3.Визначення часу уражаючої дії сдор.

Час уражаючої дії СДОР (тривалість зараження місцевості ) визначається часом випаровування СДОР з поверхні розливу

,

де: G – маса розлитої СДОР ,т;

- швидкість випаровування ,Т/хв.

Швидкість випаровування СДОР розраховується з формули

,Т/хв.,

де: - площа розливу,

- тиск насиченого пару СДОР ,кПа;

- швидкість вітру ,м/с;

М – молекулярна маса СДОР , г/моль .

Площа розливу для обвалованої ємності дорівнює площі території всередині обваловки. Якщо ємність не обвалована ,то вважають ,що СДОР накриє поверхню землі шаром 0,05 м .В цьому випадку площу розливу знаходять як

S = ,

де: В - об'єм рідини ,що вилилась ,

Об'єм рідини визначається масою СДОР (G) та її густиною ( )

В = .

Якщо підставити наведені значення в основну формулу ,то отримаємо:

а) для необвалованої ємності

, хв

б) для обвалованої ємності

, хв

Як видно з цих формул ,час випаровування для необвалованої ємності не залежить від маси розлитої СДОР.

Значення параметрів СДОР ,таких як , ,М ,наведені в табл.6.Величина тиску насиченого пару СДОР залежить від температури ,тому в таблиці наведені тільки дані ,характерні для теплої та холодної пори року.

ПРИКЛАД: На хімічному об’єкті зруйновано необваловану ємність з 5т. фосгену .Визначити час уражаючої дії фосгену в населеному пункті ,який потрапить в ЗХЗ ,якщо швидкість вітру 1м/с.

Розв’язання.

Час уражаючої дії для не обвалованої ємності розраховуємо з формули

З табл.6 для фосгену знаходимо:

де а) для теплої пори року,

б) для холодної пори року.

Після підстановки отримаємо

Таким чином ,населений пункт може бути зараженим на протязі 42,7 хв в теплу пору року і на протязі 120 хв в холодну пору року.

Висновок:

Територія населеного пункту може бути зараженою на протязі 42,7 хв літом і 2 год зимою .В цей час знаходитись в населеному пункті без протигазу небезпечно .

4.Визначення можливих утрат людей в осередку хімічного ураження.

Осередком хімічного ураження називають об’єкт або населений пункт ,які потрапили в ЗХЗ .Утрати серед населення залежать від кількості людей ,що залишились в осередку ураження ,ступеню їх захисту ,та своєчасного використання засобів індивідуального захисту (в першу чергу – протигазів).

Під час зараження об’єкту чи населеного пункту люди можуть знаходитись як в будинках чи підвалах, так і поза ними, тобто на відкритій місцевості. Будинки та підвали мають відповідні захисні властивості, тому утрати серед людей, які там знаходяться, будуть меншими. Протигази значно підвищують захист людей, але не дають повної гарантії їх безпеки. Так, несправні протигази, невірно підібраного розміру, старі (що втратили свої захисні властивості) знижують імовірність захисту людей від ураження.

Можливі утрати людей (у %) в осередку хімічного ураження визначаються з табл.7.

ПРИКЛАД: Визначити можливі утрати серед працівників заводу ,які забезпечені протигазами на 80% ,якщо завод потрапить у ЗХЗ.

Розв’язання.

З табл.7 визначаємо, що серед робітників заводу, які забезпечені протигазами на 80%, очикуються утрати :

14% серед тих, хто буде знаходитись у будівлях;

25% серед тих, хто буде знаходитись на відкритій місцевості.