4. Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії

Розмаїття інтересів, нахилів, темпераментів, видів і рівнів пізна-иальних процесів, інших можливостей учнів у навчанні і діяльності дає підставу, перефразувавши А. Екзюпері, стверджувати: «Я не знаю, що таке учні, я знаю багато різних учнів». У шкільному житті учнівсь­ке різноманіття насамперед визначається предметно-пізнавальними ідібностями.

Пізнавальні здібності - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що є умовами успішного здійснення певної діяльності і пішої позитивної динаміки оволодіння знаннями, уміннями і навич­ками. Педагоги розрізняють загальні, групові і специфічні здібності иідповідно до спрямованості й успішності школярів у навчанні вза­галі, у вивченні групи предметів чи окремого предмета, у конкретно­му виді діяльності. Процес реалізації здібностей передбачає прояв лю­диною особистісно значущої активності, зумовленої, з одного боку, характером та цілями тієї чи іншої діяльності, а з іншого, такими утвореннями її внутрішнього світу, як мотивація, схильності, інтере-111. У діяльності особистості здібності не тільки проявляються, а й формуються, розвиваються. Для цього потрібно конструювання педа-юіом у процесі навчальної діяльності спеціальних ситуацій, які по­гребують творчого вирішення⁷¹.

'Подумайте

Працюючи в парах, визначте, які фактори впливають на розвиток здібностей дітей у навчанні історії. Що має робити в цьому напрямі вчитель?

У методиці навчання історії ще немає повноцінних досліджень і ре­комендацій з індивідуалізації роботи з учнями, але визначені загальні підходи до діагностики їх пізнавальних здібностей і можливостей. На цих підставах, так само як у педагогіці, виділяються три групи шко­лярів.

П. Гора розробив коротку, але ґрунтовну характеристику кожної з них, підкреслюючи, що цей розподіл дуже умовний, рухливий і дина­мічний. Він писав: «До слабких, недостатньо підготовлених, відносять­ся учні, які при поверхневому знанні історії не виявляють помітного інтересу до її вивчення і майже зовсім не володіють адекватними прийомами й уміннями самостійної роботи з навчальним історичним матеріалом. Вони не вміють сприймати, засвоювати і відтворювати в образно-емоційній формі навіть найбільш значні факти, самостійно

Озерский. И. 3. Основное усвоить на уроке. - М.: Просвещение, 1988.

⁷¹ Психологічний довідник вчителя / За заг. ред. С. Максименка, В. Андрі-їиської // Психологічна газета. - № 3-4. - 2004. - С 43.

92

93

аналізувати, порівнювати, конкретизувати, узагальнювати навіті роз'яснений теоретичний матеріал. Вони схильні переважно лише де запам'ятовування з наступним переказом викладу вчителя, заучуван ню тексту підручника...

Середніми... вважаються учні, що мають цілком задовільні знання з історії. Вони ґрунтовно засвоїли головні факти, провідні поняття і закономірності, непогано володіють багатьма передбаченими на­вчальною програмою уміннями, можуть без великих труднощів за до­помогою адекватних прийомів перетворити досліджуваний матеріал, засвоювати і відтворювати його в перетвореному вигляді. Історичне мислення, уява, мова, пам'ять й інші пізнавальні можливості в шко­лярів даної групи розвинуті вище, аніж у слабких. На відміну від слаб­ких багато хто з них виявляє інтерес, бажання і волю до вивчення історії...

До числа сильних, чи добре підготовлених, відносяться учні, які цікавляться історією, мають виражену схильність до її вивчення, доб­ре знають фактичний і теоретичний зміст уже вивченого історичного матеріалу, читають додаткову літературу, мають розвинуте історичне мислення, уяву, пам'ять і мову, володіють різноманітними методични­ми прийомами й уміннями навчальної роботи, можуть не тільки пе­ретворювати роз'яснений навчальний матеріал і засвоєні історичні знання, але і творчо застосовувати раніше набуті теоретичні знання у навчальній пошуковій діяльності, для самостійного з'ясування сут­ності проблемно викладених історичних фактів, їхніх зв'язків і відно­син»⁷².

"Подумайте

Працюючи в малих групах, виділить критерії, на підставі яких П. Го-\ ра дав характеристику трьом групам школярів у навчанні історії. Які додаткові ознаки різного рівня розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії ви можете назвати, використовуючи мате­ріали цієї теми?

П. Гора не тільки охарактеризував пізнавальні можливості учнів у навчанні історії у зв'язку з оптимальними для кожної групи типами навчальної роботи, він також обґрунтував методику диференційова­ного підходу до них, що гарантує особистісний розвиток. Зокрема, він зазначав, що слабким учням необхідно головні історичні факти ви­кладати емоційно, у наочно-образній формі, з обов'язковим роз'яснен­ням сутності подій і явищ, оскільки саме такий виклад є найбільш до­ступним і будить інтерес до предмета. Кількаразове використання одних і тих самих елементарних прийомів викладання дозволяє «слаб-

⁷² Гора П.В. Повышение эффективности обучения истории в средней шко­ле. -М., 1988. - С. 38-40.

ким» школярам за зразком відтворювати їх у своїх відповідях, а потім поступово опановувати прийомами більш складної - перетворюючої діяльності.

Навпаки, для сильних учнів учитель зобов'язаний створити умови для прояву максимальної самостійності і пізнавальної ініціативи. Це реально зробити за допомогою проблемного навчання, але й застосу-ішиня простих способів навчальної роботи для сильних учнів не повин­но ігноруватися. Середні за рівнем пізнавальних можливостей учні ибо працюють разом зі слабкими в режимі відтворюючої діяльності, або із сильними - у режимі перетворюючої і творчої. Важливо заохо­чувати прагнення таких школярів виконувати складні завдання.

Таким чином, кожна категорія школярів залежно від рівня навче-пості вимагає свого підходу, особливих методичних рішень уроку. Але як цього досягти на одному занятті в класі, де, як правило, є й слабкі, і середні, і сильні учні, крім того, ще й з індивідуальними особли-іюстями й особистісними перспективами? Проблема диференційова­ного підходу в навчанні історії залишається, як і раніше, актуальною, однак деякі варіанти такої роботи будуть нами розглянуті в наступ­них главах.

'Подумайте

Обговоріть у парах, які прийоми диференційованого навчання історії вам відомі. Складіть перелік таких прийомів та представте його групі.

І Іеревірте себе

1. Що таке пізнавальні здібності?

2. Які групи учнів можна виділити за рівнем розвитку пізнавальних можливостей у навчанні історії?

3. Які особливості організації навчальної діяльності таких учнів визна­чав П. Гора?

4. Що таке диференційоване навчання?

Перевірте свої знання з теми

1. Що таке пізнавальні можливості учнів і якими є їх найважливіші ха­рактеристики у навчанні історії? Як пов'язані цілі і зміст навчання історії з пізнавальними можливостями учнів того чи іншого віку?

2. Які пізнавальні процеси є найбільш важливими у навчанні історії? Співвіднесіть між собою пізнавальні процеси й їхні результати: сприй­няття, уява, пам'ять, мислення - судження, почуття, уявлення, поняття.

3. Що таке інтерес до історії? Якою є його роль у навчанні?

4. Як можна реалізувати диференційований підхід у навчанні історії? Як провести практичне заняття з теми?

Працюючи в групах

1) Визначте, яке з наведених нижче завдань є більш ефективним для

розвитку пізнавальних здібностей учнів 7-го класу:

- які історичні джерела з історії середніх віків вам відомі?

94

95

- назвіть джерела з історії середніх віків, які допоможуть вам дізнаї тись про побут мешканців міст і сіл, католицького монастиря, cnocifl життя феодалів.

Користуючись підручником з історії до одного з курсів основної шкоЧ ли, придумайте декілька завдань, які б сприяли розвитку пізнаваль­них процесів учнів та поясніть, яких саме і чому;

2) Визначте, яким групам учнів 6-го класу за рівнем пізнавальних можливостей можуть бути запропоновані такі завдання:

• давні греки називали Єгипет «Дар Нілу», а єгиптяни називали свок країну «Чорна земля». Поясніть ці назви, чи суперечать вони одна одній?

• поясніть, чим природа Давнього Єгипту відрізняється від природи України.

• розкажіть, як праця людей перетворила долину Нілу. Користуючись підручником з історії до одного з курсів основної шко­ли, придумайте декілька завдань для диференційованого навчання;

3) Користуючись підручником з історії до одного з курсів основної школи, придумайте декілька завдань, за допомогою яких ви могли б діагностувати рівень пізнавальних можливостей учнів.

\ ч

Тема 6

ДІАГНОСТИКА ПІЗНАВАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧНІВ У НАВЧАННІ ІСТОРІЇ

1. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії.

2. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії. 3. Пізнавальні завдання як засіб діагностики і розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії.

Основні поняття теми: діагностуючий диктант, діагностуючі та розвивально-пізнавальні завдання.