13 Теоретична частина

Анкетування в психології використовується з метою отримання психологічної інформації, а соціологічні та демографічні дані грають лише допоміжну роль. Контакт психолога з респондентом зведений тут до мінімуму. Анкетування дозволяє найбільш жорстко слідувати наміченим планом дослідження, так як процедура "питання-відповідь" суворо регламентована.

За допомогою методу анкетування можна з найменшими витратами отримати високий рівень масовості дослідження. Особливістю цього методу можна назвати його анонімність (особистість респондента не фіксується, фіксуються лише його відповіді). Анкетування проводиться в основному у випадках, коли необхідно з'ясувати думки людей з якихось питань і охопити велику кількість людей за короткий термін.

Піонером використання анкети в психологічному дослідженні вважають Ф. Гальтона, який у своєму дослідженні впливу спадковості і середовища на рівень інтелектуальних досягнень за допомогою анкети опитав сотню найбільших британських учених.

Види анкетування.

За кількістю респондентів

Індивідуальне анкетування (один респондент)

Групове анкетування (кілька респондентів), Аудиторне анкетування - методична та організаційна різновид анкетування, що складається в одночасному заповненні анкет групою людей, зібраних в одному приміщенні відповідно до правил вибіркової процедури.

Масове анкетування (від сотні до тисяч респондентів)

По повноті охоплення

Суцільне (опитування всіх представників вибірки)

Вибіркове (опитування частини вибірки)

За типом контактів з респондентом

Очне (у присутності дослідника-анкетера)

Заочне (анкетер відсутній)

Розсилка анкет поштою

Публікація анкет в пресі

Публікація анкет в Інтернеті

Вручення і збір анкет за місцем проживання, роботи і т.д.

Он-лайн анкетування

Із зростанням популярності Інтернету все більш затребуваним способом збору даних стає он-лайн анкетування. Дизайн он-лайн опитувальників часто впливає на результат опитування. До таких факторів дизайну відносять якість керівництва опитувальників, доступні формати представлення даних (питань), способи управління, пропрацьованність і етичні складові опитувальника.

За формою питання поділяються на відкриті (вільний відповідь, наприклад: "Що ви думаєте робити після служби в армії?") І закриті - відповідь полягає у виборі з декількох пропонованих в анкеті тверджень. Відкриті питання дають глибокі відомості, але при великому числі анкет призводять до значних труднощів в обробці у зв'язку з нестандартністю відповідей. Відповіді на питання носять, як правило, анонімний характер.

Основні правила побудови анкети:

логічна послідовність тим, уражених питаннями;

інтерес респондента повинен рости від питання до питання;

відсутність занадто складних або інтимних питань;

відповідність формулювання питань освітньому рівню опитуваної групи;

в закритих питаннях повинні бути передбачені всі можливі варіанти відповідей;

загальна кількість питань не повинно бути надто великою - анкетування не повинно стомлювати або дратувати респондента.

Анкетування може проводитися 3 способами: анкета заповнюється в присутності інтерв'юера індивідуально; групове заповнення у присутності інтерв'юера; опитувані самостійно заповнюють і для збереження анонімності одночасно здають анкети; "поштове" анкетування, коли анкета лунає або розсилається на будинок, а потім опитаним повертається поштою. З метою підвищення ефективності опитування перед масовим анкетування, як правило, проводяться пробні опитування (50-100 анкет) для вибракування невдалих ("непрацюючих") питань.

Застосування: визначення обсягу і часткою ринку, оцінка потенціалу ринку конкретного продукту, характеристики ринку і тенденцій його розвитку (комплексне дослідження), регулярний моніторинг ринкових показників, портрет і поведінка споживачів, вивчення ставлення споживачів до товарів, торговим маркам, виробника, сегментування споживачів і вибір цільового ринку.

Загальні вимоги до складання анкети:

• наявність розгорнутої програми дослідження або як мінімум чітких уявлень про ціль, завдання та предмет дослідження. Саме програма окреслює коло питань, отримавши відповіді на які можна вирішити завдання дослідження;

• врахування усіх особливостей досліджуваного об’єкта, тобто сукупності респондентів за їх демографічними, соціально-статусними, культурними, психологічними ознаками, а також соціального середовища і ситуацій, в яких вони перебувають. Врахування цих особливостей позначається на обсязі анкети, на ступені її складнощі, мові та самій тональності;

• безпристрасність і неупередженість питань. Вони мають бути сформульовані так, аби явно чи приховано не підштовхувати респондента до певної відповіді;

• максимальна простота, лаконічність і зрозумілість питань. Бажано не використовувати складних речень, заплутаних, двозначних і загальних формулювань;^[1]

• врахування реальних можливостей проведення опитування, а саме – фінансових, матеріально-технічних та кадрових, що позначається на обсязі анкети, її поліграфічній якості, типів вибірки, кількості анкет, термінах та місцях проведення опитування

• необхідність складання анкети в два етапи: попередній (апріорний) і кінцевий (апостеріорний).

На першому етапі запитання анкети формулюється на основі попередніх (гіпотетичних) знань та уявлень про предмет дослідження й пов’язані з його станом проблеми. Другий етап – внесення змін та додаткових запитань в анкету на підставі проведених пілотажних (зондаж них, розвідувальних) опитувань. Проведення пілотажного дослідження дозволяє: 1) включати в інформаційний простір закритих запитань нових, раніше непередбачених варіантів відповідей; 2) вилучати чи переформульовувати “непрацюючі” запитання; 3) уводити нові запитання; 4) вносити зміни в саму програму дослідження і, отже, суттєво переробляти анкету.

Контент-аналіз (англ. contents - зміст і грец. analysis - розкладання) - виявлення і дослідження характеристик інформації, які містять тексти і мовні повідомлення.

Сутністю контент-аналізу є систематичне фіксування одиниць досліджуваного змісту та їх квантифікація з різною метою у межах певної концептуальної схеми або теорії, зокрема для дослідження міжособистісних і міжгрупо-вих відмінностей їх специфіки, динаміки в часі.

У СРСР у 20-ті роки XX ст. кількісні методи при вивченні документів використовували психологи. Наприкінці 60-х років XX ст. цей метод поширився на соціологічні та соціально-психологічні дослідження.