ЛЕКЦІЯ № 9

“Захворювання органів дихання ”

План лекції:

1. Гострий риніт, гострий отит.

2. Ангіна, хронічний тонзиліт.

3. Гострий ларинготрахеїт.

4. Гострий бронхіт.

5. Пневмонія.

6. Бронхіальна астма.

1.Гострий нежить (риніт)- запальний процес слизової оболонки носа, який може поширюватися на носову частину глотки. Тому в дітей 1 – го року життя нежить розглядається як ринофарингіт.

Етіологія

Головними чинниками є:

• вірусна або бактеріальна інфекція, якщо захворювання респіраторне,

• дисфункція вегетативної нервової системи, внаслідок чого виникає нейровегетативна форма захворювання у дітей з вегетосудинною дистонією,

• місцева чи загальна сенсибілізація антигеном, внаслідок чого виникає алергійний нежить, який може бути сезонним, сінним (розглядається як поліноз)

Чинники, що сприяють виникненню гострого нежитю:

• несприятливі умови життя,

• несприятливі кліматичні умови,

• переохолодження і перегрів,

• викривлення носової перетинки,

• зміни імунобіологічної системи

Клініка

У дітей 1 – го року життя загальний стан важкий. Температура тіла підвищується до 38*С, спостерігаються психомоторні розлади, ускладнюється дихання через ніс. Дитина не може смоктати грудь матері.

Місцевий процес має перебіг із 3 стадій – продромальної, секреторної, одужання.

У 1, продромальній, стадії спостерігаються такі симптоми:

- сухість слизової оболонки носа, періодичне чхання,

- незначне порушення носового дихання.

У 2 , секреторній, стадії загальний стан погіршується, посилюються місцеві симптоми, а саме:

- часте чхання, серозні виділення з носа,

- подразнення і почервоніння шкіри носа, верхньої губи, набряк слизової оболонки носа,

- різке утруднення носового дихання.

У 3 стадії - одужання - поліпшується дихання, секрет стає густим, у носовій порожнині з’являються кірки.

Кожна стадія триває в середньому 2 – 3 доби.

Лікування

Дітям грудного віку - годування з ложечки, відволікаюча терапія, туалет носа, краплі в ніс – моркв’яний сік, сік з буряка, сік алое, каланхое, грудне молоко, розведений мед.

Дітям старшого віку – галазолін, тізін, назол, нафтізін, санорін, інтерферон.

За наказом № 181 від 21.04.2005 р. «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"

Протокол лікування дітей хворих на хронічний риніт

Хронічний риніт - хронічне неспецифічне запалення слизової оболонки і порожнини носа. Клінічно розрізняють хронічний простий (катаральний), гіпертрофічний (гіперпластичний) і атрофічний риніт. Ці форми риніту мають зв’язок між собою і можуть переходити з простого в гіпертрофічний, або згодом – в атрофічний риніт.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ХРОНІЧНОГО РИНІТУ.

Часте закладення носа, наявність патологічного вмісту в порожнині носа і утруднене дихання, періодичне погіршення слуху та інколи нюху, сльозотеча; спостерігається фарингіт, ларингіт, трахеїт, бронхіт.

ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО РИНІТУ

Лікування хронічного риніту починається з усунення несприятливих чинників, які впливають на розвиток захворювання; якщо причину хвороби встановити не можна, то застосовують переважно місцеве симптоматичне лікування. Серед місцевих заходів добрі наслідки дає змащування слизової оболонки носових раковин 3% розчином коларголу, протарголу 3 рази на день протягом 7-10 днів; сульфату цинку або розчином Люголю з гліцерином 2 рази на тиждень, 6-8 процедур. Якщо таке лікування малоефективне, то застосовують промивання порожнини носа ізотонічним розчином натрію хлориду, мінеральними водами або антисептиками. Застосовують фізіотерапевтичні методи. Реабілітаційні заходи проводяться на південному березі Криму, в регіонах Азовського моря, на гірських курортах та інших регіонах України.

Гострий отит – часто супроводить риніти у немовлят.

За наказом № 181 від 21.04.2005 р. «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"

ПРОТОКОЛ