5.7. Фінансовий огляд

5.3. Визначення загальної маси грошей в обігу

Грошовою масою (запасами) називають сукупний обсяг купівельних і платіжних коштів, що обслуговують господарський обіг і належать приватним особам, підприємствам і державі. У грошовій масі розрізняють активні гроші, що застосовуються у готівковому та безготівковому обігу, і пасивні гроші (нагромадження, резерви, залишки на рахунках), котрі лише потенційно можуть бути використані в угодах.

При визначенні грошової маси виходять з грошових агрегатів, під якими розуміють специфічну класифікацію платіжних коштів за рівнем їх ліквідності. Грошовим агрегатом називають особливу групу ліквідних активів, що служать альтернативними вимірювачами грошової маси.

Грошові агрегати — це зобов’язання банківської системи нефінансовим секторам: готівка, депозити до запитання, строкові депозити та заощадження. Розвиток зазначених депозитів відображає стан монетарної політики. Грошові агрегати протиставляються чистим зовнішнім активам (обчисленим у національній валюті) та чистим внутрішнім кредитам.

Грошова база є сумою готівки в обігу, готівки в сейфах та резервів комерційних банків.

Грошовий агрегат М1 складається з агрегату М0, розрахункових рахунків і поточних депозитів у національній валюті. Параметр М0 включає готівку в обігу (у касах підприємств і організацій та на рахунках у населення).

Грошовий агрегат М2 включає параметр М1, строкові депозити та валютні кошти. Строкові депозити складаються із залишків на строкових (до трьох років) рахунках за вкладами населення та депозитів підприємств і населення на розрахункових рахунках у комерційних банках.

Грошовий агрегат М3 включає параметр М2, кошти клієнтів за трастовими операціями банків та цінні папери власного боргу банків.

Грошові агрегати різняться між собою за рівнем ліквідності. Останню властивість розуміють так: це можливість використання деякого активу як засобу обігу або перетворення активу на кошти обігу та його здатність зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Абсолютно ліквідними вважаються гроші параметра М1. До високоліквідних грошових активів слід віднести також грошовий агрегат М2. На думку економістів, цей параметр грошової маси тісніше пов’язаний зі швидкістю грошової маси, реальним національним продуктом і цінами.

Поведінка грошових агрегатів у консолідованій банківській системі може бути пов’язана з грошовою базою центрального банку за допомогою грошового мультиплікатора, обчисленого як відношення М2 (або іншого грошового агрегату) до грошової бази — суми готівки, що утримується поза банківської системою, та загальних резервів комерційних банків, тобто суми мінімальних обов’язкових резервів і надлишкових резервів, включаючи готівку в сейфах.

Обсяг готівки в обігу залежить від монетарної політики, платіжної дисципліни, інфляційних очікувань та швидкості обігу готівки.

5.4. Показники швидкості обігу грошової маси

Розглядаючи ці показники грошової маси, розрізняють швидкість обігу готівки та швидкість обігу агрегату М2.

Швидкість обігу обчислюється як відношення місячного (квар­тального, річного) ВВП до обсягу М0 і М1 на середину періоду та множиться на 12 (відповідно 4 для квартальних та 1 для річних даних). При цьому темпи зростання агрегату протягом періоду вважаються сталими.

Обсяг готівки і М2 на середину періоду розраховується на підставі даних про готівку на кінець звітного періоду та агрегату М2, включаючи строкові депозити в іноземній валюті, на кінець звітного періоду. Депозити в іноземній валюті перераховуються за обмінним курсом, який є середнім між аукціонним та міжбанківським, з одного боку, та некомерційним — з іншого.

Швидкість обігу грошей визначається за формулою

де GDP — номінальний валовий внутрішній продукт; — загальна маса грошей, що визначається як середні залишки грошей за період.

Цей показник характеризує, скільки у середньому за рік оборотів здійснила грошова маса.

Швидкість грошового обігу можна визначити як кількість оборотів, що їх робить грошовий агрегат (наприклад, М2), щоб забезпечити певний рівень економічної діяльності, який приблизно дорівнює номінальному ВВП. Зміна швидкості обігу відображає зміну реального грошового попиту. Отже, швидкість обігу зростає, коли економічні агенти очікують зростання альтер­нативної вартості утримання грошових активів у національної валюті (наприклад, зростання номінальних відсоткових ставок, рівня інфляції або обмінного курсу). Зростання швидкості обігу грошей призводить до росту цін.

Сукупна швидкість обсягу грошової маси формується під впливом обіговості грошових агрегатів, рівень яких для окремих агрегатів неоднаковий і може бути різний у динаміці. За допомогою індексного методу можна кількісно вимірювати приріст середньої швидкості обігу грошей, зумовлений зміною швидкості окремих агрегатів грошей, структурними зрушеннями в масі грошей і неоднаковими темпами зростання параметрів грошової маси.

Приклад 1. Маємо умовні дані про грошову масу і ВВП за ІІ півріччя, млрд грн.:

Показники	І півріччя	ІІ півріччя
Валовий внутрішній продукт (ВВП)	80	90
Грошова маса (М2)	30	35
Готівка в обігу	10	15

Визначити:

1. швидкість обігу грошової маси;

2. швидкість обігу готівки;

3. частку готівки в загальному обсязі грошової маси;

4. абсолютну зміну швидкості обігу грошової маси за рахунок зміни таких факторів:

а) кількості оборотів готівки;

б) частки готівки в загальному обсязі грошової маси.

Розв’язання:

1. Швидкість обігу грошової маси:

;

2. Швидкість обігу готівки:

1. Частка готівки в загальному обсязі грошової маси:

2. Абсолютна зміна швидкості обігу грошової маси:

V = V₁ – V₀ = 2,6 – 2,7 = – 0,1 оборота;

а) за рахунок зміни кількості оборотів готівки:

V_r = (V_r1 – V_r0)d₁ = (6 – 8)0,43 = – 0,86;

б) за рахунок зміни частки готівки в загальному обсязі грошової маси:

V_d = (d – d₀)V_r0 = (0,43 – 0,33)8 = 0,76 оборота.

Таким чином,

V = V₁ – V₀ = V_r + V_d = – 0,86 +0,76 = 0,1 оборота.

Час одного обороту грошової маси належить до зворотних характеристик швидкості обігу грошей:

,

де D — число календарних днів у періоді.

Якщо кількість днів, необхідних для одного обороту грошей, скорочується, то для обслуговування одного й того самого обсягу виробництва потрібна менша грошова маса.

Приклад 2. Маємо умовні дані про ВВП і грошову масу, млрд грн.:

Показники	Базисний рік	Поточний рік
Валовий внутрішній продукт (ВВП)	200	300
Грошова маса в обігу в середньому за рік (М2)	80	100

Визначити тривалість одного обороту грошової маси.

Розв’язання:

Тривалість одного обороту грошової маси визначається за формулою:

;

.

Можна дійти висновку, що ефективність використання грошової маси зросла в поточному періоді порівняно з базисним.