
- •Методичні вказівки
- •6.091602 – Хімічна технологія неорганічних речовин:
- •1. Основи горіння палива
- •1.1 Основні залежності, формули та рівняння
- •2.2 Приклади розрахунків
- •2. Перший закон термодинаміки і газові процеси
- •2.1 Основні залежності, формули та рівняння
- •2.2 Приклади розрахунків
- •3. Другий закон термодинаміки
- •4. Максимально-корисна робота
- •4.1 Основні залежності та розрахункові формули
- •4.2 Приклади розрахунків
- •5. Газові закони та їх застосування при розрахунках
- •5.1. Основні залежності та розрахункові формули
- •6.2. Приклади розрахунків.
- •Розв' язок.
- •Розв'язок
- •Розв'язок
- •Розв' язок
- •6. Графічні методи рішення задач
- •6.1. Приклади розрахунків
- •Розв'язок
- •Розв'язок
- •7. Розрахунок ексергії систем. Визначення втрат ексергії
- •7.1. Основні залежності і розрахункові формули
- •7.2. Приклади розрахунків.
- •Розв' язок.
- •8. Розрахунки ексергії горіння палива. Визначення термічного та ексергетичного коефіцієнта корисної дії
- •8.1. Приклади розрахунків.
- •8.1.1 Розрахунок ексергії вихідного палива.
- •8.1.2 Розрахунок матеріального балансу процесу горіння палива.
- •8.1.3 Розрахунок теплового коефіцієнта корисної дії
- •8.1.4. Розрахунок ексергетичного коефіцієнта корисної дії процесу горіння палива.
- •Перелік літературних посилань
- •51918 М. Дніпродзержинськ
Розв' язок
1.Визначаємо парціальний тиск окремих компонентів газової суміші, використовуючи співвідношення:
Vк
=
Відношення приведених об'ємів окремих газів до загального об’єму суміші називається об'ємною часткою і визначається буквою Ч.
Ч1
=
; Ч2
=
;
Відповідно до умов задачі:
РСО
=
; а·
= ЧСО
Тоді :
Рсо = Рзаг. • Чсо ;
Рсо = 106400 · 0,28 = 29792 н/м2
2.Аналогічно знаходимо парціальний тиск для інших компонентів суміші:
Рн2 = 106400 · 0,03 = 3192 н/м2/
Рсо2 = 106400 -0,1 = 10640 н/м2;
PN2 = 106400 · 0,59 = 62776 н/м2
6. Графічні методи рішення задач
Поруч з аналогічними методами рішення задач на газові процеси широко застосовуються графічні методи.
Одним із найбільш розповсюджених методів графічного рішення задач являється метод, який оснований на використанні діаграми T-S . Ця діаграма є графічне зображення рівноважного термодинамічного стану 1 кг повітря на плоскості в прямокутних прямолінійних координатах при умові, що по осі абсцис відкладені в масштабі ентропія S , а по осі ординат- температури t чи Т. Визначається при цьому тільки зміна ентропії в процесі, що досліджується, тому початок відліку ентропії S
вибираємо умовно. На плоскості S-T нанесена сітка ліній постійного об'єму
У= const ( від 0,01 до 0,1 м3/кг) і постійного тиску Р= const ( від 0,3 до
100кг/см2).
Люба точка на плоскості S-T відповідає визначеному стану повітря ( V,P,S,T), а лінія - процесу зміни стану.
Метод графічного рішення задач розглянемо на конкретному прикладі.
6.1. Приклади розрахунків
Приклад 1.
1 кг повітря з температурою t1= 4°С і тиском Ріабс.= 20 кг/см2 розширюється изобарно до об'єму, в 1,5 рази перевищує першопочатковий. Визначити q, Al, AU і температуру t2 в кінці процесу.
Розв'язок
По параметрах Р1абс. і t1 знаходимо точку 1, на діаграмі T-S, яка відповідає початковому стану повітря. По ізохорі, що проходить через точку, визначаємо питомний об'єм:
V, = 0,04 мЗ/кг
потім визначаємо об'єм в кінці процесу
V2 = 1,5 V1= 1,5 . 0,04 = 0,06 м3/кг
Тепер знайдемо точку 2, яка відповідає кінцевому стану повітря.; Вона отримується від перетину ізохори V2 і ізобари Р1абс.= 20 kt/cm2
Точці 2 відповідає температура
Т2=409К або t2=T2-273 = 409-273=136°C
Підведено тепло:
g =
∆S1-
= 0,095
= 136,5 кДж/кг
Зміна внутрішньої енергії
∆U = U2 – U1 = ∆Sv· = 0,067· = 96,1 кДж/кг
Роботу процесу визначимо із рівняння першого закону термодинаміки:
g = ∆U + Аl
Звідки
Аl = g - ∆u і Аl = 136,5 – 96,1 = 40,4 кДж/кг
приклад 2.
Повітря, що знаходиться під тиском 3,0 Мн/м2 і температурі 32°С, розширюється до нормального тиску ( Р= 0,1 Мн/м2).
Розв'язок
Для графічного методу визначення зміни термодинамічних функцій повітря, будемо користуватись діаграмою T-S, якщо процес протікає :
а) ізотермічно ( Т= const)
Перша точка "f " - Рі=3,0 мн/м2, Ті = 305 К
ентропія з цій точці дорівнює: Si = 0,678 хкал/кг.град.,
або 0,678 • 4,19=2,85 кДж/кг-град
ентальпія
і1 = 122ккал/кг або 512 кДж/кг
Кінцевий стан:
точка "Р" - Т2 = 305 К: Р2 = 0,1 мн/м2
тоді S2 = 0,91 · 4,19 = 3,81 кДж/кг/град;
і2 = 123,6 · 4,19 = 518 кДж/кг.
зміна термодинамічних функцій така
∆S = S2 – S1;
∆S = 3,81 – 2,85 = 0,96 кДж/кг
∆і = 518 – 512 = 6 кДж/кг
Вільна енергія дорівнює:
∆F = ∆і – Т·∆S;
∆F = 6 - 305·0,96 = - 287 кДж/кг
Кількість тепла , яке витрачене на роботу розширення 1 кг повітря, визна-
чається по формулі:
Q = - ∆Аmах = Т1·∆S
Q = 305·0,96 = 293 кДж/кг
Аmах = - 293 кДж/кг
б) адіабатичне розширення з віддачею роботи ( S =const)
Початковий стан : (точка q).
S і = 2.85 кДж/'кг і = 512 кДж/кг;
Т, = 305 К S = 0,68 ккал -4,19 = 2,84кДж/кг.
Рі =3,0 мн/м2;
Кінцевий стан:
∆S = 0; Q = 0
∆і = 326 - 512 = - 186 кДж/кг
∆F = 186 - 0= 186 кДж/кг
в) ізобаричне охолодження ( Р= const) до ( -100" С).
Початковий стан:
Р1 = 3,0 Мн/м2; Т1 = 305К
S1= 2,84кДж/кг; і =122 ккал -4,19 = 512 кДж/кг.
кінцевий стан .
Т2 = 173К; S2 = 0,525 ккал -4,19 = 2,22 кДж/кг
І2 = 86,2 ккал · 4,19 = 361 кДж/кг.
Звідси зміна ентропії дорівнює:
∆S = 2,85 – 2,22 = 0,63 кДж/кг
Кількість тепла становить:
Q = - ∆і;
Q = 361 - 512 = - 151 кДж/кг.
Максимальна робота:
Аmах = - ∆F = ∆Р·V = Р·V2 - Р·V1 = RТ2 – RТ1 = R(Т2 - Т1).
Аmах = 8,314·(173 - 305) = - 1097 кДж/кмоль
Зміна внутрішньої енергії дорівнює:
∆U = Q – Аmах;
∆U = - 151
= - 113,1 кДж/кг.