
- •Невідкладні стани у пацієнтів із ревматичними хворобами: сучасні підходи до лікування
- •Вовчаковий нефрит
- •Лікування інших критичних станів
- •Катастрофічний антифосфоліпідний синдром
- •Лікування пацієнтів із системним васкулітом Вузликовий періартеріїт (вп)
- •Мікроскопічний поліангіїт (мп)
- •Інтенсивна терапія при хворобі Шегрена (хш)
- •Лікування хворих на ідіопатичні запальні міопатії
- •Література
- •Алгоритми лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу на госпітальному етапі (методичні рекомендації) // Здоров’я України. – 2006. - № 23/1. - с. 19-20.
Мікроскопічний поліангіїт (мп)
Діагностичні критерії остаточно не розроблені. Діагноз МПА ґрунтується на клінічних, імунологічних і морфологічних даних. Діагностичні критерії запропоновані Zashin et al., 1990:
артрит, схуднення, нездужання;
артрит, міальгія;
легеневі інфільтрати, часто з фатальною кровотечею;
швидко прогресуючий нефрит;
шкірні проявичи полінейропатія;
перинуклеарні АНЦА, антимієлопероксидаза.
Лікування базується на ранньому застосуванні ГК і цитостатиків. При швидкому прогресуванні ниркової недостатності або проявах легеневих геморагій проводять комбіновану терапію, яка складається з курсів плазмаферезу, ПТ метилпреднізолоном, ЦФ та внутрішньовенного імуноглобуліну.
Геморагічний васкуліт (ГВ)
Діагностичні критерії, запропоновані ACR (Mills J.A. et al., 1990)
Критерій |
Визначення |
|
Геморагічна висипка, що злегка підвищується над поверхнею шкіри та пальпуєься, не пов’язанга з тромбоцитопенією |
|
Перші симптоми з’являються у пацієнтів у віці до 20 років |
|
Дифузний біль у животі, що посилюється після приймання їжі чи ішемія кишечнику (може бути кишкова кровотеча) |
|
Гістологічне дослідження виявляє гранулоцити в стінках артеріол чи венул |
Для діагнозу потрібні щонайменше 2 критерії
У разі тяжкого перебігу ГВ (абдомінальний синдром, кровохаркання, ураження нирок) можливе призначення ПТ із подальшим застосуванням ГК перорально. У ряді випадків ефективним є призначення плазмаферезу, циклоспорину А, азатіоприну, гепарину, дезагрегантів.
Гігантоклітинний артеріїт( ГКА)
Діагностичні критерії ГКА, запропоновані ACR (G. Yunder et al., 1990)
Критерій |
Визначення |
|
Розвиток ознак хвороби в осіб віком понад 50 років |
|
Поява головного болю, що раніше не відзначався, чи зміна його характеру та (чи)локалізації |
|
Чутливість при пальпації чи зниження пульсації скореневих артерій, не пов’язане з атеросклерозом шийних артерій |
|
Збільшення ШОЕ понад 50 мм/год |
|
Васкуліт з переважно мононуклеарною інфільтрацією чи гранулематозним запаленням, зазвичай з багатоядерними гігантськими клітинами |
Основний метод лікування ГА — призначення ГК у дозах 20 мг/добу. Лише при дуже тяжкому перебігу захворювання доза ГК може підвищуватись до 60–80 мг/добу або проводитись ПТ. ПТ необхідно призначати при сліпоті, що раптово розвинулась, або при прогресуючій втраті зору. У доповнення до терапії ГК в окремих випадках може застосовуватись метотрексат, ЦФ, циклоспорин А.
Артеріїт Такаясу( АТ)
Діагностичні критерії ГКА, запропоновані ACR (Arend W.P. et. Al., 1990)
Критерій |
Визначення |
|
Початок захворювання у віці до 40 років |
|
Слабкість і дискомфорт у м’язах кінцівок під час рухів |
|
Зниження пульсації на одній чи обох плечових артеріях |
|
Різниця систологічного АТ понад 10 мм рт. ст. на плечових артеріях |
|
Наявність шуму при аускультації над обома підключичними артеріями чи червоною аортою |
|
Звуження просвіту чи оклюзія аорти, її крупних гілок у проксимальних відділах верхніх і нижніх кінцівок |
Основним методом лікування є призначення ГК в початковій дозі 1 мг/кг маси тіла з подальшим зниженням до підтримуючої дози. Ефективність лікування від 20 до 100%. У разі тяжкого, рецидивного перебігу доцільно проводити щомісячні курси метилпреднізолоном та ЦФ (9–12 міс) та призначати преднізолон у невисоких дозах перорально.
ПТ метилпреднізолоном, частіше в комбінації з ЦФ та плазмаферезом, використовується для лікування інших системних васкулітів, таких як облітеруючий тромбангіїт (хвороба Вінівартера — Бюргера), есенціальний кріоглобулінемічний васкуліт, ангіїт шкіри, синдром Чарга — Строса.
Особливості призначення ПТ у хворих на системні васкуліти:
– при тяжкому перебігу захворювання;
– у комбінації з ЦФ.