- •1.Значення технологій для розвитку виробництва.
- •2.Поняття «технологія» та деякі його визначення. Промислові технології.
- •3. Класифікація технологічних процесів та їх основні види.
- •4. Суть поняття «інновація» та їх види.
- •5. Роль інновацій у технологічному розвитку.
- •6. Перспективні технологічні процеси
- •7. Роль метрології в контролі технологічних процесів та основні її завдання.
- •9. Сертифікація та її значення. Види сертифікатів.
- •10. Технічна підготовка виробництва.
- •11. Комплексна підготовка виробництва.
- •12. Сировина, основні її види та класифікація. Сировинно-енергетична база України. Комплексне використання сировини.
- •13. Повітря як сировина технологічних процесів
- •14. Вода як сировина та багатофункціональний компонент теплоенергетичних, хімічних та біотехнологічних процесів.
- •15. Найважливіші види вторинної сировини та сфери її використання.
- •16. Основні процеси гірничого виробництва.
- •19.Загальна характеристика виробництва електроенергії, енергія в технологічних процесах.
- •21. Альтернативні способи виробництва електроенергії.
- •22. Металургійна промисловість. Продукція металургії.
- •23. Метали і сплави, їх властивості.
- •24. Способи отримання металів і сплавів.
- •Металургійний комплекс України:
- •27. Виробництво чавуну: загальна характеристика і основні процеси
- •Доменне виробництво чавунів
- •28. Виробництво сталі. Технологічні процеси отримання сталі. Ефективність технологічних процесів отримання сталі
- •Киснево-конвертерне отримання сталі
- •Мартенівське отримання сталі
- •Виробництво сталі в електропечах
- •Безчавунне виробництво сталі
- •Рафінування сталі
- •31. Загальні відомості про ливарне виробництво.
- •32. Виготовлення виливків у разових формах і в кокілях.
- •33. Виготовлення виливків під тиском, за виплавними моделями, відцентровим литтям.
- •34. Сутність обробки металів тиском, методи обробки.
- •35. Технологічний процес виготовлення заготівок прокаткою.
- •36. Технологічний процес виготовлення заготівок пресуванням.
- •37. Волочіння, як технологічний процес отримання дроту, прутків, труб
- •38. Технологічний процес кування
- •39. Технологічний процес штампування.
- •41. Термічні способи зварювання
- •42. Термомеханічні способи зварювання
- •Ковальське зварювання
- •43. Механічні способи зварювання. Зварювання вибухом
- •Зварювання тертям
- •Ультразвукове зварювання
- •Індукційне зварювання
19.Загальна характеристика виробництва електроенергії, енергія в технологічних процесах.
Електроенергетика э провідною галуззю енергетики, яка забеспечуэ електроенерією всі галузі народного господарства та всіх інших споживачів. Електроенергетика виробляється електричними станціями.
Електрична станція – це сукупність уставок, обладнання та апаратури, які використовуються безпосередньо для виробництва електричної енергії, а також необхідні для цього споруди та будівлі , розташовані на певній території. Тобто це підприємство призначено для виробництва електричної енергії.
Електростанції поділяються:
Тес
Гес
Аес
Альтернативі джерела енергії
Найпоширеніші в україні є тес. Вони виробляють майже 2/3 всієї електроенергії. Перевагою тес є відносно вільне розміщення , вдвічі дешевша вартість їх будівництва порівняно з гес.
Всі технологічні процеси що використовуються в промислових технологіях пов’язані із споживанням або виділенням різних видів енергії: електричної, теплової,механічної,енергії світла,ядерної,сонячної та інш.
Теплова електростанція (ТЕС), електростанція, в якій первісна енергія має хімічну форму і вивільняється шляхом спалювання вугілля, рідкого палива чи газу; в парових електростанціях (з паровими турбінами) у топці парового котла відбувається перетворення хімічної енергії палива в тепло газів — продуктів згоряння; це тепло передається воді та водяній парі, пара з котла надходить до парової турбіни, де тепло перетворюється на кінетичну енергію обертання електрогенератора, з'єднаного з турбіною; відпрацьована в турбіні пара надходить до конденсатора і віддає тепло охолоджуючій воді (наприклад, з ріки); у деяких електростанціях застосовують замість парової газову турбіну.
[ред.]Паротурбінні електростанції (ТПЕС) – основне енергетичне устаткування:
котлоагрегати чи парогенератори, парові турбіни, турбогенератори, а також пароперегрівачі,
постачальні, конденсаторні та циркуляційні насоси, конденсатори, повітро-підігрівачі,
генератори, електричне розподільне обладнання. Паротурбінні електростанції поділяють на
конденсаційні електростанції (КЕС) та теплоелектроцентралі (ТЕЦ).
Теплоелектроцентралі (ТЕЦ) відпускають споживачам електроенергію та теплову
енергію з парою або гарячою водою. На відміну від КЕС, на ТЕЦ перегріта пара не повністю
використовується у турбінах, а частково відбирається для потреб теплофікації. Комбіноване
використання тепла значно підвищує економічність теплових електростанцій та суттєво
знижує вартість 1 кВт·год виробленої ними електроенергії.
Конденсаційні електростанції (КЕС) розрізняють за типом енергії, що відпускається
(енергетичним призначенням). На КЕС тепло, яке отримали при спалюванні палива,
передається у парогенератори водяної пари, котра потрапляє у конденсаційну турбіну.
Внутрішня енергія пари перетворюється в турбіні у механічну енергію, а потім електричним
генератором в електричний струм. Відпрацьована пара відводиться у конденсатор, звідки
конденсат пари перекачується насосами знов у парогенератор.
У 50-70-х роках в електроенергетиці з’явилось електроенергетичне устаткування з газовою
турбіною.
Газотурбінні електростанції (ГТЕС) використовуються як резервні джерела енергії (25-
110 МВт) для покривання навантаження в години “пік” або у разі виникнення в
енергосистемах аварійних ситуацій. Також застосовують комбінування парогазового
обладнання (ПГО), в якому продукти спалювання та нагріте повітря потрапляють у газову
турбіну, а тепло відпрацьованих газів використовується для підігріву води або виробництва
пари для парової турбіни низького тиску. ККД ГТЕС звичайно становить 26-28%, потужність
– до декількох сотень МВт.
Дизельна електростанція (ДЕС) – енергетична установка, устаткована одним або
декількома електричними генераторами з приводом від дизелів. Великі ДЕС мають
потужність до 5000 кВт і більше.
Гідроелектростанції – це комплекс силових установок і споруд, призначений для перетворення механічної енергії води в електричну
Річні гідроелект.- працюють від струмення оди, створюваного за рахунок спорудження греблі поперек річки.
Пригребельні гідроел.- працюють від середнього або високого напору води.
Дериваційні гідроел.- працюють від середнього або високого напору води, створеного за рахунок відведення води з русла річки обхідним водоводом.
Гідроакумулююча електростанція (ГАЕС) - гідроелектрична станція, принцип дії якої полягає в перетворенні електричної енергії, що отримується від інших електростанцій, в потенційну енергію води, при зворотному перетворенні накопичена енергія віддається в енергосистему головним чином для покриття піків навантаження.
А́томна електроста́нція (АЕС) — електростанція, в якій атомна (ядерна) енергія перетворюється в електричну. Генератором енергії на АЕС є атомний реактор. Тепло, яке виділяється в реакторі в результаті ланцюгової реакції ділення ядер деяких важких елементів, потім так само, як і на звичайних теплових електростанціях (ТЕС), перетвориться в електроенергію. На відміну від теплоелектростанцій, що працюють на органічному паливі, АЕС працює на ядерному пальному (в основному 233 U, 235 U, 239 Pu)[1]
Урезультаті роботи АЕС утворюються радіоактивні відходи та відпрацьоване ядерне паливо. Вони є небезпечними для людини і довкілля, для знешкодження вимагають переробки та тривалого зберігання.
Альтернати́вні джере́ла ене́ргії — будь-яке джерело енергії, яке є альтернативою викопному паливу.[1]
Це поновлювані джерела, до яких відносять енергію сонячного випромінювання, вітру, морів, річок, біомаси, теплоти Землі, та вторинні енергетичні ресурси, які існують постійно або виникають періодично у довкіллі.[2]
