Київський міський медичний коледж

ЛЕКЦІЯ № 2

НА ТЕМУ:

“Специфічні та неспецифічні запальні захворювання жіночих статевих органів: запалення зовнішніх та внутрішніх статевих органів”

Конспект лекції

2 години

Предмет: “Медсестринство в гінекології”

Викладач: Гнатенко Галина Андріївна

Київ 2012 рік

Лекція №2

КУРС, ГРУПА: ІІІ-ій курс, МН, МС

ТЕМА ЛЕКЦІЇ: “Специфічні та неспецифічні запальні захворювання жіночих статевих органів: запалення зовнішніх та внутрішніх статевих органів”

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ Запальні захворювання жіночих статевих органів за частотою посідають одне з перших місць у патології геніталій і є частою причиною втрати працездатності, безпліддя, багатьох ускладнень. Знання запальних процесів необхідні медичним сестрам в практичній діяльності.

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ 1. Клінічний перебіг, діагностику та профілактику запальних захворювань жіночих статевих органів. 2. Особливості догляду за хворими з запальними процесами жіночих статевих органів.

ВИХОВНА МЕТА Виховувати працелюбство, чесність, безкорисність, охайність, ввічливість, діловитість, дисциплінованість при догляді та лікуванні хворих на запальні процеси жіночих статевих органів.

План лекції

1. Класифікація запальних захворювань.

2. Фактори, що сприяють поширенню інфекції.

3. Захисні фактори організму.

4. Клініка, лікування та профілактика основних захворювань:

а) вульвіт;

б) бартолініт;

в) кольпіт;

г) ендометрит;

д) параметрит;

ж) аднексит;

з) пельвіоперитоніт.

5. Специфічні запальні захворювання: трихомоноз, гонорея, туберкульоз, хламідійна інфекція.

МЕТОДИЧНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Таблиці, муляжі, альбом “Запальні процеси”

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. А.В. Жарких “Акушерство і гінекологія” ст.255 – 258

2. Стефан Хміль “Медсестринство в гінекології” Тернопіль “Укрмедкнига” 2000р. ст.133 – 155

3. О. Михайленко, Г.К. Степанківська “Гінекологія” Київ, “Здоров’я” 1999р. Ст..209 – 279

Запальні захворювання жіночих статевих органів займають 1-е місце серед всієї гінекологічної патології. 40% хворих у стаціонарі – хворі із ЗЗСО. Ріст пов’язаний із секс-революцією. Підвищується ріст трансмісивних інфекцій, тобто інфекцій, що передаються статевим шляхом. В 99% інфекція попадає в жіночі статеві органи статевим шляхом. Класифікація запальних захворювань жіночих статевих органів:

1. За збудником:

а) неспецифічні запальні захворювання викликаються гноєтворною мікрофлорою (стафілококом, стрептококом, вірусами та ін.)

б) специфічні, які викликаються гонококом та туберкульозною паличкою.

в) запалення, які викликаються простішими: трихомонадами, хломідіями.

2. За перебігом:

а) гострі запалення;

б) підгострі;

в) хронічні.

3. За морфологією:

а) серозна стадія;

б) інфільтративна;

в) гнійна;

г) рубцьова (спайкова).

4. За локалізацією:

а) запалення зовнішніх статевих органів (вульвіт, кондиломи, бартолініт)

б) запалення внутрішніх статевих органів (кольпіт, цервіцит, ендометрит, ендоміометрит, аднексит, параметрит, пельвіоперитоніт).

Мікроби попадають в 99% випадків статевим шляхом, але існує й лімфогенний шлях – насамперед з кишечнику; гематогенний-головним чином – туберкульоз, коли вогнище інфекції в геніталіях є другим вогнищем, а перше вогнище розташоване екстрогенітально; по довжині – наприклад зі збудженого апендикулярного відростка, при колітах, при патології кишки й інтраканалікулярний шлях при специфічній інфекції (гонокок). Механізм реалізації переносу інфекції:

1. Сперматозоїди є переносниками інфекції, вони мають негативний заряд, що притягає мікроб – вони в такий спосіб є транспортом мікроорганізмів (м/о).

2. Джгутикові – трихомонади – є активним транспортом для мікробів. Існує й пасивний шлях поширення інфекції. Попадають м/о активно – статевим шляхом, а потім пасивно поширюються по геніталіях.

Фактори, що сприяють поширенню інфекції:

1. Внутрішньоматкові втручання: аборти, діагностичні вишкрібання, гістеросальпінгографія, тобто всі інвазивні процедури – зондування порожнини матки, постановка й видалення внутрішньоматкового контрацептива, пологи й викидні.

2. Переохолодження.

3. Ослаблення організму в результаті хронічної інфекції екстрагенітального характеру.

4. Стреси.

5. Анемії.