
- •1.7.2 Опис технологічної схеми………………………………………..……….28
- •2.1 Модернізована схема водоживлення і продування пгв-1000……………33
- •2.2 Реконструкція пг………………………………………………….....…..…34
- •4.2.1 Метеорологічні умови …………………………………….………………66
- •4.2.4 Шум і вібрація……………………………………………..……………….70
- •4.5 Індивідуальне завдання………………………………………….…………..74
- •1 Опис реакторної устанвки та її компонентів
- •1.1 Система компенсації тиску
- •1.2 Система управління і контролю
- •1.3 Система аварійного охолоджування активної зони
- •1.4 Внутрішня шахта реактора ввер-1000
- •1.5 Корпус реактора ввер-1000
- •1.6 Активна зона реактора
- •1.7 Опис конструкції пг
- •1.7.1 Призначення, характеристика і короткий опис устаткування
- •1.7.3 Взаємодія з іншими системами
- •2 Експериментальна частина
- •Горячее днище (торец) Холодное днище (торец)
- •3 Розрахунок теплової схеми парогенератора для реактора ввер-440
- •4 Охорона праці і навколишнього середовища
- •4.1 Загальні питання охорони праці
- •4.1.1 Поняття про безпеку атомних станцій
- •4.1.2 Перелік небезпечних і шкідливих факторів, що виникають при експлуатації аес
- •4.2 Промислова санітарія
- •4.2.1 Метеорологічні умови
- •4.2.2 Вентиляція й опалення
- •4.2.3 Виробниче освітлення
- •4.2.4 Шум і вібрація
- •4.3 Пожежна безпека аес
- •4.4 Дія аес на навколишнє середовище
- •4.5 Індивідуальне завдання
- •4.5.1 Норми радіаційної безпеки
- •4.5.2 Правила експлуатації аес
- •5 Цивільний захист
- •6 Економічна оцінка та обгрунтування
- •6.1 Загальна характеристика роботи
- •6.2 Визначення трудомісткості ндр
- •6.3 Побудова лінійного графіка виконання робіт
- •6.4 Розрахунок планової собівартості виконуваної роботи
- •6.5 Визначення прибутку та договірної ціни ндр
- •6.6 Оцінка наукової та науково-технічної результативності ндр
- •6.7 Висновки по економічному обґрунтуванню роботи
4.2.1 Метеорологічні умови
Метеорологічні умови (температура повітря, вологість і швидкість руху повітря), що відповідають [4] з урахуванням категорії важкості робіт наведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Оптимальні значення параметрів метеорологічних умов
Приміщення |
Категорія ваги роботи |
Відносна вологість повітря, % |
Температура повітря, ˚С |
Швидкість руху повітря, м/с |
|||
Холодний період |
Теплий період |
Холодний період |
Теплий період |
||||
Реакторна установка, машинне відділення |
Середньої важкості II-a |
40-60 |
18-20 |
21-23 |
0,2 |
0,3 |
|
Щит керування |
Легка I-б |
40-60 |
21-23 |
22-24 |
0,1 |
0,2 |
4.2.2 Вентиляція й опалення
Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату, згідно СНіП 2.04.05-92 [5], передбачена система вентиляції та опалення.
Система опалення для щита керування – водяне опалення з ребристими трубами, радіаторами, конвекторами. Для реакторного відділення опалення не передбачається, тому що підтримка необхідних температур повітря відбувається за рахунок наявних надлишків теплоти при роботі реактора.
У реакторному та машинному відділенні застосовується механічна припливно-витяжна вентиляція з витяжкою повітря з верхньої зони за рахунок підсмоктувань повітря у вентиляційну шахту з наступним очищенням його в спеціальних фільтрах, тільки після цього воно направляється у вентиляційну трубу.
У приміщенні щитів керування передбачена штучна припливно-витяжна вентиляція з подачею та очищенням повітря.
4.2.3 Виробниче освітлення
При освітленні виробничих приміщень використовується природне освітлення, штучне та сполучене, при якому природне освітлення доповнюється штучним. У виробничих приміщеннях природне освітлення бічне, одностороннє. Штучне здійснюється газорозрядними лампами й лампами накалювання. Також передбачене аварійне і евакуаційне освітлення.
Величиною для розрахунку природного освітлення є коефіцієнт природного освітлення (КПО).
Згідно ДБН В 2.5-28-2006 [6] КПО нормується залежно від характеристики зорової роботи.
Розряд зорової роботи для операторів щита керування – IV, прийнятий залежно від величини мінімального об'єкта розрізнення (0,5-1мм).
Розряд зорової роботи для обхідників – VI, прийнятий залежно від величини мінімального об'єкта розрізнення (від 1-5 мм).
Для III світлового пояса згідно[6]:
- енІІІ = 1,5 – для щита керування;
- енІІІ = 0,7 – для реакторного й машинного відділення.
Оскільки щит керування встановлений в IV світловому поясі, то КПО:
енІV = енІІІ · m · c = 1,5 · 0,9 ·1 = 1,35 (4.1)
Оскільки машинне відділення встановлено в IV світловому поясі, то КПО:
енІV = енІІІ · m · c = 0,7 · 0,9 ·1 = 0,63 (4.2)
де m = 0,9 – коефіцієнт світлового клімату;
с = 1 – коефіцієнт сонячного клімату.
Таблиця 4.3 – Характеристика виробничого освітлення
Приміщення |
Характе- ристика зорової роботи |
Розряд зорової роботи |
КПО, % |
Штучне висвітлення |
|||
Систе-ма освітле-ння |
Тип лам-пи |
Нор-мова-не освіт-лення, лк |
Тип світи-льни-ків |
||||
Реакторна установка, машинне відділення |
Груба, мала точність |
VI
|
0,63 |
Комбі-нована |
Лам-пи ЛБ–40 |
150 |
ПВЛ1- 2
|
Щит управління |
Середня точність |
IV |
1,35 |
Місцева |
Лампи ЛБ-40 |
250 |
ПВЛ1- 2 40 |
Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи в тих випадках, коли раптове відключення робочого освітлення не дозволяє нормально обслуговувати обладнання. Найменша освітленість робочих поверхонь, що вимагають обслуговування при аварійному режимі, повинна становити 5 % від загальної освітленості, але не менш 2 лк усередині приміщення та не менш 1 лк на території.
Евакуаційне освітлення передбачається для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення, у місцях небезпечних для проходу людей: на сходових клітках, уздовж основних проходів приміщень, біля щитів керування, у насосних приміщеннях, у приміщеннях для парогенераторів і компенсаторів тиску.
Для аварійного і евакуаційного освітлення застосовують лампи накалювання.
У неробочий час, що збігається з темним часом доби необхідно забезпечити охоронне освітлення. При відсутності спеціальних технічних засобів охорони воно повинне становити 0,5 лк.