- •Анпілогова т.Ю. Дистанційний спецкурс
- •Передмова
- •Бажаємо успіхів у вивченні курсу
- •Методичні поради щодо роботи зі спецкурсом
- •Розподіл навчального часу та зміст модулів дисципліни
- •Навчальна програма курсу
- •Тематика лекцій
- •Змістовне наповнення тематики лекцій
- •Навчальні модулі дистанційного курсу Модуль №1
- •Модуль №2
- •Тематика рефератів
- •Основні поняття курсу
- •Потижневий розклад дистанційного курсу
- •Навчальний матеріал Лекція 1 Вступ до курсу. Національне відродження в Україні: сутність поняття
- •Зміст лекції
- •Лекція 2 Національно-духовне відродження кінця XVIII – першої половини хіх ст. (українська національна ідея в соціокультурному процесі на межі століть)
- •Зміст лекції
- •Лекція 3. Політизація національного руху першої половини хіх ст.
- •Зміст лекції
- •Лекція 4 Українські суспільно-політичні рухи в Російській імперії (друга половина хіх ст.)
- •Зміст лекції
- •Лекція 5 Особливості суспільно-політичного руху західноукраїнських земель другої половини хіх ст.
- •Зміст лекції
- •Лекція 6 Революція 19051907 рр. І національно-визвольний рух в Україні
- •Зміст лекції
- •Лекція 7 Український суспільно-політичний рух під час Першої світової війни.
- •Зміст лекції
- •Лекція 8 Українська національна революція й визвольні змагання
- •Зміст лекції
- •Лекція 9 Радянська „українізація” 20-х рр. Хх ст. І культурне піднесення в Україні. Український національний рух у західноукраїнських землях у міжвоєнний період
- •Зміст лекції
- •Лекція 10 Національний рух під час Другої світової війни. Відновлення Української держави
- •Зміст лекції
- •Лекція 11 Дисидентський рух в урср (кінця 50-х – початку 80-х рр.)
- •Зміст лекції
- •Лекція 12 Національний рух в Україні доби „перебудови” й українська антикомуністична революція 19891991 рр.
- •Зміст лекції
- •Література
- •Джерела
Бажаємо успіхів у вивченні курсу
„Національне відродження в Україні в ХІХХХ ст.”!
Методичні поради щодо роботи зі спецкурсом
„НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ В ХІХХХ СТ.”
Електронний спецкурс „Національне відродження в Україні в ХІХХХ ст.” вивчається студентами самостійно. Самостійна робота з вивчення змісту спецкурсу вимагає від студентів систематичної роботи, в основі якої лежить уміння опрацьовувати матеріал лекційного тексту, працювати з історичними документами, біографічними й політичними портретами видатних історичних діячів, історичними й загальнонауковими поняттями, а також навички аналізу й синтезу, індукції й дедукції, володіння діалектичним, статистичним, порівняльно-історичним, структурно-аналітичним методами дослідження.
Важливе значення при вивченні курсу має робота з науковою літературою, яка сприяє формуванню у студентів вміння самостійно обмірковувати предмет дослідження і має відбиватися: 1) по-перше, в ясному і чіткому усвідомленні основних понять і суджень, основних висновків, які містяться в прочитаній книзі, в умінні розібратися в доказах, що підтверджують цінність тих чи інших положень автора; 2) по-друге, в достатньому розумінні доречності й доцільності наведених у книзі прикладів та ілюстрацій, що пояснюють доказовість і висновки автора, в умінні знайти додаткові приклади за асоціацією й пояснення зі свого власного досвіду; 3) по-третє, важливою рисою вільного розмірковування є вміння відділити від основних тверджень і доказів ті додаткові дані, що не відіграють важливої ролі й мають другорядне значення; 4) вчетверте, у здатності критично розбиратися у змісті книги й, відповідно, у матеріалі курсу, визначати своє ставлення до неї в цілому, давати їй загальну оцінку й характеристику, будувати правильні висновки.
Студенту, який приступає до опанування даного курсу, у першу чергу, слід ознайомитись з метою, завданнями, предметом курсу, списком рекомендованої літератури. Потім необхідно уважно прочитати зміст лекцій, проаналізувати історичні документи, які додаються практично до кожної теми і систематизовані за хронологічним принципом у окремому додатку, запам’ятати дати важливих історичних подій (також додаються в окремому переліку) й основні терміни курсу, ознайомитися з біографічними даними видатних історичних діячів, які містяться у методичному посібнику „Видатні діячі українського національного відродження (ХІХХХ ст.): біографічний довідник” ( Луганськ: Альма-матер, 2008).
Студент, який опанував матеріал курсу, має виконати дві модульні контрольні роботи, кожна з яких складається з 6 теоретичних питань (до кожної теми) і низки тестів. Для виконання завдань необхідною умовою є вміння студента працювати з друкованими джерелами (історичним документами) й історичними поняттями та аналізувати інформацію. Максимальна кількість балів, яку можна отримати, виконавши усі теоретичні й тестові завдання, 100 балів. Для отримання заліку достатньо набрати від 50 до 100 балів. Підвищити кількість балів можна також, написавши реферат, на одну з тем, перелік яких додається, отримавши за цю необов’язкову форму роботи до 20 балів.
При роботі над рефератом слід пам’ятати наступне.
Написання реферату передбачає вміння бачити загальні історичні тенденції, порівнювати точки зору, викладені в різних літературних джерелах, аналізувати історичні факти, узагальнювати досліджений матеріал. Ця робота має, скоріш, компілятивний характер, але передбачає самостійність у написанні висновків, узагальненні матеріалу, його творчій переробці.
Реферат починається з титульного аркушу, на якому вказується, у якому закладі й на якій кафедрі, у якому році й місті його написано, тему реферату, прізвище й ініціали автора, прізвище, посаду, науковий ступень наукового керівника.
На другому аркуші міститься зміст реферату, який включає такі обов’язкові компоненти, як вступ, основні розділи, висновки, список використаної літератури, додатки (якщо є). Усі структурні частини окрім розділів не нумеруються!
План реферату може бути або простим, або складним, але не може бути змішаним. Тобто, якщо автор робить параграфи у розділі, то й інші розділи він обов’язково має розбивати на параграфи.
Обсяг реферату 1520 сторінок друкованого тесту, або 2130 сторінок тексту, написаного вручну. Автор реферату повинен використати не менше 1015 джерел (монографій, підручників, статей, спогадів тощо).
Реферат повинен мати чітку структуру, яка співпадає зі змістом і відповідає темі реферату. Зміст і тема реферату узгоджуються з викладачем.
Додатки у рефераті вміщуються за необхідності. У вигляді додатків можуть бути розміщені таблиці, списки, діаграми, ілюстрації, карти, фотографії тощо.
