Правила умовних скорочень

Правильне застосування правил умовних скорочень дозволяє легше сприймати стислий запис вправи, залишаючи його при цьому точним не двозначним. У більшості випадків скорочення термінів підпорядковуються визначеним правилам.

В гімнастиці прийнято не вказувати у назві того, що само по собі випливає з умов виконання вправи. Наприклад:

• спереду – положення гімнаста обличчям до опори;

• вперед – вказівка про напрям руху, що виконується найкоротшим шляхом

• тулуб – при нахилах;

• нога – при рухах ногами (ногою);

• вздовж, впоперек – у звичайних положеннях, найбільш властивих тому

чи іншому гімнастичному приладу;

• зіскок, стрибок – якщо за назвою приладу це безперечно;

• прогнувшись – коли техніка виконання передбачає це положення (на

брусах: підйом махом вперед – махом назад зіскок);

• долоні донизу – у положенні рук в сторони, вліво, вправо; вперед

всторони;

• долоні у середину – у положенні руки вниз, вперед, назад, вгору;

• дугами вперед – якщо руки піднімаються чи опускаються рухом вперед.

Взагалі, не вказують положення рук, ніг, носків, долоней, якщо вони

відповідають встановленому стилю. Вихідне положення (скорочено В.П.) вказується тільки на початку вправи.

Правила і форми запису гімнастичних вправ

У залежності від мети і завдань використовують ту чи іншу форму запису: узагальнюючу, конкретну, скорочену, графічну або в їх сполученнях.

Термінологічний запис гімнастичних вправ виконується згідно правил, які викладені вище і за встановленою формою.

До правил запису відноситься: порядок запису, встановлений для окремих груп гімнастичних вправ, дотримання граматичного строю і знаків, які застосовуються при записі.

Правила запису загальнорозвиваючих вправ

При запису окремого руху потрібно вказувати:

• Вихідне положення з якого починається рух (В.П.);

• Назву руху (нахил, поворот, мах, присід, випад, упор і т.п.);

• Напрямок руху (вперед, назад, вліво, вправо і т. п.);

• Кінцеве положення ( якщо необхідно).

Наприклад: В.п. Стійка ноги нарізно, руки в сторони.

1. Нахил вліво, руки вгору.

2. В.п.

Якщо рух починається з основної стійки, то вправу записувати потрібно з першого рахунку.

Наприклад: 1. Присід, руки вперед.

2. В.п.

Якщо рух виконується різними частинами тіла, то потрібно спочатку вказувати положення ніг, потім тулуба і рук.

Наприклад: В.п. Руки за голову.

1. Ліву в сторону на носок,нахил вліво, руки вгору;

2. Вп.

3-4.Теж вправо.

Коли рух виконується повільно, на декілька рахунків, то між ними потрібно ставити дефіс .

Наприклад: 1– 4 Стійка на носках, дугами назовні руки вгору

5-8 дугами назовні руки вниз у В.п.

Коли рух потрібно виконувати пружинно, то необхідно вказувати кількість пружинних рухів.

Наприклад: В.п Стійка ноги нарізно руки в сторони

1 – 3. Три пружніх нахили прогнувшись руки за спину

4. В.п.

При виконанні руху по колу потрібно вказувати кількість колових рухів.

Наприклад: В.п. Стійка ноги нарізно, руки в сторони.

1 – 4. Чотири кола руками до низу.

1 – 4. Чотири кола руками до гори

Якщо два рухи поєднуються і виконуються одночасно, то потрібно

застосувати прийменник «з».

Наприклад: В.п. Руки за голову.

1. Нахил з поворотом тулуба наліво, руки в сторони.

2. В.п.

При записі стрибкових вправ потрібно вказувати кількість стрибків

і що рух виконується стрибком. Наприклад: В.п. Руки на пояс

1. Стрибком стійка ноги нарізно, руки в сторони.

2. Стрибком В.п.

3 .Стрибком стійка ноги нарізно руки вперед

4 Стрибком В.п.