
- •2. Предмет регулювання господарського права
- •3. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
- •4. Функції та компетенція об'єднання підприємств. Управління об'єднанням підприємств
- •5. Господарські правовідносини, їх ознаки та види.
- •6.Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •7. Асоційовані підприємства та холдингові компанії
- •8.Методи господарського права
- •9.Штрафні та оперативно-господарські санкції.
- •10.Правовий статус громадянина-підприємця
- •11/Основні напрями економічної політики держави
- •12.Адміністративно-господарські санкції.
- •13Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
- •14/Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •15 Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства.
- •16.Особливості правового статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання
- •17 Особливості управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки.
- •18.Організаційно-правові питання запобігання банкрутству.
- •19 . Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •20. Законодавство про захист економічної конкуренції
- •21/Підстави для застосування банкрутства
- •23,Правове становище Антимонопольного комітету.
- •24 Провадження у справах про банкрутство
- •26 Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •27 Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство
- •28, Корпоративні права
- •30, Мирова угода у справах про банкрутство.
- •31, Поняття і головні цілі приватизації, законодавство про приватизацію.
- •32. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •33,Правове регулювання матеріально-технічного постачання та збуту
- •34 Обэкти приватизації
- •35,Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •36Правове регулювання контрактації сільськогосподарської продукції.
- •37,Субєкти приватизації
- •38Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види.
- •39 Правове регулювання енергопостачання
- •40, Приватизаційний процес.
- •41.Система господарського законодавства.
- •42,Поняття договору оренди. Об'єкти оренди.
- •43 Способи приватизації
- •44 Поняття та види суб'єктів господарського права
- •45Сторони в договорі оренди
- •46. Договірні відносини приватизації
- •47. Створення суб'єктів господарювання, їх державна реєстрація
- •48. Порядок укладення договору оренди.
- •51. Умови договору оренди
- •52. Умови і порядок емісії і розміщення цінних паперів
- •53. Поняття підприємства як організаційної форми господарювання
- •54. Припинення договору оренди
- •55. Регулювання ринку цінних паперів
- •57. Правове регулювання лізингових операцій
- •58. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов'язань
- •59. Організаційна структура та управління підприємством
- •60. Правове регулювання товарообмінних (бартерних) операцій
- •61. Виконання господарських зобов’язань, забезпечення виконання господарських зобов’язань
- •62. Правове становище державних підприємств
- •63. Правове регулювання зберігання у товарному складі.
- •64. Припинення господарських зобов’язань
- •65. Правове становище комунального унітарного підприємства
- •66. Комерційне посередництво (агентська діяльність): поняття, види, суб'єкти
- •67. Розірвання господарських зобов'язань. Недійсність господарського зобов'язання
- •68. Поняття, види та правове становище підприємств колективної власності
- •69. Транспортні господарські договори.
- •70. Поняття та ознаки господарського договору.
- •71. Правове становище приватних підприємств.
- •72. Правове регулювання підрядних відносин у капітальному будівництві.
- •73. Види господарських договорів
- •76. Фукції господарського договору.
- •77. Види господарських товариств.
- •78. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •79. Зміст і форма господарського договору
- •80. Майно та майнові права у господарському товаристві
- •81. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність
- •82. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів
- •83. Права і обов'язки учасників господарського товариства
- •84. Правове становище учасників страхової діяльності
- •85. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності
- •86. Управління господарським товаристов.
- •87. Державний нагляд за страховою діяльністю.
- •88. Підстави та межі господарсько-правової відповідальності.
- •89. Поняття об’єднання підприємств.
- •90. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
13Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
. Громадяни, які постійно проживають на території України, можуть об'єднуватися у кредитні спілки. 2. Кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встанов¬леному законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з ме¬тою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансо¬вих послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набу¬ває з дня її державної реєстрації. 3. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. 4. Майно кредитної спілки є її власністю і складається з фондів кредитної спілки, коштів доходу та іншого майна. 5. Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб'єктів підприємниць¬кої діяльності. 6. Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спіл¬ки визначаються цим Кодексом, законом про кредитні спілки та іншими законами.
2. Визначення кредитної спілки, яке дано в коментованій статті, цілком узгоджується з відповідним визначенням, що міститься в Законі «Про кредитні спілки». Водночас слід звернути увагу на те, що дефініція закону більш змістовна, оскільки включає вказівку на коопера¬тивну природу кредитних спілок, чомусь упущену законодавцем у тексті аналізованої статті. Тим часом побудова кредитних спілок на кооперативних засадах - важлива юридична ознака, яка дозволяє відрізняти їх від громадських організацій, до числа яких наше законодавство до¬недавна помилково відносило кредитні спілки (див. п. 2 Тимчасового положення про кредит¬ні спілки, затвердженого Указом Президента України від 20 вересня 1993 р. [465]).
Неприбутковий статус кредитних спілок означає те, що вони не переслідують мети одер¬жання прибутку як основної мети своєї діяльності. У той же час особливістю кредитної спіл¬ки як неприбуткової (некомерційної) організації є визнана законом за її членами можливість участі в розподілі доходу кредитної спілки. Така можливість характерна для всіх організацій, близьких до типу споживчого кооперативу, тому у світовій практиці прийнято вважати, що споживчі кооперативи займають проміжне становище між комерційними і некомерційними організаціями. Як бачимо, кредитна спілка не повною мірою відповідає класичним критеріям неприбуткової організації, однак її неприбутковий статус прямо закріплено не тільки в Законі «Про кредитні спілки», принципові положення якого знайшли відображення у коментованої статті, а й у податковому законодавстві (див. п. 7. 11. 1 ст. 7 Закону України «Про оподаткуван¬ня прибутку підприємств» у редакції від 22 травня 1997 р. [345]), що свідчить про послідовну позицію законодавця в цьому питанні.
Основною метою створення кредитної спілки є задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні і наданні інших фінансових послуг. Саме тому кредитна спілка відноситься до числа фінансових установ і підпадає, крім усього іншого, під дію Закону України від 12 липня 2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [490].
Господарська правосуб'єктність кредитної спілки має винятковий характер, через що ко¬ло дозволених їй видів діяльності жорстко визначено законом. Кредитна спілка вправі: прий¬мати вступні, обов'язкові пайові й інші внески від своїх членів; надавати кредити своїм чле¬нам на умовах платності, строковості і забезпеченості; залучати на договірних умовах внески своїх членів на депозитні рахунки; виступати поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами; розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитних банківських рахунках, придбавати державні цінні папери і паї кооперативних банків; залуча¬ти кредити банків та інших організацій винятково для кредитування своїх членів; надавати кредити іншим кредитним спілкам; виступати членом платіжних систем; здійснювати благо¬дійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів (ст. 21 Закону «Про кредитні спілки»). Деякі з цих правомочностей обмежені певними умовами.
Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс і банківські рахунки, діє на основі самофінансування, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах варто¬сті належного їй майна і може вчиняти будь-які угоди, що не суперечать чинному законодав¬ству і статуту кредитної спілки. Члени кредитної спілки відповідають за її зобов'язаннями лише у межах своїх пайових внесків.
Статус юридичної особи кредитна спілка набуває з моменту її державної реєстрації, що здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ. Для державної реєстрації кредитної спілки подаються такі документи: заява встановленого зразка; протокол установчих зборів, до якого додається список засновни¬ків кредитної спілки; статут; копія платіжного документа про сплату реєстраційного збору.
3. Установчим документом кредитної спілки є статут, що затверджується її вищим орга¬ном управління - загальними зборами членів кредитної спілки, а при її створенні - установчи¬ми зборами. У статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються: найменування і юридична адреса спілки; цілі її створення та завдання; ознака членства; порядок утворення і діяльності органів управління спілки, порядок утворення філій і представництв, їх повноваження; права та обов'язки членів спілки; умови і порядок вступу до спілки, порядок припинення членства в ній, порядок сплати вступних та інших внесків; джерела надходження і порядок використан¬ня коштів та іншого майна спілки, у тому числі порядок і умови надання кредитів членам спілки; порядок звітності і здійснення контролю за діяльністю органів управління спілки; по¬рядок внесення змін і доповнень до статуту; порядок припинення діяльності спілки і вирішен¬ня у зв'язку з цим майнових питань; порядок покриття можливих збитків спілки; порядок розподілу її доходів (ст. 7 Закону «Про кредитні спілки»). Про зміни, внесені до статуту, кре¬дитна спілка зобов'язана повідомити реєструючий орган у 5-денний строк.
4. Кредитна спілка має право власності на належне їй майно, яким вона володіє, корис¬тується і розпоряджається відповідно до закону і свого статуту. Майно кредитної спілки складається з пайового, резервного і додаткового капіталів, а також залишку нерозподілено¬го доходу спілки і не може бути меншим 10 % від суми її загальних зобов'язань. Пайовий ка-пітал спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків. Слід зазначити, що внески підлягають поверненню особі, членство якої в кредитній спілці припинено. Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків спілки, що не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року та захисту заоща¬джень її членів. Він формується за рахунок вступних членських внесків, частини доходів спілки й інших джерел, передбачених її статутом. Додатковий капітал кредитної спілки фор¬мується за рахунок цільових внесків членів спілки, благодійних внесків третіх осіб, без¬оплатно отриманого майна. У разі ліквідації спілки залишок коштів резервного і додатково¬го капіталу зараховується до Державного бюджету України.
Закон «Про кредитні спілки» також встановлює, що з метою покриття передбачуваних збитків від неповернення кредитів спілка за рахунок частини її доходів формує резерв забез¬печення покриття втрат від неповернених позичок, порядок формування і використання, якого визначається уповноваженим органом влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Кредитна спілка відповідно до законодавства, свого статуту та рішень загальних збо¬рів може створювати й інші фонди і резерви.
Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків. Зазначені відсотки, а та¬кож відсотки, нараховані на внески членів спілки, що обліковуються на депозитних рахун¬ках, належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.
5. Частина 5 коментованої статті забороняє кредитним спілкам бути засновниками або учасниками суб'єктів підприємництва. Відповідна норма міститься й у Законі «Про кредитні спілки» (ч. 4 ст. 3), проте він усе ж припускає один виняток із даного правила: кредитні спіл¬ки можуть бути учасниками місцевого кооперативного банку. Оскільки норми Закону «Про кредитні спілки» є спеціальними стосовно приписів Господарського кодексу, слід зробити висновок, що можливість участі кредитних спілок у місцевих кооперативних банках не може бути поставлена під сумнів.
Спеціальними законами, що регламентують правовий статус кредитних спілок на сьогоднішній день, є закони України «Про кредитні спілки» та «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг».