7.3. Розташування устаткування систем вентиляції
Устаткування систем притікальної вентиляції, наприклад повітроготувальники, як правило, встановлюється у підвальних приміщеннях, приміщеннях інших поверхів, дахів. Ці приміщення називаються венткамерами. Їх місцезнаходження приймають в центрі плану будинку із врахуванням зручності повітрозабору, теплоутилізації, розвіювання викидного повітря. Для уникнення передачі шуму від вентустаткування через перекриття і стіни не допускається розташовувати венткамер поряд із залами глядачів, залами нарад, аудиторіями та іншими приміщеннями з пониженим рівнем звукового тиску.
Вентилятори і їх спонукачі необхідно встановлювати на вібро- і звуко-ізольованій основі. Зі сторони всмоктувального і нагнітального отворів вентиляторів монтують повітронепроникні еластичні вставки. Вентилятори підбирають з коефіцієнтом корисної дії не менше 90% від максимального. Колові швидкості турбін відцентрових вентиляторів слід приймати не вище 30 м/с, а осьових - 35 м/с. Для уникнення передачі шуму по повітропроводах передбачають трубчасті або модульні шумоглушники. Основні відомості по захисту приміщень від шуму вентиляційного устаткування, конструкції шумоглушників і акустичному розрахунку вентсистем наведено у (гл.12, с.268-271 [8]).
Приміщення венткамер повинні мати зручний вихід назовні, у сходові клітки або коридори допоміжних приміщень. В їх огорожах необхідно також передбачати отвори для можливості заміни устаткування в процесі експлуатації, а також піднімно-транспортувальні засоби (блоки, талі, монорейки).
Повітрозабірні гратки встановлюють на висоті не менше 2 м від рівня землі з мінімально забрудненої сторони будинку. Повітрозабори можуть розташовуватись у зеленій зоні.
Устаткування систем витікальної вентиляції встановлюють у венткамерах на горищі або на технічному поверсі. З метою теплоутилізації його встановлюють поряд з повітроготувальниками систем притікальної вентиляції, або поєднують з ним. До венткамер повинен бути забезпечений зручний доступ через сходові клітки. Вимоги до конструкційних розв’язань притікально-витікальної вентиляції наведено у (гл.11 [8]; розд.10 [10]).
При проєктуванні вентсистем слід прагнути до розташування їх устаткування у центрі системи. Таке розташування гарантує короткі повітропроводи, сприяє економії матеріяльних засобів. У випадку застосування рециркуляційної вентиляції іноді доцільно застосувати один вентилятор для системи рециркуляційно-витікальної вентиляції і розташувати його поряд з повітроготувальником або поєднано з ним. При цьому частина витікального повітря скеровується на рециркуляцію, решта - викидається назовні. На відгалуженнях трубопроводів витікальної і рециркуляційної систем передбачають регулятори витрати (поворотно-лопаткові клапани) (гл.11, с.239 [8]; [10]; [15]).
Після остаточного вибору характеризують централізовані (центральні) або місцеві (зональні)) вентиляційні системи приміщень, які ними обслуговуються, а саме: місця розміщення їх основного устаткування; повітрозабір (або повітрозабори); обладнання для утилізації тепла викидного повітря; викиди в атмосферу; повітро- і теплопродуктивність; види повітроготувальників; особливості повітророзподілення і витікання повітря; зображають схему перетікання повітряних потоків через великозальні приміщення.
8. Розрахунок повітрообмінів загальної притікально-витікальної вентиляції приміщень за кратностями і нормами. Визначення сумарних за притоком і витоком повітря балансів повітрообмінів приміщень, що поєднані шлюзовим приміщенням (спільним коридором, вестибюлем, тощо)
Загальний повітрообмін притікально-витікальної вентиляції приміщення за кратністю:
,
м3/год (8.1)
де
-
кратність повітрообміну, год-1
[15]
або (гл.3 [8]); Vприм
-
внутрішній
об’єм приміщення, м3.
Загальний повітрообмін за нормою:
притоку
,
м3/год
;
(8.2)витоку
, м3/год
(8.3)
де
-
норма зовнішнього повітря на особу,
м3/(год
особу) (с.225 [10]), nос
– кількість осіб;
- норма витрати витікального повітря
на одиницю устаткування (наприклад, у
кінопроєкційній клубу
=
700 м3/год
на один задіяний проєктор) [1а; 8]; nуст
– кількість
устаткування.
Повітрообмін шлюзовано поєднаних приміщень та будівлі загалом заносять у табл.8.1 (окремо по витоку і притоку). Різниця між ними - дебаланс компенсують притоком або витоком у шлюзове приміщення (вестибюль, коридор). Наприклад, витік з гардеробу, приміщення для куріння або санвузлів, з входом у них з вестибюлів, компенсується притоком повітря у вестибюль.
Cистеми механічної притікальної вентиляції позначають буквою П, витікальної - В (наприклад, П1, П2, … В1, В2 …), системи природної притікальної вентиляції - ПП, витікальної – BП1, ВП2, ...
У графі "Зауваги" вказують, в які приміщення повітря притікає (або з яких витікає). У цій таблиці вказують також розрахунковий повітрообмін за відповідними забрудниками.
Баланс повітрообміну великих приміщень (актові зали, аудиторії для потоку студентів, спортзали тощо) рекомендується виконувати окремо.
Таблиця 8.1