3.Види і механізми якісних змін

Розрізняють два види якісних змін:

1. Зміни за рахунок кількісного збільшення матерії чи енергії в результаті взаємодії із зовнішнім середовищем. При цьому кількісні зміни матерії чи енергії лише тоді змінюють якість, коли вони безпосередньо впливають на структуру.

Конкретні питання перебудови у системах різної природи вивчають різноманітні науки: біологічні, фізичні, економічні. Зокрема, в економіці виявляється залежність структури підприємства як певної економічної системи від чисельності робочої сили і величини основних виробничих фондів. При певному їх рівні система стає неосяжною ї відбувається її розпад: виокремлюються підрозділи, філії тощо, з великих виробничих галузей виокремлюються споріднені (як то розподіл нафто-газової промисловості на нафтову і газову.

Якісні зміни в системі можуть відбуватися в результаті перерозподілу (без порушення балансу) енергії і матерії в середині самої системи. Наприклад, у замкнутих економічних системах існує тенденція до максимізації деякої цільової функції, що призводить до нової якості системи.

2.Якісні зміни можуть бути результатом зміни якості окремих підсистем (елементів), що утворюють структуру системи. Наприклад, автоматизація і комп’ютеризація виробництва призвели до нової економічної якості.

4.Якісний аналіз ризику

Аналіз і оцінювання ризику передбачає визначення ступеня можливості виникнення ризику і величини втрат. Розрахунок і аналіз ризиків, як правило, передбачають такі етапи:

1) моделювання наслідків кожного фактора ризику;

2) визначення реальної (прогнозованої) можливості появи кожного фактора ризику і втрат від нього в вартісному вираженні;

3) часовий розподіл ризиків (з огляду на те, що багато ризиків сконцентровано на початкових етапах реалізації проекту (ризикової ситуації) і зникають з наближенням до завершення робіт);

4) побудова структурно-елементної моделі факторів ризику з ідентифікацією кожного фактора і його кількісною оцінкою;

5) ранжування факторів ризику за значущістю і вибір найзагрозливіших ризиків;

6) створення бази (банку) даних по аналогічних операціях (проектах) про прийнятність того чи іншого рівня (фактора) ризику;

7) вибір альтернативних критеріїв для вироблення стратегії управління ризиком;

8) максимізація ліквідності;

9) максимізація прибутковості для фіксованих рівнів ліквідності і ризику;

10) мінімізація ризику для фіксованих рівнів ліквідності і прибутку (рентабельності).

Основними критеріями, які необхідно брати до уваги при ідентифікації і оцінюванні ризиків, є: допустима точність оцінки кількісних факторів ризику; ступінь важливості впливу різних факторів ризику на вартість проекту; потенційні додаткові витрати, пов'язані з умовами контракту (участь замовника в роботах, штрафи, бонуси, їх розмір і час впровадження, витрати при зміні термінів виконання проекту, штрафи за низьку якість робіт або товарів, відповідальність за брак тощо); фінансові проблеми (неплатоспроможність, потоки готівкових коштів, відміна (анулювання) або падіння вартості цінних паперів і гарантій, податки, збори тощо); вартісна оцінка прихованих несприятливих факторів.

Комплексний аналіз передбачає оцінювання ризику в двох аспектах: кількісному і якісному. Більшість вчених, які займаються проблемою оцінки ризику, констатують, що якісний аналіз є найскладнішим етапом загального аналізу ступеня ризику.

Якісний аналіз ризику — ідентифікація всіх можливих ризиків, визначення їх факторів, потенційних областей, виявлення напрямів діяльності і етапів, на яких може виникнути ризик.

Цей аналіз здійснюється у кількох основних напрямах. Перший напрям передбачає порівняння очікуваних позитивних результатів (доходів) вибору конкретного напряму підприємницької діяльності з можливими наслідками (втратами, збитками), серед яких виокремлюють: фінансові, матеріальні, часові, соціальні, реалізаційні, екологічні і морально-психологічні. їх порівнюють з імовірними результатами, які одержить підприємство при розвитку певного напряму діяльності.

За другого напряму визначають вплив рішень, прийнятих менеджерами підприємства на етапі розроблення стратегії, на інтереси і поведінку інших суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки вони функціонують не відокремлено, а є елементами ринку. Протягом цього етапу аналізу також визначають тих суб'єктів, яким виникнення певного виду ризику буде вигідне.

Засобами якісного аналізу слід виявити негативні наслідки ризику в усіх сферах діяльності підприємства. Так, ризик пожежі може вплинути на сфери технологічного процесу, виробничо-господарської діяльності, фінансово-економічну та соціальну.

Аналіз ризиків дає змогу простежити не лише їх розвиток та сфери поширення, а й негативні наслідки кумуляції ризиків, тобто взаємного їх впливу і нагромадження. Для цього необхідно залучати найрізноманітніші джерела інформації та використовувати найдосконаліші методи кваліфікаційного аналізу ризиків.

Кількісний аналіз ризику — числове визначення величини окремих видів ризиків, а також сукупного ризику всього вибраного напряму підприємницької діяльності.

Економічний ризик можна визначати як в абсолютних, так і у відносних величинах. Визначення ступеня ризику в абсолютних величинах доцільно використовувати щодо характеристики окремих видів втрат, а у відносних — при порівнюванні прогнозованого рівня втрат з реальним, середньогалузевим, середнім на ринку тощо.

Особливості кількісного аналізу зумовлюються: видом діяльності; досліджуваною проблемою; факторами, що породжують ризик; доступністю інформації, що характеризує ризик; перевагами; ставленням особи, що приймає рішення, до ризику, її професійною підготовкою; кількістю часу, відведеного на ухвалення рішення.