Лекція № 2.1. Якісні методи аналізу соціально-економічних систем

1. Сутність якісного аналізу

2.Взаємозв’язок кількісних, якісних і структурних категорій

3.Види і механізми якісних змін

4.Якісний аналіз ризику

5.Якісний аналіз процесів управління в макроекономіці

1. Сутність якісного аналізу

Труднощі, які виникають у період формування ринкових відносин, значною мірою пов'язані з незнанням механізму дії законів ринкової економіки. Він також неминуче передбачає наявність механізму пізнання цих законів та вмілого їх використання. Потреба пізнання й використання економічних законів визначає об'єктивну необхідність економічного аналізу. Він покликаний вивчати систему економічних форм і процесів, через які виявляються найбільш суттєві та стійкі причинно-наслідкові зв'язки, що охоплюють сферу дії даного закону, основні закономірності розвитку виробництва в умовах ринку; висвітлювати механізм дії законів ринкової економіки й можливі наслідки, які очікують господарські одиниці, якщо вини нехтуватимуть ними, оскільки всі економічні явища і процеси розвиваються під їхнім впливом. Отже, дослідження законів ринку та їх пізнання стають першочерговим завданням економічного аналізу.

Тому назріла об'єктивна необхідність виділення в економічному аналізі таких складових, як теоретичний і конкретно-економічний аналіз. Теоретичний аналіз - найвища та найдосконаліша форма економічного аналізу, результатом якої є цілісна характеристика законів і закономірностей розвитку певної системи з урахуванням об'єктивної необхідності її виникнення й розвитку та переходу в іншу, розвинену систему, наявності логічної залежності одних підсистем й елементів від інших, а також можливості комплексного вдосконалення такої теорії на основі фундаментальних принципів дослідження. Важлива вимога теоретичного економічного аналізу - відповідність практиці реальної дійсності, а отже, достовірності.

Конкретно - економічний аналіз - усебічне дослідження економічної системи на рівні національної економіки, її галузевої й регіональної структури, первинних ланок національної економіки - підприємств, установ, організацій та їхніх структурних підрозділів через систему показників, що адекватно характеризують господарські процеси. Теоретичний аналіз - це якісний аналіз, конкретно-економічний - кількісний. Отже, теоретичний аналіз є базою для конкретно - економічного. Розкриваючи сутність та якісні особливості явищ, процесів і причинно - наслідкових зв'язків їх зміни, а також категорій, він створює умови для використання методів економічного аналізу в його конкретному вираженні .

Якісний аналіз дає можливість визначити вплив окремих факторів на суспільний розвиток регіону в їх взаємозв’язку з показниками соціально-економічного розвитку. До факторів зростання фізичного обсягу ресурсів споживання належать: збільшення обсягів виробництва продукції у галузях; зміна темпів зростання виробництва; зміна матеріаломісткості виробництва; зміна питомої ваги втрат; зміна сальдо між територіальними економічними зв’язками, зміна ефективності нагромадження. На характер відтворювальних процесів у регіоні можуть вплинути зміна кількості населення, зростання або спад промислового і сільськогосподарського виробництва, тобто фактори, які дають уявлення про рівень життя населення.

У результаті якісного аналізу визначаються причини, які спричинили відповідні зміни в кількісних показниках (економічних, демографічних). Тому якісному аналізу підлягають насамперед структура господарства регіону за формами власності, галузева структура, структура населення і трудових ресурсів. Об’єктом якісного аналізу стають також показники середньорічних темпів економічного зростання з позицій оцінки ефективності економічної діяльності регіону.

Якісний аналіз в основному використовують для аналізу ризику. Якісний аналіз ризику містить декілька аспектів.

Перший аспект якісного аналізу ризику пов’язаний з необхідністю порівняння сподіваних позитивних результатів з можливими економічними, соціальними та іншими, як сьогоднішніми, так і майбутніми, наслідками. Ризик має бути обґрунтованим, тобто ризикувати доцільно, якщо це веде до кращих наслідків, при обґрунтуванні правильності своїх дій.

Проблеми ризику мають розглядатися та враховуватися як під час розробки стратегій, так і в процесі реалізації оперативних задач. У противному разі — не уникнути неприємних «сюрпризів», як-от: кожен рік осінь, а за нею зима настають «зовсім раптово», та так, що не встигаємо своєчасно підготуватися до роботи за нових погодних умов і тоді бездумно нарощуємо рівень господарського ризику.

Другий аспект якісного аналізу пов’язаний з виявленням впливу рішень, що приймаються за умов невизначеності, на інтереси суб’єктів економічного життя. Без урахування інтересів (зацікавленості), без керування ними неможливі реальні якісні перетворення в соціально-економічному житті. Необхідно виявити: кому ризик корисний? чиїм інтересам відповідає? Без зацікавленості в результатах економічних рішень немає ризику. Ризикованій ситуації притаманні такі основні умови: наявність невизначеності, конфлікту; наявність альтернатив і необхідність вибору однієї з них (відмова від вибору також є різновидом вибору); зацікавленість в результатах; можливість оцінити наявні альтернативи і прийняти рішення. Усі чинники, що тою чи іншою мірою впливають на ступінь ризику, можна поділити на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні.

Об’єктивні чинники не залежать безпосередньо від фірми та менеджерів (СПР): інфляція, конкуренція, політичні та економічні кризи, екологія, мита, наявність режиму найбільшого сприяння, можлива робота в зоні вільного економічного підприємництва тощо.

Суб’єктивні чинники характеризують СПР (безпосередньо менеджерів, фірму): виробничий потенціал, технологічне забезпечення, рівень предметної та технологічної спеціалізації, організацію праці, ступінь кооперативних зв’язків, рівень техніки безпеки, рівень компетентності та інтелектуальний потенціал СПР, вибір типу контрактів з інвестором чи замовником тощо. Так, зокрема, від типу контракту залежить ступінь ризику та розміри винагороди після завершення контракту.

Успіх у бізнесі визначається вмінням творчо використовувати та поєднувати способи максимізації прибутку з методами управління економічним ризиком в економічних і фінансових ситуаціях, які реально виникають.