4. Виробничі можливості суспільства і визначення альтернативної вартості.

Існування проблеми вибору означає, що використання певних економічних ресурсів у виробництві одного якогось товару спричиняє втрату можливості їх використання у виробництві будь-яких інших товарів.

Альтернативна вартість – це вартість, виміряна з точки зору втраченої можливості займатися найкращою із доступних альтернативних видів діяльності, що вимагає того ж часу і тих же ресурсів. Інакше кажучи, альтернативна вартість – це те, від чого необхідно відмовитися, щоб отримати бажане.

Проблему вибору в економічній теорії прийнято ілюструвати на основі моделі «крива виробничих можливостей». При побудові цієї моделі роблять декілька припущень:

1. Економіка функціонує в умовах повної зайнятості і досягає повного обсягу виробництва.

Під повною зайнятістю розуміють використання всіх придатних для виробництва економічних ресурсів (тобто, не простоює земля, обладнання, немає безробіття).

Повний обсяг виробництва передбачає, що економічні ресурси використовуються найбільш ефективним способом.

2. Економічні ресурси є незмінними як кількісно, так і за якістю.

3. Технологія та організація виробництва є незмінними.

4. Передбачається, що в економіці виробляється два групи товарів: товари виробничого призначення: засоби виробництва (наприклад, роботи) і споживчі товари: предмети споживання (наприклад, вершкове масло).

Таблиця 1

Таблиця можливостей виробництва роботів і масла.

Можливості	Роботи (тис. шт.)	М асло (млн. т.)
А	15	0
Б	14	1
В	12	2
Г	9	3
Д	5	4
Е	0	5

Припустимо, що 5 млн. т. – це максимальна кількість масла, яка може бути вироблена при наявних економічних ресурсах. В протилежному випадку, якщо масло не виробляти взагалі, то буде випущена максимальна кількість роботів – 15 тис. шт. Це протилежні ситуації. При цьому може бути різноманітна кількість проміжних комбінацій, які показують певні співвідношення виробництва масла і роботів.

Оскільки загальний обсяг ресурсів є обмеженим, то буде обмежена і здатність економіки виробляти дані товари. Обмеженість економічних ресурсів означає обмеженість випуску продукції.

Побудований за даними таблиці графік отримав назву крива виробничих можливостей. Крива виробничих можливостей показує різноманітні комбінації максимально можливого виробництва двох видів товарів при повному та ефективному використанні наявних економічних ресурсів. Обмеженість випуску передбачає, що будь-яке збільшення виробництва одного товару вимагає перетікання частини економічних ресурсів з виробництва іншого товару, і навпаки. Інакше кажучи, при збільшенні виробництва одного товару необхідно буде відмовитися від виробництва певної кількості іншого товару. Це означає, що кожне збільшення має свою альтернативну вартість. Покажемо це на прикладі. У точці А виробничі можливості: 15 тис. роботів і 0 млн. т. масла.

П

Гранична альтернативна вартість 1 млн. т. масла = 1 тис. роботів.

ри переході по кривій виробничих можливостей від точки А до точки Б, гранична альтернативна вартість виробництва додаткового 1 млн. т. масла передбачає відмову від виробництва 1 тис. роботів (15 тис. – 14 тис.).

Гранична альтернативна вартість – це альтернативна вартість виробництва додаткової одиниці товару при переході від однієї комбінації товарів до іншої по кривій виробничих можливостей.

Поетапне визначення граничної альтернативної вартості при збільшенні виробництва масла, тобто при переході від альтернативи А до Е по кривій виробничих можливостей показано в таблиці.

Таблиця 2

Визначення граничної альтернативної вартості виробництва вершкового масла.

Напрям руху (переходу)	Приріст виробництва масла (млн. т.)	Гранична альтернативна вартість масла, виражена в роботах (тис. шт.)
від точки А до точки Б	1	1
від точки Б до точки В	1	2
від точки В до точки Г	1	3
від точки Г до точки Д	1	4
від точки Д до точки Е	1	5

Спостерігаючи за зміною значень граничної альтернативної вартості масла при поетапному переході від точки А до точки Е, можна помітити, що вона збільшується. На основі цього був відкритий закон зростаючої альтернативної вартості, який свідчить, що по мірі збільшення виробництва певного товару, альтернативна вартість кожної його додаткової одиниці зростає, тобто кожного подальшого разу доводиться відмовлятися від виробництва все більшої кількості іншого товару.

Дія цього закону пояснюється тим, що економічні ресурси не придатні для повного їх використання у виробництві альтернативних товарів, тому що вони не мають однакової продуктивності у всіх можливих процесах їх використання.

де:  Y – змінювання у виробництві товару Y;

 X – змінювання у виробництві товару Х.

Ця формула застосовується, якщо діє закон зростаючої альтернативної вартості. А якщо цей закон не діє, то формула має наступний вигляд:

Окрім граничної альтернативної вартості можна визначати сукупну альтернативну вартість товару, тобто альтернативну вартість усього виробленого товару. Сукупна альтернативна вартість визначається в кожній конкретній точці і виражається у відмові від виробництва певної кількості іншого товару, виходячи з наявних виробничих можливостей. Наприклад, в точці В виробничі можливості = 12 тис. роботів. Сукупна альтернативна вартість 12 тис. роботів = 3 млн. т. масла (5 млн. – 2 млн. т.), в той час як сукупна альтернативна вартість виробництва 2 млн. т. масла = 3 тис. роботів (15 тис. – 12 тис.).

Позитивна економічна наука, показує які є можливості, альтернативи і як може вирішуватися проблема вибору. Питання, яка конкретна кількість масла буде вироблятися у суспільстві, це проблема нормативної економічної теорії. Її вирішення буде залежати від зробленого вибору кожною конкретною людиною на конкретному робочому місці: керівників, менеджерів на підприємстві, керівників країни, а в загальному плані, тобто в цілому в суспільстві – від вибору зробленого народом країни.