
- •Особливості міжнародного бізнесу як основа специфіки міжнародного менеджменту
- •2. Глобалізація та інтерналізація міжнародного бізнесу
- •3. Міжнародні корпорації – основний суб’єкт міжнародного менеджменту
- •4. Міжнародний менеджмент: суть, завдання й особливості
- •Тема 2 Досвід організації менеджменту в різних країнах
- •1. Сучасні методи навчання менеджерів для міжнародного бізнесу
- •Аналіз стереотипів поведінки міжнародних менеджерів
- •3. Особливості світових систем менеджменту
- •Тема 3 Середовище міжнародного менеджменту
- •1. Особливості середовища міжнародного менеджменту
- •2. Політико-правове середовище міжнародних корпорацій
- •3. Економічне середовище міжнародних корпорацій
- •4. Соціально-культурне середовище міжнародних корпорацій
- •Тема 4 Функції міжнародного менеджменту
- •Міжнародне стратегічне планування
- •Суть і особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях
- •Система управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях
- •Особливості керівництва в міжнародних корпораціях
- •1. Особисті якості:
- •2. Ділові здібності:
- •3. Інтелектуальні здібності:
- •Особливості контролю та звітності в міжнародних корпораціях
- •Тема 5 Організаційний розвиток міжнародних корпорацій
- •1. Теоретичні основи та фактори організаційного розвитку міжнародних корпорацій
- •2. Організаційні перетворення у міжнародних корпораціях
- •3. Форми розвитку організаційних структур корпорацій
- •4. Управління організаційним розвитком міжнародних корпорацій
- •Тема 6 Технологічна політика міжнародних корпорацій
- •1. Особливості сучасного технологічного розвитку
- •2. Основні складові та напрями розвитку міжнародного ринку технологій
- •3. Зміст і основні етапи планування технологічної діяльності міжнародних корпорацій
- •Тема 7 Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій
- •Завдання та напрями фінансового менеджменту міжнародних корпорацій
- •Система фінансування міжнародної діяльності корпорацій
- •3. Роль основних видів ризику в міжнародному фінансовому менеджменті
- •2. Зовнішні методи управління валютним ризиком:
- •4. Методи фінансування міжнародними корпораціями зовнішньої торгівлі
- •Класифікація корпоративних культур
- •Етичні норми та сучасний міжнародний бізнес
- •Тема 9 Становлення глобального менеджменту
- •1. Глобалізація сучасного господарського життя як об’єктивна основа розвитку міжнародного бізнесу
- •2. Передумови та цілі міжнародної інтеграції
- •3. Сучасні особливості глобалізації бізнесу
Тема 6 Технологічна політика міжнародних корпорацій
Основні питання до вивчення:
Особливості сучасного технологічного розвитку.
Основні складові і напрями розвитку міжнародного ринку технологій.
Зміст і основні етапи планування технологічної діяльності міжнародних корпорацій.
1. Особливості сучасного технологічного розвитку
Можна виділити три головні етапи розвитку міжнародного технологічного обміну й формування світового інноваційного ринку.
На першому етапі (кінець XIX – середина XX ст.) інтернаціоналізація почала охоплювати сферу виробництва, науки й техніки, створюються транснаціональні корпорації (ТНК). Головною формою технологічного трансферту в цей період були прямі інвестиції ТНК у країни, що розвиваються, та колонії.
Другий етап (50-70-ті роки XX ст.) характеризується подальшим поглибленням міжнародного поділу праці, інтенсивним розвитком міждержавної спеціалізації й кооперування виробництва на рівні фірм і підприємств. Різко посилюється активність ТНК, зростає їх кількість, обсяг виробництва й продажів і, відповідно, – роль у національній та світовій економіці.
Третій етап (наприкінці 70-х років XX ст.) – міжнародний поділ праці (МПП) ускладнюється, стає дедалі сильнішим, охоплюючи передвиробничу діяльність і науково-технічну галузь. Провідною формою міжнародного технологічного трансферту став продаж ліцензій, усталюється міжнародна кооперація у сфері науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), з’являються комплексні міжнародні угоди стратегічного характеру – стратегічні альянси (консорціуми).
Технологічна політика підприємства або організації – це набір принципів і дій (спосіб діяльності), на основі якого вибираються, розробляються і впроваджуються нові продукти і технологічні процеси.
Основні завдання технологічної політики фірми:
1) моніторинг науково-дослідних досягнень у світі, а також загальних технологічних тенденцій;
2) стимулювання постійного підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня персоналу компанії;
3) визначення факторів, сприяючих інноваціям (нововведенням);
4) формування організаційної структури підприємства, найбільш сприятливої для здійснення безперервного інноваційного процесу, забезпечення мотивації персоналу;
5) координація і досягнення погодженості дій різних підрозділів компанії з проведення НДДКР.
Традиційно більшість МНК застосовувала один з двох класичних типів проведення технологічної політики:
1. Політика глобального центру – цей тип політики полягає в пошуку нових технологій у країні базування для створення нових продуктів і процесів, використовуючи централізовані ресурси материнської компанії, і в поширенні інновацій по світових відділеннях МНК.
2. Політика поліцентризму – другий традиційний тип здійснення технологічних змін передбачає, що дочірні компанії МНК використовують власні можливості й ресурси для розробки нових технологій, що забезпечують їх власні потреби. Ця модель дозволяє відображати унікальні потреби різних країн, у яких діють МНК.
За останні роки дедалі більшого поширення отримують нові методи здійснення технологічних змін. Ці методи можна поділити на дві категорії: розподілена система технологічного розвитку і інтегрована система технологічного розвитку.
1. Розподілена система технологічного розвитку дозволяє менеджменту МНК об’єднати інноваційні ресурси всіх дочірніх фірм і використовувати їх для всієї корпорації. МНК отримує властивість реагувати на ринкові зміни, які проявляються в одній країні, і застосовувати їх для виявлення подібних тенденцій в інших країнах.
2. Інтегрована система технологічного розвитку означає, що кожна одиниця своїми власними унікальними ресурсами сприяє розробці спільних інновацій. Цей тип технологічної політики краще за інші придатний для умов, коли потреба в інноваціях не відповідає дослідницьким можливостям даного внутрішньодержавного відділення або коли об’єднані ресурси і можливості кількох організаційних одиниць можуть сприяти ефективнішій розробці потрібної технології. Створення гнучких зв’язків дозволяє об’єднати зусилля багатьох одиниць для отримання МНК ефекту синергії.