Міністерство охорони здоров'я україни

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І. ПИРОГОВА

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри клінічної фармації

і клінічної фармакології

Завідувач кафедри

______проф. Яковлева О.О.

«___»___________20___р.

Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів при підготовці

до практичного (семінарського) заняття

Навчальна дисципліна	Клінічна фармакологія
Змістовий модуль №
Тема №	Антисептичні ЛЗ
Курс	4-й
Факультет	Стоматологічний

Вінниця – 20__

1. Актуальність теми

Антисептичні лікарські засоби (anti-проти, sepsis-гниття) засоби, що використовують для впливу на збудників захворювань, що знаходяться в епісоматичних біоптатах, тобто на поверхневих покровах (шкірі, слизових, в стоматологічній практиці – на слизових оболонках порожнини рота, тканах зуба і парадонта), для промивання ран і порожнин. Необхідно відмітити, що деякі лікарські засоби, що використовуються per os, створюють високі концентрації в кишковику або сечовивідних шляхах призначені саме для дії на збудників захворювань з вказаною локалізацією, в наш час відносять до антисептиків (“кишкові антисептики”, “уроантисептики”). Більше того, такі класичні хіміотерапевтичні засоби як антибіотики, противомікотичні та інші, при їх місцевому застосування (в вигляді розчинів, мазей, кремів) також розглядається як антисептики. Основний закон асептики - «все, що торкається рани має бути вільним від бактерій, тобто має бути стерильним». Антибактеріальні та антисептичні препарати складають в різних країнах від 6 до 21% ринку лікарських засобів. Лікувальні заклади витрачають на закупівлю медикаментів 15 – 20% бюджету стаціонарів, антибактеріальні засоби в цій структурі складають близько 60%. Основою для профілактики контактної інфекції є стерилізація – повне вивільнення будь якого предмету від мікроорганізмів шляхом дії на нього за допомогою фізичних або хіміческих факторів. Препарати, що застосовують для знищення збудників в навколишньому середовищі (обеззараження приміщень, предметів уходу за хворими, виділень хворих, одягу, транспортних засобів) – відносять до дезінфікуючих засобів.

Вимоги до антисептичних засобів:

1. Бажано мати засоби широкого спектру дії (для обрабки рук хірурга, операційного поля) та вузького спектру дії для терапевтичної антисептики (після встановлення виду збудника і його чутливості).

2. Часто достатньо мікробостатичної дії, так як слідом за призупиненням росту збудника вступають в дію фактори імунної системи. Але необхідні і мікробоцидні засоби (для обрабки рук хірурга, операційного поля, а також для застосування їх у імунодефіцитних хворих).

3. Препарати повинні добре розчинятися в ліпідах і погано в воді. Ліпофільність сприяє накопиченню антисептика в місці нанесення, а гідрофільність заважає утворенню протимікробної концентрації на необхідний час.

4. Попередня форма антисептика по можливості повинна мати форму порошка (зручність зберігання, точність дозування, можливість приготування будь яких лікарських форм).

5. Антисептики не повинні фарбувати шкіру паціента, бруднити білизну, одяг, мати неприємний запах; бути стійкими до світла, температури, зберігати активність в біоорганічних субстратах, при стерилізації і зберіганні. Препарати, що застосовуються в стомавтологічній практиці, повинні мати відповідні органолептичні властивості.

6. Не володіти токсичністю і алергогенністю.