10. «Вступ до права єс» як міждисциплінарний курс.

Структурно «Вступ до права ЄС» складається із загальної і особливої частини. До першої віднесено проблематику інституціонального права ЄС, засади організації Європейського Союзу, його основні органи, питання правосуб’єктності. Пропонується знайомство з основною термінологією і джерелами права ЄС, опис принципів європейського права, як і механізму їх реалізації та захисту. Крім того, у загальній частині традиційно з’являється стислий історичний екскурс в історію виникнення ідеї «єдиної Європи», її ґенезу і основні форми її можливого розвитку, можливих перспективних моделей розвитку ЄС, описуються основні напрями і концепції візіоністів ЄС.

В особливій частині проведено розгляд основних положень матеріального права ЄС, зокрема, таких базових категорій європейського права, як захист чотирьох свобод вільного підприємництва (вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталів), описано принципи функціонування вільного ринку ЄС, засади організації єдиної валютної і банківської системи.

Значну увагу приділено проблематиці створення в ЄС простору свободи, безпеки та права, опису видів основних внутрішніх і зовнішніх політик ЄС. Ретельно описані принципи організації і функціонування конкурентної (антимонопольної) політики ЄС,роль у налагодженні системи вільного ринку на терені ЄС.

11. Огляд базових правових документів та спеціальної літератури.

Найважлівіші документи права ЄС є водночас його джерелами в яких містяться норми права ЄС. Зокрема виділяються основні категорії цих джерел.Установчі договори утворюють найважливішу групу джерел європейського права.До числа установчих актів відносяться Римські договори 1957 , що поклали початок існуванню Євроатому та Європейського економічного співтовариства (ЄЕС), а так само акти, які доповнюють і змінюють названі договори, і яким держави-члени Співтовариства і Союзу надають характер установчих актів. До їх числа належать Єдиний європейський акт 1986 р., Маастрихтський договір про створення Європейського Союзу 1992 р., Амстердамський договір 1997 р., який набув чинності з травня 1999 р., і Ніццького договору 2001, який набув чинності з 2003 р.