21. Альтернативні способи виробництва електроенергії.

Причини для використання альтернативних джерел:

• дефіцит традиційних для України паливо-енергетичних ресурсів;

• дисбаланс у розвитку енергетичного комплексу України, орієнтованому, на централізоване електро- і теплопостачання та значне (понад 40 %) виробництво енергії на АЕС. Разом з тим, відсутнє власне виробництво ядерного палива, технології утилізації і переробки відходів АЕС, виробництв для модернізації устаткування діючих АЕС;

• наявність науково-технічної і промислової бази, придатної для виробництва практично усіх видів устаткування нетрадиційної енергетики;

- сприятливі клімато-метеорологічні умови для використання основних видів нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії.

Для України доцільно розглядати використання таких нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, як: енергія Сонця, вітру, біомаси, малих рік, геотермальна енергія.

Геліоенергетика : Сонячні водопідігрівники (геліоводопідігрівники), підігрівники повітря, сонячні системи для одержання електроенергії (сонячні електростанції), акумулятори теплової енергії,пряме перетворення сонячної енергії в електричну (фотоелектричні перетворювачі)

Вітроенерге́тика - галузь відновлювальної енергетики, яка спеціалізується на використанні кінетичної енергії вітру.

Автономні вітроустановки дуже перспективні для заміни дизельних електростанцій і опалювальних установок, що працюють на нафтопродуктах, особливо у віддалених районах.

Геотермальна енергетика - промислове отримання енергії, зокрема електроенергії, з гарячих джерел, термальних підземних вод. Гідрогеотермальні ресурси, які використовуються на сьогодні практично, складають лише 1% від загального теплового запасу надр.

Це джерело характеризується різноплановим впливом на природне середовище. Так, в атмосферу надходить додаткова кількість розчинених підземних водах сполук сірки, бору, мишяку, аміаку, ртуті; викидається водяна пара, збільшуючи вологість; супроводжується акустичним ефектом; опускання земної поверхні; засолення земель.

22. Металургійна промисловість. Продукція металургії.

Металургія - галузі науки і промисловості, які охоплюють процеси отримання металів та сплавів, зміни їх хімічного складу, структури і властивостей, надання їм певної форми.

Металургійна галузь включає:

• чорна металургія;

• кольорова металургія;

• порошкова металургія.

Галузь споживає велику кількість сировини, матеріалів, енергії і в сучасному стані є найбільшим забруднювачем навколишнього середовища.

Україна належить до країн Європи і світу з найбільш розвиненою металургією. Навіть в умовах економічної кризи вона поступається за показниками виробництва металів і сплавів в Європі тільки Німеччині. На металургію припадає близько 25 % вартості продукції основних галузей промисловості країни. Продукція галузі займає провідне місце у зовнішній торгівлі України. Вона забезпечує близько 50 % всіх валютних надходжень від експорту. Металургійний комплекс має надзвичайно велике комплексо- та районоутворююче значення в територіальній структурі господарства України і відіграє відчутну роль у міжнародному поділі праці.Продукція металургії:

• збагачена рудна і нерудна сировина;

• продукти коксохімічного (кокс) і вогнетривкого виробництва;

• чорні метали та сплави на їх основі;

• кольорові метали та сплави на їх основі;

• прокат чорних та кольорових металів (балки, рельси, труби, штаби (полоси), листи та інше);

• деякі види металевих виробів (металоконструкції та інше)