2. Аналіз стереотипів поведінки міжнародних менеджерів

Американський національний стереотип (США)

Образ типового американця характеризується такими рисами:

1. Жорсткий прагматизм, орієнтація на реальну справу, що приносить користь, прагнення до матеріального достатку та заробіток грошей.

2. Цільовий динамізм: американець завжди бачить жит­тєві, ділові та інші цінності, яких хоче досягти, й постійно заряджений надією для їх досягнення. Прогрес, постійне праг­нення нового („мета-дії-досягнення-нова мета”) стали ідолом, перед яким схиляється вся нація.

3. Американець з величезною повагою ставиться до часу, тим більше до часу як найважливішого ділового ресурсу.

4. Визначальні особисті риси типового американця – гли­бокий індивідуалізм і впевненість у тому, що лише він сам може все зробити для себе, і, відповідно, виняткова само­стійність у прийнятті та реалізації рішень, а також як і пов­на готовність нести за них всю необхідну відповідальність. Саме з цією рисою американського характеру пов’язане вкрай скептичне ставлення їх до допомоги держави та й взагалі до ролі влади в житті індивіда. Влада повинна забезпечити за­конність і встановити правила гри, після чого їй треба відійти й надавати можливість людині самій творити своє сьогодення та майбутнє.

5. Ставлення до інших людей і комунікативні риси ха­рактеризуються загальною дружелюбністю, відвертістю й щирістю, готовністю до співробітництва і пошуку розумних компромісів, прагненням до отримання всієї потрібної інфор­мації та готовністю обмінюватись нею з партнерами. Аме­риканці дуже болісно реагують на нечесну гру, нещирість партнера, приховування інформації й просто банальний обман. І тут виникає свого роду суперечність: строго орієнту­ючись на закони та юридичні норми, американці в той же час цінують неформальні відносини й роботу на підставі довіри без підписання з кожного приводу паперів, печаток, протоколів і т.ін.). Відповідно, вони гостріше реагують на ситуації, коли партнер нечесно вчиняє з ними, користуючись відсутністю офіційного паперу.

6. Жорсткий розподіл ділового й особистого в американській діловій практиці загалом і в поведінці, зокрема.

7. В американців досить часто цілком зарозумілий патріотизм і гордість за успіхи і становище США у світі переходять у певні прояви етноцентризму.

Англійський національний стереотип

1. Спільне в англійців і американців – прагматичність, орієнтація, на справу й дію, життєвий здоровий глузд. При цьому в англійців не спостерігається американської пристрасті до грошей і збільшення прибутків як головного мірила життєвих досягнень. Скоріше, англієць ставиться до бізнесу як до гри й спорту: він, звичайно, турбується про прибутки та успішний стан речей, але таким же важливим для нього є спортивний азарт, цікаве змагання й захоплююча гра.

2. Важлива відмінна риса англійців – нелюбов до абс­трактних проектів, за якими не стоїть реальна справа. Вони скоріше готові думати відразу, якомога швидше почати щось робити й практично розв’язувати виникаючі проблеми. Спроба переконати англійця шляхом уміло побудованого плану проекту, його детального опрацювання на папері буде значно менш ефективна, ніж демонстрація ділових рис партнера в дії.

3. В основі особистих національних рис англійців лежить почуття власної гідності: саме воно підводить до усвідомлен­ня необхідності дотримання етичних норм і загальноприйня­тих традиційних правил, навіть якщо ці норми й правила не записані в законах. І справді: якщо людина має почуття власної гідності й поважає себе саму як особистість, вона просто не дозволить собі втратити цю гідність і повагу до самої себе, порушуючи етику й громадську мораль відносно інших. Внутрішня гідність не дозволяє людині втратити контроль над своїми пристрастями та емоціями, прилюдно демонструючи розпущеність і невміння володіти собою.

4. Глибока повага до національних, державних, сімейних та інших традицій. Цей традиціоналізм: може набувати різних форм і, зокрема, форми звичайного консерватизму, що ви­являється в різних сторонах життя та мислення. Схильність зберігати традицію у всьому: від кольору краватки до манери митись.

5. Певний етноцентризм, порівняно з американським, більш прихований, винятково коректний і, як правило, не ви­являється у формах, що зачіпали б національні почуття інших людей.

Французький національний стереотип

1. Інтелектуалізм, любов до мистецтва, гармонії та краси цікаво виявились у сфері ділового життя. Практика свідчить, що жодна європейська нація не займається побудовою високодосконалих планів, проектів і програм так прискіпливо, як французи. Сам процес пізнання, побудови досконалої логіч­ної схеми, обробки її деталей – все це стихія, в якій француз почуває себе як у своєму середовищі. Але існує і зворотний бік.

2. Зворотний бік – це побоювання та нерішучість у про­цесі реалізації та практичного виконання всього викладеного на папері. Адже оскільки дійсність багато в чому алогічна й іноді ірраціональна, погано вкладається в гармонійно логічні схеми й потребує перегляду цих схем, таке ставлення до ре­алізації планів є звичайною реакцією француза.

3.Національна риса – нелюбов до компромісів і більша, ніж в інших націй, схильність до конфліктів і спорів при ви­рішенні різних проблем. Будь-який пошук компромісу так чи інакше порушує початкову довершеність логічної схеми, яка, на думку її автора, повинна була ефективно вирішити проблему. Коли ж у зіткненні з дійсністю схема виявляється непридатною й потребує компромісу, то реакція француза – конфлікт і суперечка. Порівняємо: прагматик-англієць, не атакуючий проблему в лоб, початково зорієнтований на пошук деякого компромісного рішення.

4. Щодо особистих рис, манери та стилю спілкування, поведінки в сім’ї та в особистому житті взагалі, то тут діє фактор компенсації, а саме: француз розкутий, вільний від умовностей, природний, відрізняється гумором і винахідливістю в неофіційній обстановці, на противагу строгим схемам, зако­нам і регламентам у діловому й офіційному житті.

Національний стереотип, характерний для країн Близь­кого і Середнього Сходу

1. Базова риса стереотипу – прагнення до створення ситуації неквапливості, дружелюбності й довіри в усіх справах, які веде бізнесмен з цього регіону. Той факт, що носії схід­ної культури більше зорієнтовані на роботу, аніж на її результати (що часто дратує європейців і американців), від­повідає саме східному ставленню до часу. Час для них уособ­лює нескінченність, а спроба загнати всі справи в жорсткі часові межі планів і програм є неминучим злом. Створення довіри – найважливіший момент будь-якої справи – потребує часу й терпіння, а це не вкладається в жорсткі, розписані за датами, західні схеми менеджменту.

2. Особисті риси стереотипу – дуже розвинена гордість і страх „втратити обличчя”. Якщо додати емоційність і лег­ке збудження від навіть незначного зауваження або події, то зрозуміло, скільки такту, терпіння, а, найголовніше, обачності, потрібно виявляти міжнародному менеджеру у своїх словах і тим паче – у вчинках.

3. Під час переговорів потрібно пам’ятати:

а) по можливості, суворо дотримуватися прийнятого раніше порядку переговорів, загальної канви бесіди;

б) у разі необхідності обговорити незаплановану тему, дати час і можливість партнеру ознайомитися з нею, маючи на увазі, що ця адаптація відбувається у східного партнера повільніше;

в) слідкувати за мовою, не вживати різких або грубих висловів, і прагнути максимальної теплоти й дружелюбності у звуках, позах, жестах, виразах обличчя.

Японський національний стереотип

1. Основні риси стереотипу – це надзвичайно продуктивне поєднання справді безмірної працьовитості (працелюбності) та терпіння японців з таким же безмежним внутрішнім праг­ненням до краси й досконалості.

2. Японці – безумовні традиціоналісти, але традиціоналіс­ти оригінальні. Дбайливо зберігаючи все краще у своїй куль­турі, вони неохоче сприймають і водночас досить уміло адаптують кращі досягнення інших країн і націй.

3. Дисциплінованість і відданість, почуття відповідаль­ності перед колективом (групою), визнання безумовного ав­торитету колективу, готовність приносити в жертву йому особисті погреби та інтереси.

4. Життєві риси нації – ввічливість і делікатність, акурат­ність і порядність (що високо цінується в партнерах), східна відданість володінню собою й абсолютному контролю над особистою поведінкою й емоціями.

5. Японці – цілеспрямовані люди, які прагнуть удоскона­лювати себе до нескінченності. Вони готові завзято працювати заради своєї мети.