
- •1.Поняття «право Європейського Союзу»,його особливості.
- •2. Право Європейського Союзу: основні поняття та категорії.
- •3. Суб‘єкти права Європейського Союзу.
- •4.Система і структура права єс : заг. Та спец. Частини.
- •5.Місце права єс серед правових систем сучасності.
- •6. Співвідношення між правом єс і національно-правовими системами держав-членів.
- •7. Співвідношення між правом єс і міжнародним правом.
- •8. Роль права єс в розвитку інтеграційних процесів.
- •9. Необхідність вивчення права єс на сучасному етапі.
- •10. «Вступ до права єс» як міждисциплінарний курс.
- •11. Огляд базових правових документів та спеціальної літератури.
1.Поняття «право Європейського Союзу»,його особливості.
Право Європейського Союзу (EU law; European Union law) - унікальний правовий феномен, що склався в ході розвитку європейської інтеграції в рамках Європейських співтовариств і Європейського Союзу, результат реалізації наднаціональної компетенції інститутів Європейського Союзу. Правом Європейського союзу є специфічний правопорядок, правова система , що склалася на стику міжнародного права і внутрішньодержавного права держав-членів Європейського Союзу, володіє самостійними джерелами і принципами. Автономність Права Європейського Союзу підтверджена рядом вирішень Європейського Суду.
Термін «право Європейського Союзу» увійшов до вживання з початку 1990-х рр. з появою Європейського Союзу, до цього правовий масив, що склався, позначався як «право Європейських співтовариств», «право Європейського співтовариства», хоча останні поняття не рівнозначні поняттю «Право Європейського Союзу». Деякі учені розглядають поняття «Право Європейського Союзу» як синонім ширшого поняття «Європейське право», використовуваний у вузькому змісті.
Центральною ланкою, ядром права Європейського Союзу і права Європейських співтовариств є право Європейського Співтовариства (право ЄС). Стрижнем же, конструкцією права ЄС, що несе, є принципи права ЄС - вихідні положення найбільш спільного характеру, що визначають сенс, вміст, реалізацію і розвиток всіх останніх норм права ЄС.
Право ЄС-система правових норм,які забезпечують розвиток європейської інтеграції і регулюють суспільні відносини ,пов’язані з цим процесом.
Особливості права ЄС :
1-верховенство-перевага європейських норм над націон,конст,незалежно від часу їх прийняття.
2-пряма дія-застосування національною владою і судами держав-членів безпосередньо,незалежно від наявності імплементаційних актів.
3-інтегрування в національні правові системи держав-членів.
4-забезпечення дії норм європейського права, а також їх застосування юрисдикційним захистом-захист з боку нац.судів і суду ЄС.
2. Право Європейського Союзу: основні поняття та категорії.
Європейське право (у вуз.розум.)не дорівнює Праву Євро Союзу.
Європейське право (у шир.розум.)включає нац. правові системи європейських країн + Право ЄС + правова система Ради Європи.
Стрижнем же, конструкцією права ЄС є принципи права ЄС - вихідні положення найбільш спільного характеру, що визначають сенс, вміст, реалізацію і розвиток всіх останніх норм права ЄС. Принципи права ЄС розділяються на функціональні і загальні. До функціональних принципів відносяться принцип верховенства права ЄС і принцип прямої дії права ЄС. Принцип верховенства права ЄС означає пріоритет норм права ЄС над нормами національного законодавства держав-членів, норми національного права держав-членів не повинні суперечити нормам права ЄС. Принцип прямої дії права ЄС означає безпосереднє застосування права ЄС на території держав-членів, дія норм права Співтовариства без якої-небудь трансформації в правопорядок держави-члена. До загальних принципів права ЄС належать принцип охорони прав і свобод особистості, принцип правової визначеності, принцип пропорційності, принцип недискримінації, принцип субсидіарності , а також низка процесуальних принципів.
Право Європейського Союзу володіє оригінальною системою джерел. Форми (джерела) права Європейського Союзу утворюють цілісну систему джерел з властивою для такої системи ієрархією актів. Система джерел права Європейського Союзу включає дві групи актів - акти первинного права і акти вторинного права.До актів первинного права відносяться всі засновницькі договори Європейського Союзу. По своїй юридичній природі акти первинного права є міжнародними договорами. Норми актів первинного права володіють вищою юридичною силою по відношенню до всіх інших норм Європейського Союзу, що містяться в актах вторинного права.До актів вторинного права відносяться акти, що видаються інститутами Союзу, а також всі інші акти, що приймаються на основі засновницьких договорів.
Своєрідність Європейського Союзу зумовлює і структурні особливості права Європейського Союзу. Структуру права Європейського Союзу складають декілька взаємозв'язаних елементів. Елементами даної структури є засновницькі договори Європейського Союзу, положення про права і основні свободи людини, а також право Європейських співтовариств.