Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекц_ї ТБВ. монтажн_ роботи.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
6.39 Mб
Скачать

Визначення кількості кранів .

За формулою:

де Q-об’єм робіт,

Т або м3;

П- середня експлуатаційна виробництва кранів за зміну , Т або м3;

Т- тривалість монтажу (змін) , яку можна визначити з проекту організації будівництва або приймати рівної 25-30% від продовження будівництва споруд, визначеної СНіП.

3. Підбір кранів для монтажних робіт.

Баштові крани:

При виборі кранів необхідна вантажопідйомність визначається по формулі:

Qк = mе + mт ,

де mе – вага найбільш важкого елемента ,

mт – вага такелажного пристрою (стропи, захвати, траверси).

Необхідна висота підйому вантажного гака крану розраховується за формулою:

Нкр = ho + hз + hе + hг ,

де ho – це відстань від рівня стоянці крана до верхній відмітки найвищого елемента будівлі,

hз – запас по висоті необхідній для монтажу конструкцій, який дорівнює 0,5м,

hе – висота елемента, який монтується;

hг - висота такелажного пристрою (стропи, траверси, захват).

Мінімальний необхідний виліт гака баштового крана:

Lкр = b + b1

де b – відстань від осі обертання крана до ближчої грані стіни будинку;

b1 – ширина будинку по зовнішнім граням.

Для кранів з поворотною баштою нижнім розміщенням противоваг

Lкр = b1 + rпл + b2

де b1 – ширина будинку

b2 – відстань між будинком і поворотною платформою, якій дорівнює не менше 1м,

rпл – радіус габариту поворотної платформи.

Самохідні крани

Мінімальна необхідна відстань від рівня стоянки крана до верха оголовка стріли:

Нс = hо + h3 + hе + hг + hп ,

де hо – це відстань від рівня стоянки крана до верхній відмітки найвищого елемента будівлі;

h3 – запас по висоті необхідний для монтажу конструкцій, якій дорівнює 0,5м,

hе – висота елемента, який монтується;

hг – висота вантажозахватного пристрою ,

hп – висота поліспаста в стягнутому положенні .

Необхідний виліт гака при потрібній висоті підйому:

Lкр = +b3 ,

де b - мінімальний зазор між стрілою і елементом, який монтується або між стрілою і раніше змонтованою конструкцією ( у першому випадку 0,5м, в другому -до 1м залежно від довжини стріли);

b1 - відстань від центру конструкції до краю елементу, м;

b2 - половина товщини стріли на рівні верху елементу, який монтується або раніше змонтованої конструкції, м;

hш - відстань від рівня стоянки крану до осі повороту стріли, м;1.5м

b3 – відстань від осі обертання крану до осі повороту стріли, м.

Необхідна найменша довжина стріли :

Lс min =

4. Такелажне обладнання та монтажні пристрої

До такелажного обладнання відносять канати стальні і конопляні, ланцюги, стропи, захвати, траверси, блоки, поліспасти, домкрати талі і лебідки з якорями.

До монтажних пристроїв відносять розпірки (для закріплення кроквяних конструкций) відтяжки, підкоси (для закріплення стінових панелей), кондуктори (групові та одиночні), рамно-шарнірні індикатори.

Вимоги до такелажного обладнання.

1) При монтажних роботах застосовують стальні канати з межею міцності 1400...2500 МПа.

При розрахунку стропів коефіцієнт запасу міцності:

при Q>50т. Кз=6

Q<50т. Кз = 8

Стропування — це робота по закріпленню конструкцій до гака монтажного крана.

Застосовують наступні види стропів: універсальні, полегшені, двовіткові, чотирьохвіткові, тривіткові, гнучкі стропувальн1 елементи.

Захвати бувають петльові і безпетльові.

Безпетльові захвати дозволяють зекономити значну кількість металу і мають місцеве або дистанційне розташування.

Вимоги до розрахунку віток стропів:

1) максимальне зусилля у вітках стропів:

де Р — навантаження або маса конструкції, що монтується;

α — кут між стропом і вертикальною віссю;

т кількість віток стропів;

kкоефіцієнт нерівномірності завантаження віток стропів, що залежить від їх кількості і способу закріплення.

т=1; 2; 3; 4 і т. д.

k = 1; 1; 1; 0,75.

Як видно з формули, при збільшенні кута α зусилля швидко наростають, тому необхідно застосовувати стропи більшої довжини або траверси.

Траверси — це жорстка тросова конструкція у вигляді балок або ферм, яка дозволяє зменшити довжину стропів із зменшенням кута α і застосовується для монтажу довгомірних конструкцій (горизонтальних).

Основна вимога при стропуванні: слід забезпечити положення елементу, що монтується у положенні близькому до проектного (за винятком колон).

Схеми стропування конструкцій і закріплення їх:

1) двохвітковим стропом:

2) траверсою у двох точках:

3) траверсою у трьох точках з одним зрівноважувальним роликом:

4) траверсою у чотирьох точках з двома зрівноважувальними роликами:

5) тривітковим стропом:

6) траверсою у чотирьох точках:

7) двома поперечними траверсами у чотирьох точках:

(Для монтажу плоских конструкцій значних розмірів).

8) монтаж похилих елементів стропами різної довжини:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]