Карбонати

Кальцит (вапняковий шпат), CaCO₃ Назву надано за складом. Сингонія – тригональна. Твердість – 3. Питома вага – 2,7-2,9. Блиск – скляний. Колір – безбарвний, молочно-білий, жовтий, рожевий, блакитний, бурий, чорний (з домішкою органічної речовини). Спайність – досконала в трьох напрямках по ромбоедру. Особливі властивості – володіє подвійним променезаломленням, закипає в холодній, розбавленій соляній кислоті. Морфологія – зернисті агрегати, натікання у вигляді сталактитів та сталагмітів, кристалічні маси, друзи, жеоди. Вигляд кристалів різноманітний. Походження і парагенезис – гідротермальне – з кварцем, флюоритом, баритом, доломітом, сульфідами. Осадове – складає потужні товщі карбонатних порід (вапняків крейди тощо) при процесах вивітрювання. Використання – ісландський шпат використовується в оптичних приладах. Вапняки – в хімічній, металургійній (флюси) і будівельній промисловості, сільському господарстві для вапнякування кислих ґрунтів. Мармур – облицювальний матеріал. Різновиди – ісландський шпат – прозорий, безбарвний. Паперовий шпат – листуваті, пластинчаті агрегати. Антраконіт – чорний з домішками бітумів.

Магнезит (магнезіальний шпат), MgCO₃ Назва походить від області Магнезія в Греції. Сингонія – тригональна. Твердість – 3,5-4,5. Питома вага – 2,9-3,1. Злам – раковистий (для щільних різновидів). Блиск – скляний. Колір – білий, жовтуватий. Спайність –досконала по ромбоедру. Особливі властивості – розчиняється в гарячій соляній кислоті з виділенням CO₂, інколи при ударі молотком світиться жовтим світлом. Морфологія – крупнозернисті агрегати, метаколоїдні портцеляноподібні маси, кристали ромбоедричного вигляду. Походження і парагенезис – метасоматичне – при заміщенні вапняків магнезіальними розчинами, в асоціації з доломітом. Екзогенне – при процесах вивітрювання ультраосновних порід в асоціації з доломітом і опалом. Використання – для виготовлення вогнетривкої цегли, в будівництві (штукатурка), цементному виробництві, для виготовлення електроізоляторів тощо.

Сидерит (залізний шпат), FeCO₃ Назва від “сидерос” – залізо (грец.). Сингонія – тригональна. Твердість – 4-4,5. Питома вага – 3,5-3,9. Блиск – скляний. Колір – жовтувато-бурий, темно-бурий, сірий. Риска – світло-коричнева. Спайність – досконала. Особливі властивості – при взаємодії з холодною соляною кислотою не закипає, утворюється зеленувато-жовта пляма FeCl₃. Морфологія – кристалічно-зернисті агрегати. Кульові конкреції (сферосидерити). Ооліти. Кристали ромбоедричні. Походження і парагенезис – гідротермальне – в асоціації з піротином, халькопіритом і хлоритом. Метасоматичне – при заміщенні вапняків в асоціації з магнетитом і гематитом. Осадове – в лагунах з відновними умовами. Використання – важлива руда на залізо.

Фосфати

Апатит, Ca₅[PO₄]₃(F, Cl, OH) Назва походить від грецького слова “апато” – обманюю, за подібність з рядом мінералів (берилом, турмаліном тощо). Сингонія – гексагональна. Твердість – 5. Питома вага – 3,2. Злам – нерівний, раковистий. Блиск – скляний (на гранях) та жирний (на зламі). Колір – блакитний, зелений, білий, рожевий, бурий, чорний, інколи – безбарвний. Спайність – недосконала. Особливі властивості – при терті кусків фосфориту один об одний – запах паленої кістки. Морфологія – зернисті, дрібно- і крупнокристалічні маси. Широко поширені конкрецій ні утворення апатиту, так звані фосфорити. Походження і парагенезис – магматичне, пов’язане із лужними породами в асоціації з нефеліном, цирконом тощо. Пегматитове і контактово-метасоматичне – у вигляді крупних добре огранених кристалів блакитного і блакитно-зеленого кольору в асоціації з мусковітом, кальцитом, флогопітом. Осадове – у формі желваків, конкрецій і землистих мас у вигляді фосфоритів, що виникли біохімічним шляхом. Апатит зустрічається у розсипах. Використання – основна руда для одержання фосфату і його сполук, добрива. Хімічна промисловість. Різновиди – фторапатит, хлорапатит, гідроксилапатит.