3. Етичні норми та сучасний міжнародний бізнес

Етика бізнесу – ділова етика, що ґрунтується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функ­ціонувати на ринку відповідно до чинного законодавства, встановлених правил і традицій.

Концепція дотримання прав людини ґрунтується на доб­ровільно взятих на себе зобов’язаннях менеджера захищати права інших людей та уникати будь-яких рішень, які порушу­ють ці права. Менеджер у такому разі не буде примушувати інших діяти всупереч їхнім релігійним або ж етичним уявлен­ням.

Концепція справедливості зобов’язує менеджерів стави­тися однаково до всіх людей, невідворотно виконувати всі правила, забезпечувати рівні права під час розподілу благ, відповідальність у відшкодуванні збитків тих, хто завдає шко­ди іншим.

Міжнародний бізнес-етикет – поняття досить містке й не обмежується питаннями ділової субординації та переговор­ним процесом.

Основними складовими бізнес-етикету є:

1. Правила привітання.

2. Правила звертання.

3. Правила представлення.

4. Організація ділових контактів (переговорів, зустрічей, прийомів, ділового листування).

5. Ділова субординація.

6. Рекомендації щодо зовнішнього обліку ділової людини.

7. Етичні норми грошових відносин.

8. Правила обміну подарунками та сувенірами.

9. Прийнятність чайових.

Корпоративна культура – це система особистих і колективних цінностей, які приймаються і виконуються всіма членами організації.

Етика впливає на формування корпоративної культури, правил і норм бізнес-етикету.

Етика своєї закінченої форми набуває у вигляді ділового етикету, який у цілому можна характеризувати як основу ко­дексу поведінки, прийнятого у бізнес-середовищі.

Етична поведінка в бізнесі – це прихильність корпорації до коректної конкуренції, заснованої на відмові від монополь­ного положення й активного використання адміністративного ресурсу; уникнення участі в конфліктах, пов’язаних з позаеко­номічним переділом власності; відсутність агресивності при здійсненні стратегічного курсу; транспарентність.

Етику бізнесу поділяють на дві сфери:

1) макроетика – частина етики бізнесу, яка розглядає специфі­ку моральних відносин між макросуб’єктами соціальної та еко­номічної структури суспільства: як корпораціями, державою і суспільством у цілому, так і його частинами;

2) мікроетика – частина етики бізнесу, яка досліджує специф­іку моральних відносин у самій корпорації, між міжнародною корпорацією як суб’єктом моралі та її працівниками, власни­ками акцій.

Основними постулатами високої ділової етики є:

• дотримання норм всесвітньої етики у виробничій і соціальній сферах діяльності;

• суворе дотримання законодавства країн базування;

• сприяння гармонійному розвитку особистості і суспіль­ства в цілому;

• виконання зобов’язань перед споживачами продукції щодо їх безпеки і якості;

• заперечення дискримінації в будь-яких її проявах;

• інформування власників, колективу, місцевого співтова­риства про результати функціонування корпорації; захист інтересів усіх осіб, пов’язаних з корпорацією; попередження нечесної конкуренції, корупції та хабарництва; сприяння інноваціям у виробничій і соціальній сферах;

• спрямування частини доходу від господарської діяльності на вирішення соціально важливих завдань; вирішення ділових проблем шляхом досягнення конст­руктивного консенсусу, підпорядкованого інтересам сус­пільства.