10.3. Розвіювання викидного повітря в атмосфері

Кінцевими конструкційними елементами систем витікальної вентиляції громадських будинків є утеплені труби або шахти викидного повітря з утепленими клапанами в основі. Верхівки цих труб або шахт (для захисту від атмосферних осадків) накривають зонтом (при механічній вентиляції) або оснащують дефлектором, в корпусі якого за дії вітру виникає розрідження. Зонти і дефлектори для мінімізації опору повинні бути виконані за типовими кресленнями [8; 15].

Розміри шахт викидного повітря і дефлекторів наведені в [15].

10.4. Добір теплоутилізатора систем витікально-притікального вентилювання зального або технологічного приміщення

З метою використання тепла викидного повітря повітроготувальники систем притікально-витікального вентилювання зального або технологічного приміщення бажано оснастити теплоутилізатором. Розміщення і конструкцію повітроготувальника вентиляційної системи вибирають з врахуванням прийнятої конструкції теплоутилізатора (перехресно-течійний, обертовий, з проміжним теплоносієм).

11. Акустичний розрахунок вентиляційних систем

Рівень шуму, спричинений дією вентиляторів вентсистем, є важливим чинником комфорту приміщень. Він не повинен перевищувати гранично допустимого рівня шуму (табл.12.1 [8]; [45]). Акустичний розрахунок вентиляційної системи виконують після її аеродинамічного розрахунку за методикою, наведеною в ([5]; гл.12 [8]).

Огорожі вентиляційних камер рекомендовано виконувати звуконепроникними, а підлогу – віброізольованою. Вентилятори повинні бути бути малошумними, колова швидкість їх турбіни не повинна перевищувати допускну швидкість. Для зниження шуму від його джерела необхідно:

• при виборі обладання враховувати рівень звукової потужності вентилятора;

• прагнути щоби при заданих об’мній витраті і опорі мережі вентилятор працював в режимі максимального ККД;

• знижувати опір мережі і не встановлювати вентилятор з запасом по тиску;

• передбачати плавне підведення повітря до вхідного патрубка вентилятора;

• звертати увагу на статичне і динамічне балансування турбіни вентилятора.

II. Графічна частина

1. Загальні вказівки

Графічну частину проєкту виконують на креслярському папері формату А1 (594x841 мм) олівцем, або з використанням комп’ютерної графіки.

Правила графічного оформлення, позначення, шрифт, порядок нанесення розмірів, ліній, розрізів тощо слід приймати за єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД).

Листи креслень обмежують рамкою. У правому нижньому куті викреслюють штамп, у якому зазначають назву проєкту, назви основних зображень, масштаби, порядковий номер листа, навчальну групу, прізвище та ініціали виконавця і керівника, дату захисту.

Після затвердження графічної частини керівником допускається застосування кольорових умовних позначень повітропроводів та устаткування, систем притікальної, витікальної та рециркуляційної вентиляції. Рекомендовані такі кольори: системи притікальної вентиляції з підігрітим повітрям - голубий; системи притікальної вентиляції з непідігрітим повітрям - зелений; системи витікальної вентиляції – жовтий; рециркуляційні системи - фіолетовий.

На кресленнях наводять умовні позначення і доповнюють графічну частину необхідними заувагами. Системи вентиляції повинні наноситись більшою товщиною ліній, порівняно із будівельними конструкціями.