
Приватне
підприємство
1
Приватне
підприємство
M
Рис. 3.2. Структура управління галуззю зв’язку в ринкових умовах
Директивні методи вже не використовуються органами управління при взаємодії з підприємствами. Пряме втручання органів управління в господарську діяльність підприємств зв'язку заборонено законом. Однак є і винятки. Перший виняток стосується підприємств державної форми власності, що знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні органам управління (наприклад, Український науково-дослідницький інститут зв'язку).
Другий виняток стосується всіх підприємств зв'язку в період надзвичайних ситуацій (війна, стихійні лиха і т.д.).
Домінуючою формою впливу на підприємства з боку органів управління стає регулювання, тобто вплив на підприємства зв'язку опосередковано через нормативні документи: закони, стандарти, правила і т.д.
Слід відзначити що використання директивних методів управління у середині підприємств ніхто не скасовував, де вони застосовуються по необхідності.
Значно змінилося також і стан споживачів. В умовах операторського ринку споживач має реальну можливість вибору як оператора зв'язку, так і виду послуги, за яку він готовий заплатити. Правда, про зовсім вільний вибір поки говорити рано. Так, в області надання послуг місцевого телефонного зв'язку “Укртелеком” є монополістом. У той же час послуги мобільного зв'язку можна одержати відразу в кількох компаній, що конкурують між собою.
В умовах ринкового господарства істотно змінюються вимоги до керівників підприємств. Тепер уже робота “по вказівці зверху” стає анахронізмом. Оператори самі визначають і тактику, і стратегію підприємства [2].
Актуальними стають такі якості керівника як:
доскональне знання середовища, у якому знаходиться підприємство (умови на ринку);
знання технічного стану системи зв'язку в цілому і тенденції її технічного й економічного розвитку;
уміння ефективно управляти підприємством, знаходити оптимальні рішення в умовах ситуації, яка постійно змінюється;
знання основних принципів і методів управління.