Теплонадходження від сонячного промінювання через покрівлі (дахи)

Покрівля (дах)	qп , Вт/м2, за географічної широти, град.пн.ш.
	35	45	55	65
Плоска безгорищна	180	160	130	110
З горищем	50	50	50	50

Дані наведені для покрівель з коефіцієнтом теплопередачі K_п = 1,0 Вт/(м² К)

Таблиця 5.3

Значення коефіцієнта пропускальності вікна Ав

Конструкція вікна, його стан і сонцезахист	Ав
Вікно з подвійними шибками в одній рамі	1,02
Вікно з одинарною шибкою	1,04
Звичайне забруднення скла	0,95
Сильне забруднення скла	0,9
Забілювання скла	0,6
Вікно з одинарною шибкою з матовим склом	0,7
Зовнішнє зашторювання вікон	0,25
Внутрішні жалюзі	0,63
Зовнішні жалюзі	0,33

5.2. Тепловиділення від людей

Тепловиділення від людей залежать від температури повітря у приміщенні та інтенсивності праці чи виду відпочинку (с.104 [10]):

, Вт (5.7)

де q_ч – повні (явні) тепловиділення від одного дорослого чоловіка, Вт (дод.5, табл.5.1 [10]); n_ч , n_ж – кількість, відповідно, чоловіків і жінок у приміщенні.

Слід підрахувати окремо повні та явні тепловиділень від людей.

5.3. Теплонадходження від електричного освітлення

Теплонадходження в приміщення від електричного освітлення, за відсутності вікон або повному їхньому зашторюванні, можна визначити за формулою (с.41 [8])

, Вт (5.8)

де N – сумарна потужність світильників, кВт, або за формулою (с.104 [16])

, Вт (5.9)

де E - освітленість приміщення, лк [6; 10]; F - площа приміщення, м² ; q_осв - питомі виділення теплоти на 1 лк освітленості (q_осв рекомендується приймати від 0,05 до 0,13 Вт/м² для люмінесцентних світильників; від 0,13 до 0,25 Вт/м² для ламп розжарювання) (табл.5.1 [10]); _осв - частка теплової енергії, що надходить в приміщення випроміненням (якщо обрамлення і лампи світильника знаходяться у потоці витікального повітря або поза приміщенням _осв = 0,55 для люмінесцентних світильників і _осв = 0,85 для ламп розжарювання).

Для приміщень різного призначення у відповідних розділах (с.104 [10]) наведено потрібну їх освітленість.

5.4. Тепловиділення від страв у торгових приміщеннях

підприємств громадського харчування

Теплоту, яка виділяється під час охолодження страв, можна наближено визначити за формулою (с.142 [10])

, Вт (5.10)

де m - середня маса гарячих страв, які споживаються одним відвідувачем (приймають m = 0,85 кг/(год люд); c_сер - середня теплоємність страв (приймається c_сер = 3352 Дж/(кг К); t_п , t_к - відповідно початкова і кінцева температури страв (приймається t_п = 70 °С, t_к = 40 °С); n – кількість відвідувачів, люд (кількість посадкових місць);  - час споживання їжі одним відвідувачем (для ресторанів приймається  = 1 год; для їдалень з обслуговуванням -  = 0,5...0,75 год; для їдалень із самообслуговуванням -  = 0,3 год).