4. Сплата розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 100 ПК України розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо  суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Індивідуальна робота студента (курсанта) під керівництвом викладача

Робота виконується у вигляді практичного індивідуального завдання, яке передбачає складання кожним студентом (курсантом) двох тестів, двох ситуаційних задач (казусів) та кросворда (обсягом не менше ніж на 10 термінів) за запропонованими зразками.

Самостійна робота студента (курсанта)

1. Поняття “розстрочення” і “відстрочення” та їх співвідношення.

2. Характеристика суб’єктів, яким надається розстрочення (відстрочення) та видів податкових зобов’язань, що підлягають розстроченню (відстроченню).

3. Критерії розподілу повноважень органів ДПСУ щодо надання розстрочення (відстрочення).

4. Вимоги до документального супроводження розстрочення (відстрочення).

5. Порядок прийняття та оформлення рішення про надання розстрочення (відстрочення).

6. Умови дострокового розірвання договору про розстрочення (відстрочення).

Питання для самоконтролю знань

1. Відмінні риси розстрочення та відстрочення

2. Види зобов’язань, що не підлягають розстроченню (відстроченню).

3. Умови відмови органів ДПСУ у прийнятті рішення про надання розстрочення (відстрочення).

4. Перелік обов’язкових документів при зверненні за розстроченням

(відстроченням).

5. Зміст та строк дії договору про розстрочення (відстрочення).

6. Облік розстрочення (відстрочення) у разі переведення платника податків до іншого органу ДПСУ.

Тема 7. Аналіз активів боржника

Ключові слова та поняття: активи, баланс підприємства, оборотні активи, запаси, вексель, дебіторська заборгованість, операційний цикл, фінансові інвестиції.

Література:

1. Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010р.

1. Закон України № 996 від 16.07.99 р. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Баланс підприємства. Відповідно до статті 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” до річної фінансової звітності підприємств включені Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки і пояснення. При цьому слід взяти до уваги, що до суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності наказом Міністерства фінансів України від 25.02.00 № 39 встановлена скорочена за показниками річна і квартальна фінансова звітність в обсязі тільки Балансу і Звіту про фінансові результати.

Баланс підприємства є однією з основних форм фінансової звітності підприємств, це звіт про фінансовий стан який відображає на конкретну дату його активи, зобов’язання та власний капітал.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, достовірної, об’єктивної інформації про фінансове становище підприємства на звітну дату.

У балансі відображаються активи, зобов'язання і власний капітал підприємства.

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань і власного капіталу.

Активи - це ресурси підприємства, які використовуються для отримання прибутку та зростання економічних вигод у майбутніх періодах (тобто це майно та ресурси у власності юридичної особи).

Актив відображається в балансі за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена, очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Класифікація активів. Оборотні активи - грошові кошти і їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати складання балансу.

Нематеріальні активи - це активи, які не мають фізичної форми та утримуються підприємством з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей.

Склад нематеріальних активів:

- права на використання майна, природних ресурсів;

- права промислової власності;

- права інтелектуальної власності;

- патенти та інші.

Оборотні активи. Запаси - це активи, які зберігаються для продажу за умов звичайної господарської діяльності або знаходяться в процесі виробництва для такого продажу або призначені для споживання у виробничому процесі чи при наданні послуг.

Запаси включають:

- виробничі запаси (вартість сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних і комплектуючих виробів, палива, запасних частин, тари та інших матеріалів, призначених для потреб у ході нормального операційного циклу виробництва);

- тварини на вирощуванні та відгодівлі;

- готову вироблену продукцію;

- незавершене виробництво підприємства;

- основні та допоміжні матеріали для використання в процесі виробництва та надання послуг.

Векселі одержані - заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

Вексель - це безумовне письмове зобов'язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред'явника векселя.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги відображає заборгованість покупців або замовників за реалізовану їм продукцію і товари для перепродажу (крім заборгованості, забезпеченої векселем).

Безнадійна дебіторська заборгованість (безнадійний борг) – це заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або позовний термін якої минув.

Підприємство повинно створювати резерв сумнівних боргів. В той же час, коли сума створеного в звітному періоді резерву є недостатньою для покриття усіх фактичних безнадійних боргів, - застосовувати метод прямого списання безнадійних боргів (наказом підприємства визначається постійно діюча інвентаризаційна комісія, уповноважена здійснювати списання безнадійних боргів згідно з актом списання).