25. Безособові дієслова.

БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА – дієслова, які, означаючи стани, не формують особових протиставлень, а вживаються тільки в 3-й ос. однини.

На противагу особ. дієсловам, які визначають того (те), кому (чому), належить виражена в часі й способі предикатна ознака (мовцеві,

співрозмовникові, адресатові чи особі, що не бере безпосеред. участі в комунікат. акті), Б. д. означають стан, що стосується однієї особи.

Вони вживаються здебільшого в 3-й ос. одн. теп. чи майб. ч. (світає, смеркає, дощить, щастить, розвидниться) або у формі с. р. одн. мин. ч. (замело, висушило, вигоріло). Саме те, що ці дієслова формально і семантично збігаються з 3-ю ос. одн., дало підстави дослідникам визнати термін «безособові дієслова» невдалим і запропонувати точніший термін на їх означення «одноособові дієслова». Він адекватно відбиває семант.-грамат. природу цих дієсл. одиниць, бо вказує на їхній стосунок до однієї грамат.

особи. Проте новий термін ще не набув заг. поширення.

Б. д. неоднорідні за походженням. Одні з них уживаються лише як безособові (вечоріє, сутеніє, морозить), інші утворюються від особових за допомогою афікса -ся (живе — живеться, працює — працюється, сіє — сіється), ще інші є особ. дієсловами, вжитими в безособ. знач, (пор.: Мати пече хліб і Пече всередині). Б. д. укр. мови належать до кількох семант. груп: 1) дієслова, які означають стан природи (розвидняється, дощить, сутеніє); 2) дієслова,

що передають стих, явища природи (занесло, вибило); 3) дієслова, які вказують на фіз. Або псих, стан людини (морозить, лихоманить,

нудить, спиться, не віриться); 4) дієслова, за допомогою яких оцінюють міру або необхідність якої-небудь дії (вистачає, бракує). Б. д. розрізняються за здатністю утворювати часові й способові форми. В усіх часових

формах можуть вживатися насамперед ті, що передають стан природи і фіз. або псих, стан людини (пор.: Надворі смеркає; Надворі смеркало;

Надворі незабаром смеркне; Мене морозить; Мене морозило; Мене морозитиме; Ріже внизу; Різало внизу; Різатиме внизу, їм не віриться;

їм не вірилося; їм не віритиметься), зрідка Б. д., що передають стих, явища природи (пор.:Заносить снігом дороги; Занесло снігом дороги; Занесе снігом дороги). Від більшості Б. д.потенційно можна утворити форми умов, та баж.

способу, а також аналіт. форму спонук, сп.: Розвиднилося б швидше, якби не хмари; Спалося б міцніше, якби відчиняли вікна; На городі не вигоріло б, якби поливали; Вечоріло б швидше; Хай би вечоріло швидше; Хоч би не

замело дороги; Хай їм щастить; Нехай дітям живеться спокійно. Типовою для Б. д. є син- такс. позиція головного члена безособ. речення: Надворі розвидняється; У степу почало смеркати; На пагорбах вигоріло; Студентам весело живеться.

26.Дієприкметник. Дієприкметники активні і пасивні.

Дієприкметник — це форма дієслова, яка поєднує в собі дієслівні ознаки з прикметниковими.

З одного боку, дієприкметник, як і дієслово взагалі, нази­ває дію, має доконаний чи недоконаний вид, буває перехідним (пасивний дієприкметник) або неперехідним (активний). На­приклад, дієприкметник лежачий (камінь) указує на дію — (камінь) лежить, має недоконаний вид і є неперехідним; діє­прикметник покладений (камінь) указує на дію — поклали (ка­мінь), має доконаний вид і є перехідним.

З іншого боку, дієприкметник, як і прикметник, називає ознаку предмета, має форму відмінка, роду й числа. Наприк­лад, дієприкметник достиглої (вишні) вказує на ознаку (відпо­відає на питання яко і?) і має форму родового відмінка одни­ни жіночого роду.

У реченні дієприкметник виконує ту саму функцію, що й прикметник, тобто виступає в ролі означення або іменної частини складеного присудка: Я хочу бачити світ розплющеними очима (1. Драч). Хата посипана зеленою, пахучою травою, кутки обставлені клечанням (Ю. Яновський).

Дієприкметники бувають активні й пасивні.

Активні дієприкметники називають ознаку пред­мета, зумовлену дією того самого предмета: робітник працює — працюючий робітник, птах співає — співаючий птах, вогнище погасло — погасле вогнище.

Активні дієприкметники бувають доконаного {погасле) й недоконаного {працюючий, співаючий) видів.

Пасивні дієприкметники називають ознаку пред­мета, зумовлену дією іншого предмета: робітника преміювали — премійований робітник, хтось поранив птаха — поранений птах, застосовують метод — застосовуваний метод.

Крім того, пасивні дієприкметники можуть називати ознаку предмета, зумовлену зворотною дією того самого предмета: дитина вмилася — умита дитина, листок відірвався — відірваний листок, дід згорбився — згорблений дід.

Пасивні дієприкметники бувають доконаного (премійований, поранений) і недоконаного (застосовуваний) видів.

На час дієприкметники не вказують: він визначається контекстом. Наприклад, у реченні В лісі вже ставало тісно від прибуваючих військ (О. Гончар) дієприкметник прибуваючих співвідноситься з минулим часом (які прибували). А в реченні Якщо станеться війна, знову виплакуватимуть очі передчасно посивілі матері й наречені дієприкметник посивілі співвідноситься з майбутнім часом (які посивіють). Тому неправомірно до дієприкметників застосовувати означення «дієприкметник минулого часу» чи «дієприкметник теперіш­нього часу».

Дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки (зокрема вид) і набувати значення прикметника: колючий дріт, ро­дюча земля, пекучий біль, блискучий промовець, вихована люди­на, розгублений погляд.

Прикметник від дієприкметника відрізняється тим, що він:

а) вказує на сталу, не зумовлену конкретною дією ознаку: ведуче колесо, дикоростучі тюльпани, стояча вода, шиплячий звук, лежачий камінь;

б) по-іншому утворений, зокрема має невластиві для дієприкметників суфікси: летючий (дієприкметник —

летячий), кипучий (дієприкметник — киплячий), плакучий (дієприкметник — плачучий), загребущий, тяму­

щий, пропащий;

в) хоч має суфікс -л(ий), але не має префікса, який вказує на доконаний вид: кислий (дієприкметник — скислий), стиглий (дієприкметник — достиглий), гнилий (дієприкметник — зігнилий), талий (дієприкметник — розталий);

г) має наголошений суфікс -енн(ий) або -йнн(ий): нескінченний, незбагненний, невблагйнний;

г) може мати інший наголос: печена картопля, варений рак.