4. Повноваження органів дпсу під час супроводження справи про банкрутство у суді.

Органи ДПС, здійснюючи супровід у господарських судах, можуть виступати як позивачі (заявники) щодо таких категорій справ:

- про визнання боржників банкрутами;

- про визнання банкрутом відсутнього боржника;

- про визнання та приєднання кредиторських вимог;

- інші.

Організація супроводження справ у судах покладається на юридичну службу ДПС України. Збір доказів і підготовка матеріалів, необхідних для звернення до суду, здійснюється відповідними структурними підрозділами органів ДПС.

Судове супроводження справ працівниками юридичної служби здійснюється відповідно до ГПК України та ЦПК України.

Процес супроводу справ працівниками органів ДПС України складається з декількох етапів: досудовий супровід справи, судовий супровід та виконання судового рішення.

5. Випадки укладення мирової угоди. Черговість задоволення вимог кредиторів.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство і тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених ст.31 Закону.

Черговість спрямування коштів, одержаних від продажу майна банкрута, на задоволення вимог кредиторів, встановлена ст.31 Закону, згідно з якою:

у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

витрати на оплату державного мита;

витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

інші витрати.

Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачене Законом;

у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань банкрута перед працівником підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства);

у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута, визнається безнадійним і підлягає списанню.