3. Розрахункові (проєктні) параметри зовнішнього повітря в теплий (тпр) і холодний (хпр) періоди року

Розрахункові параметри зовнішнього повітря (температура, питома ентальпія, швидкість вітру) приймають згідно [3; 10; 11] за кліматом категорії А для ТПР і категорії Б для ХПР. Вказують також:

- географічну широту;

- розрахунковий барометричний тиск;

- середньодобову амплітуду температури зовнішнього повітря.

4. Розрахункові (проєктні) параметри внутрішнього повітря приміщень в тпр і хпр

Для зального приміщення (і для технологічного за його наявності), а також для сусідніх приміщень розрахункові параметри внутрішнього повітря в ТПР і ХПР приймають згідно [1; 3; 8; 10 ].

5. Розрахунок годинних тепло-, волого- і газовиділень у невенти-льованому зальному чи технологічному приміщенні.

Для теплого і холодного періодів року розраховують:

1) теплонадходження:

а) від сонячного промінювання у ТПР;

б) від людей;

в) від штучного освітлення;

г) від інших джерел (гарячої їжі, нагрітих поверхонь технологічного устаткування тощо);

д) від сусідніх приміщень;

е) від обігрівачів системи чергового (фонового) обігрівання у ХПР;

2) тепловтрати в ХПР;

3) вологовиділення:

а) від людей;

б) від їжі;

в) від технологічного устаткування (наприклад, в підприємствах громадського харчування);

4) газовиділення від людей.

Складають тепловий баланс приміщень з метою визначення теплонадлишків Q_надл (або теплонедостачі Q_нед) в них.

5.1. Теплонадходження від сонячного промінювання

Теплонадходження в приміщення від сонячного промінювання в ТПР:

, Вт (5.1)

де - теплонадходження, відповідно, через вікна, покрівлю (дах) і стіни.

Теплонадходження через окремі огорожі приміщення визначають за формулами [10]:

через вікна , Вт (5.2)

через покрівлю (дах) , Вт (5.3)

через стіну , Вт (5.4)

де q_о , q_т - променистий тепловий потік, який проникає в приміщення через 1 м² звичайного одинарного скла товщиною 2,4…3,2 мм, відповідно, освітленого сонцем і затіненого в проміжку 14 – 15 години доби, Вт/м² (дод.7 [10]); А_о , А_т - габаритні площі світлових прорізів, відповідно, освітлених сонцем і затінених, м²; А_вік – загальна площа світлових прорізів , м²; t_з , t_в – відповідно розрахункові (проєктні) температури зовнішнього і внутрішнього повітря, ^оС (в ТПР ); R_вік – фактичний термічний опір віконного блоку, (м²К)/Вт; g^* - частка поверхні скла в загальній площі віконного блоку (табл.5.10 [10]); b – коефіцієнт пропускальності вікном сонячного проміння (табл.5.11 [10]); F_п – площа поверхні покрівлі (горищного перекриття), м²; q_п – питомий тепловий потік сонячного промінювання, Вт/м², який проникає в приміщення через суміщену покрівлю (горищне перекриття) з коефіцієнтом теплопередачі 1,0 Вт/(м²К) (дод.7 [10]); K_п – коефіцієнт теплопередачі покрівлі, Вт/(м²К); t_{екв.пок} – рівноважна еквівалентна різниця температур для дахів, освітлених сонцем і затінених, ^оС (табл.5.17 [10]); t_екв.ст – рівноважна еквівалентна різниця температур для освітлених сонцем і затінених стін, ^оС (табл.5.16 [10]).

За інших, аніж 26 ^оС, величин температури приміщення слід застосовувати скореговану рівноважну різницю температур:

для покрівлі

, ^оС ; (5.5)

для стіни

, ^оС (5.6)

де _т – поправка на захмарення (_т = +1,5 ^оС – для чистої атмосфери, _т = –1,5 ^оС – для атмосфери промислового міста).

При підрахунку теплонадходжень у приміщення від сонячного промінювання слід приймати більшу з двох величин: теплонадходження через вікна, розташовані в одній стіні, у сумі з теплонадходженнями через покрівлю і ліхтар (за його наявності) або теплонадходження через вікна, розташовані у двох взаємно перпендикулярних стінах, з коефіцієнтом 0,7 у сумі з теплонадходженнями через покрівлю і ліхтар.

Теплонадходження від сонячного промінювання враховують у тепловому балансі приміщень при температурі зовнішнього повітря 10 °С і вище.

Таблиця 5.1