
- •Функції крові
- •Плазма крові
- •Білки плазми
- •Склад білків
- •Регуляція осмотичного тиску крові
- •Принципи виготовлення кровозамінних розчинів
- •Реакція крові та її регуляція
- •Буферні системи
- •Швидкість осідання еритроцитів (шое)
- •Вікові особливості фізико-хімїчних властивостей крові
- •Транспорт газів кров'ю еритроцити
- •Гемоглобін
- •Гуморальні механізми
- •Клітинний імунітет
- •Захисні функції деяких органів
- •Характеристика лейкоцитів
- •Вікові зміни кількості лейкоцитів у крові
- •Антитіла плазми
- •Інші антигенні еритроцити
- •Резус-фактор
- •Основи переливання крові
- •Гемостаз
- •Система pack
- •Тромбоцити
- •Життєвий цикл та функції тромбоцитів
- •1) Транспортну, пов'язану манітних біологічно активних 3) беруть участь у зсіданні пинці кровотечі.
- •Ретракція згустка
- •Фібриноліз
- •Антикоагулянтні механізми
Система pack
Рідкий стан крові в кровоносних судинах є умовою підтримання гомеостазу внутрішнього середовища. Запропоновано виділити систему регулювання агрегатного стану крові та колоїдів (PACK) окремо. Завдяки системі PACK кров перебуває в рідкому стані та відновлюються властивості стінок судин. Вона також підтримує на оптимальному рівні співвідношення окремих факторів коагулянтно-антикоагулянтної системи в нормі і поступово відновлює це співвідношення після використання багатьох факторів у процесі коагуляції. Певну функцію у системі PACK виконують місцеві регулятори біологічних процесів—простагландини та кініни.
Кровотеча зупиняється у два етапи: судинно-тромбоцитарний гемостаз, коагуляційний гемостаз. На всіх етапах відбувається взаємодія стінки судин, ушкоджених тканин і факторів системи гемостазу.
Тромбоцити
Значну роль у системі гемостазу виконують тромбоцити. Кількість їх становить 200—400-109/л, діаметр — близько 1,5—4 мкм, а товщина — 0,5—0,75 мкм. Тромбоцити вільно циркулюють у периферичній крові. Частина їх міститься у депо — у селезінці, печінці, кістковому мозку. При виході їх із депо збільшується пул циркулюючих клітин. Навіть протягом доби число їх непостійне: вранці зменшується, а ввечері збільшується.
Тромбоцити периферичної крові є фрагментом клітини—мегакаріоциту, яка ще у кістковому мозку розпадається на 3000— 4000 невеликих овальної форми частинок—кров'яних пластинок. Власне тромбоцит названий клітиною, оскільки він має не менше ознак, ніж без'ядерний еритроцит. Він позбавлений ядра і більшості субклітинних структур.
У тромбоцитах більшість сполук міститься в гранулах. Розрізняють 4 типи гранул: І — гранули, що містять небілкові компоненти (такі як АТФ, АДФ, серотонін, адреналін, кальцій); II — гранули, що містять низькомолекулярні білки, фактор Віллебран-да і фібриноген; III і IV — містять різноманітні ферменти.
Характерною особливістю тромбоцита є наявність на поверхні мембрани заглибин, які, як фіорди, входять у мембрану, часто пронизуючи її. На мембрані і у внутрішніх гранулах міститься велика кількість біологічно активних сполук, частина яких утворена самим тромбоцитом, а частина — надходить із плазми крові. Більшість їх бере участь у процесах зсідання крові — гемокоагу-л я ц І ї.
Важливу роль відіграє фактор росту. Під його впливом посилюється проліферація ендотеліальних та гладком'язових клітин кровоносних судин, фібробластів.
Мембрана тромбоцита виконує ряд функцій. Глікопротеїни, що містяться в ній, забезпечують прилипання тромбоцита до місця ушкодження судини. Частина гл і ко протеїді в мембрани є рецепторами, де відбуваються деякі процеси зсідання крові. Фосфоліпіди мембрани беруть участь у формуванні згустка крові. Вони ж є попередниками біологічно активних сполук — простагландинів. Один із них — тромбоксан А2 — активізує процес зсідання крові. Крім того, на внутрішньому боці мембрани міститься фермент аденілатциклаза, що активізує утворення цАМФ, який започатковує процес зміни стану пластинок при ушкодженні судини.
Значна кількість функцій тромбоцитів пов'язана з наявністю в середині їх скоротливого апарата, завдяки якому в процесІ гемостазу безперервно змінюються форма і розміри тромбоцитів, утворюються відростки, пластинки розпластовуються по поверхні. Одночасно з цим при скороченні у позаклітинний простір виходить вміст гранул, до складу якого входять фактори зсідання та інші сполуки. В середині тромбоцитів скоротливі білки утворюють нитковидні мікрофіламенти. Ці білки тісно переплетені з мікротрубочками, які в середині тромбоцитів виконують опорну функцію, сприяючи зберіганню їх форми. Мікротрубочки складаються із полімерів білка тубуліну. Полімеризація його регулюється багатьма факторами. Найбільше значення в цьому процесі належить Са2+, вміст якого підвищується при зсіданні крові. Врешті-решт полімеризація тубуліну різко пригнічується, що створює умови для зміни форми тромбоциту. Основними скоротливими елементами тромбоциту, як і в більшості скоротливих клітин, є білки актоміозинового комплексу. Механізм скорочення цих білків у тромбоцитах нагадує процес, що відбувається в м'язах, Запускається він також вільним внутрішньоклітинним кальцієм за допомогою кальмодуліну і циклічних нуклеотидів. Скорочуючись, акто-міозиновий комплекс зумовлює зміну форми тромбоцитів. Одночасно цей же механізм забезпечує підтягування гранул до стінки і секрецію їх вмісту.