- •Дослідження впливу режиму роботи
- •До лабораторної роботи № 2
- •6.0902 „Інженерна механіка”
- •1. Мета та завдання роботи
- •2. Конструкція та принцип роботи вбж
- •3. Теоретична частина
- •Реальна (фактична) продуктивність вбж визначається як
- •4. Опис експериментальної установки
- •5. Послідовність виконання роботи
- •Параметри вібраційного живильника
- •7. Вимоги змісту і оформлення звіту
- •8. Контрольні запитання
- •9. Спеціальні вимоги з техніки безпеки
- •10. Список літератури
- •Результати експериментальних вимірювань та розрахунків
- •Дослідження впливу режиму роботи
- •До лабораторної роботи № 2
- •6.0902 „Інженерна механіка”
3. Теоретична частина
Оскільки
чаша ВБЖ здійснює гвинтові коливання,
то кожен елементарний відрізок її
гвинтового лотка можна розглядати як
прямолінійний лоток, що нахилений під
кутом
,
і коливається під кутом β до горизонту
(рис. 3). Кут
називають кутом нахилу прямолінійної
траєкторії.
Рис. 3. Елементарний відрізок гвинтового лотка.
Кут нахилу гвинтового лотка визначається із виразу
,
(1)
де h – крок гвинтового лотка; R – середній радіус гвинтового лотка.
Кут нахилу прямолінійної траєкторії , для віброживильників, у яких проекція довжини пружного стрижня на горизонтальну площину нормальна до радіуса, проведеного у точках кріплення стрижнів до чаші, визначається залежністю
,
(2)
де
r
– радіус кола, на якому розташовані
верхні точки кріплення
пружних
стрижнів;
– відповідно маси та моменти інерції
чаші та реактивної плити з приєднаними
до них деталями;
– кінематичний кут, який визначає нахил
траєкторії верхнього кінця пружного
стрижня до горизонту. Цей кут пов'язаний
із кутом нахилу пружного стрижня до
вертикалі
співвідношенням
, (3)
де
– коефіцієнт, отриманий експериментальним
шляхом. Для циліндричних пружних стрижнів
із кутом
=150
–
200,
=
0,7.
Характер руху виробу по поверхні лотка та швидкість його переміщення в значній мірі залежать від коефіцієнта перевантаження W, який у випадку гармонійних коливань чаші визначається за виразом
,
(4)
де
– нормальна складова амплітуди коливань
лотка;
g
– пришвидшення вільного падіння; ω –
кругова частота вимушених коливань,
яка дорівнює:
,
(5)
де ν – частота коливань у Гц.
Оскільки
– це амплітудне значення пришвидшення
лотка у нормальному до його поверхні
напрямку, а
–
складова пришвидшення вільного падіння
у цьому ж напрямку, то W
показує, у скільки разів амплітудне
значення нормального пришвидшення
більше (або менше) нормальної складової
g.
Тому, для випадків W>1,
мають місце відривні режими
вібрoтранспортування, а для W
1
переміщення виробу відбувається у
безвідривних режимах.
Середня
швидкість вібротранспортування виробу
V
може бути представлена як частка
максимальної швидкості лотка
у повздовжньому напрямку. Для гармонійних
коливань лотка, можна записати
, (6)
або
,
(7)
де
– повздовжня складова амплітуди коливань
лотка;
– коефіцієнт швидкості.
Згідно
рис. 3
пов'язані співвідношенням
,
звідки, згідно (4)
. (8)
Коефіцієнт
швидкості
,
оскільки швидкість транспортування
виробу завжди менша максимальної
швидкості лотка. На величину
впливає ряд вихідних параметрів режиму
(
та коефіцієнт тертя
).
Усі висновки, зроблені для елементарного лотка, будуть справедливі і для всієї гвинтової доріжки, оскільки параметри режиму вібротранспортування ( та ) по всій її довжині будуть однакові.
Оскільки деталі з чаші живильника подаються потоком, то максимально можлива теоретична продуктивність ВБЖ становить
,
(9)
де L – габаритний розмір виробу у напрямку швидкості його переміщення по лотку.
