Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Liktsiyi_mizhn_menedzhment.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.17 Mб
Скачать

Тема 6 Технологічна політика міжнародних корпорацій

Основні питання до вивчення:

  1. Особливості сучасного технологічного розвитку.

  2. Основні складові і напрями розвитку міжнародного ринку технологій.

  3. Зміст і основні етапи планування технологічної діяльності міжнародних корпорацій.

1. Особливості сучасного технологічного розвитку

Мож­на виділити три головні етапи розвитку міжнародного техноло­гічного обміну й формування світового інноваційного ринку.

На першому етапі (кінець XIX – середина XX ст.) інтерна­ціоналізація почала охоплювати сферу виробництва, науки й техніки, створюються транснаціональні корпорації (ТНК). Голов­ною формою технологічного трансферту в цей період були пря­мі інвестиції ТНК у країни, що розвиваються, та колонії.

Другий етап (50-70-ті роки XX ст.) характеризується подаль­шим поглибленням міжнародного поділу праці, інтенсивним роз­витком міждержавної спеціалізації й кооперування виробництва на рівні фірм і підприємств. Різко посилюється активність ТНК, зростає їх кількість, обсяг виробництва й продажів і, відповідно, – роль у національній та світовій економіці.

Третій етап (наприкінці 70-х років XX ст.) – міжнародний поділ праці (МПП) ускладнюється, стає дедалі сильнішим, охоплюючи передвиробничу діяльність і науково-техніч­ну галузь. Провідною формою міжнародного технологічного трансферту став продаж ліцензій, усталюється міжнародна коо­перація у сфері науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), з’являються комплексні міжнародні угоди стра­тегічного характеру – стратегічні альянси (консорціуми).

Технологічна політика підприємства або організації – це набір принципів і дій (спосіб діяльності), на основі якого вибираються, розробляються і впроваджуються нові продукти і технологічні процеси.

Основні завдання технологічної політики фірми:

1) моніторинг науково-дослідних досягнень у світі, а та­кож загальних технологічних тенденцій;

2) стимулювання постійного підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня персоналу компанії;

3) визначення факторів, сприяючих інноваціям (нововве­денням);

4) формування організаційної структури підприємства, найбільш сприятливої для здійснення безперервного іннова­ційного процесу, забезпечення мотивації персоналу;

5) координація і досягнення погодженості дій різних підрозділів компанії з проведення НДДКР.

Традиційно більшість МНК застосовувала один з двох класичних типів проведення технологічної політики:

1. Політика глобального центру – цей тип політики по­лягає в пошуку нових технологій у країні базування для створення нових продуктів і процесів, використовуючи цент­ралізовані ресурси материнської компанії, і в поширенні інно­вацій по світових відділеннях МНК.

2. Політика поліцентризму – другий традиційний тип здійснення технологічних змін передбачає, що дочірні компанії МНК використовують власні можливості й ресурси для розробки нових технологій, що забезпечують їх власні потреби. Ця модель дозволяє відображати унікальні потреби різних країн, у яких діють МНК.

За останні роки дедалі більшого поширення отримують нові ме­тоди здійснення технологічних змін. Ці методи можна поділити на дві категорії: розподілена система техно­логічного розвитку і інтегрована система тех­нологічного розвитку.

1. Розподілена система технологічного розвитку дозволяє ме­неджменту МНК об’єднати інноваційні ресурси всіх дочірніх фірм і використовувати їх для всієї корпорації. МНК отримує властивість реагувати на ринкові зміни, які проявляються в одній країні, і застосовувати їх для виявлення подібних тенденцій в ін­ших країнах.

2. Інтегрована система технологічного розвитку означає, що кожна одиниця своїми власними унікальними ресурсами сприяє розробці спільних інновацій. Цей тип технологічної політики краще за інші придатний для умов, коли потреба в інноваціях не відповідає дослідницьким можливостям даного внутрішньодер­жавного відділення або коли об’єднані ресурси і можливості кіль­кох організаційних одиниць можуть сприяти ефективнішій роз­робці потрібної технології. Створення гнучких зв’язків дозволяє об’єднати зусилля багатьох одиниць для отримання МНК ефекту синергії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]