Виробництво сталі в електропечах

Усередині піч викладена вогнетривом-динасовою або хромомагнезитовою цеглою. Дно роблять плоским або сферичним. Склепіння печі 4 знімне і має отвори для електродів 3 (вуглецевих або графітових), які можуть підніматися і опускатися спеціальним механізмом. Кількість електродів відповідає кількості фаз електроструму. Завантаження шихти здійснюють через вікно 5, готову сталь виливають через випускний отвір 2.

Електрична дуга 1 запалюється між електродами і металевою шихтою, її довжина регулюється автоматично. Місткість електродугових печей 25—200 т, тривалість плавки залежить від об’єму та сор­ту сталі і становить 2—6 годин. До складу шихти входять: стальний брухт, відходи сталеплавильного виробництва, залізна руда, окалина (для окислення домішок), флюси.

Технологія виплавляння сталі в дугових печах включає такі операції:

- заправлення подини;

- завантаження шихти;

- опускання електродів;

- розплавлення шихти, окислення домішок;

- зливання шлаку;

- кипіння розплаву;

- випускання готової сталі.

Безчавунне виробництво сталі

Безчавунне виробництво сталі з металізованих грудок відбувається за схемою, що зображена на рисунку.

Схема технології виробництва сталі з металізованих грудок

Рафінування сталі

Очищення сталі від домішок, які покращують її якісні властивості, називають рафінуванням.

Рафінування сталі проводять у сталеварних агрегатах або поза ними. Очищення в агрегатах подовжує час плавки, що зменшує їх продуктивність і збільшує собівартість сталі.

Позаагрегатне рафінування потребує додаткового спеціального обладнання (ковші, печі та ін.). Його здійснюють у розплаві у ковшах одразу після випуску з агрегату при виконанні операцій: вакуумування; продування інертними газами; перемішування з синтетичними флюсами або переплавом у печах при виконанні електрошлакового, вакуумно-дугового, вакуумно-індукційного і плазменного способів.

Вакуумування дозволяє зменшити в сталі кількість кисню, азоту, водню тощо.

Продування інертним газом (найчастіше аргоном) зменшує вміст кисню і водню (приблизно в 1,5 раза).

Перемішування з синтетичними флюсами (СаО, А1₂О₃, SіО₂, МnО та ін.) зменшує вміст сірки (вдвічі) іфосфору.

29. Кольорові метали, їх значення для народного господарства.

Кольоро́ві мета́ли — це промислова назва всіх металів, крім заліза. Властивості кольорових металів визначаються особливістю їхньої атомної будови. Установлена чітко виражена періодична залежність багатьох властивостей елементів від їхнього атомного номера.

Кольорові метали і сплави умовно підрозділяють на легкі і важкі. До легких відносяться метали, у яких густина не перевищує 5 г/см³: магній, берилій, алюміній, титан і ін. (найлегший метал — літій — 0,536 г/см³). До важких відносять метали, у яких щільність перевищує 5 г/см³. Найважчими елементами є осмій (22,48 г/см³), іридій (22,46 г/см³), золото і вольфрам (19,3 г/см³).

Кольорові метали підрозділяють також за температурою плавлення. Легкоплавкі мають Т_пл. до 600 °C (цинк, свинець, кадмій, вісмут, олово й ін.). Середню Т_пл. (600 — 1600 °C) має мідь. Тугоплавкими вважаються метали, що плавляться при температурах вище 1 600 °C — титан, хром, ванадій, цирконій і ін.

Більшість кольорових металів мають високу електропровідність (срібло, мідь, золото, алюміній).Корозійностійкими є золото, хром, ніобій, тантал, свинець. Кольорові метали є дорогими.

У добу НТР кольорові метали посідають особливе місце. Нові і новітні галузі промисловості  передусім машинобудування неможливоуявити безкольорових металів. Це, в першу чергу, 

радіотехнічна,електротехнічна, авіаційна промисловість, електроніка. Кольоровіметали  поширені  і встарих галузяхмашинобудування, і в побуті;мають вони і стратегічне значення. Отже, кольорові металинадзвичайно потрібні для 

високорозвиненого народного господарства. Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металургійну переробку кольорових руд, дорогоцінних і рідкісних металів,

 у тому числі виробництво сплавів, прокат  кольорових металів, 

переробку вторинної сировини і видобуток кольорового

 каміння.В умовах науково-технічного прогресу значення кольорової металургії зростає, оскільки їй належитьзначна роль у створенні

 конструкційних матеріалів високої якості.Провідними галузями кольорової металургії України є алюмінієва,цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікелева.

30. Роль машинобудівної промисловості в народному господарстві.

Машинобудування — одна із найважливіших галузей народ­ного господарства, що характеризує стан економічного і промис­лового розвитку країни.

Значення машинобудування визначається тим, що воно, виробляючи знаряддя праці (робочі машини, технологічне і силове устаткування, контрольно-вимірювальні прилади, техніч­ні засоби автоматики для всіх галузей народного господарства і військово-промислового комплексу та спецобладнання для невиробничої сфери), забезпечує комплексну механізацію і авто­матизацію виробництва.

Машинобудування в Україні виникло ще в середині ХІХ століття. Наявність металу, вигідне транспортно-географічне розташування, вихід до узбережжя Чорного і Азовського морів, висока концентрація сільськогосподарського виробництва спри­яли розвитку насамперед транспортного і сільськогосподарсько­го машинобудування. Верстатне обладнання в основному заво­зилось із-за кордону.

На період встановлення незалежності України в 1991 р. ма­шинобудування було провідною галуззю в структурі промис­лового комплексу України, його частка становила понад 30\% промислового виробництва.

Галузь машинобудування в Україні представлена металур­гійним, гірничо-шахтним, підйомно-транспортним, енерге­тичним, судно-, авіа-, і автомобілебудуванням, виробництвом машин і механізмів для хімічної і нафтохімічної, легкої та хар­чової промисловостей, сільськогосподарським, будівельно-до­рожнім машинобудуванням та виробництвом машин для кому­нального господарства, виробництвом верстатів і інстру­ментів та машин і обладнання для збройних сил.