
- •Тема 1.Загальна характеристика міжособистісного спілкування …....................... 8
- •Тема 2. Мовлення в міжособистісному спілкуванні ..................................... 18
- •Тема 3. Ефективне слухання ............................................................................ 33
- •Тема 4. Невербальна комунікація ................................................................... 42
- •Тема 5. Міжособистісне сприймання .............................................................. 55
- •Тема 6. Міжособистісне розуміння .................................................................. 67
- •Тема 7. Структура міжособистісної взаємодії................................................ 74
- •Тема 8. Феномен особистого впливу ............................................................... 83
- •Тема 9. Стратегії і тактики впливу та маніпулювання ............................... 95
- •Тема 10. Почуття та емоції в спілкуванні .................................................... 108
- •Тема 11. Міжособистісні відносини в розвитку ........................................... 122
- •Тема 12. Труднощі ті дефекти спілкування ................................................. 137
- •Тема 13. Успішне спілкування....................................................................... 158
- •1.2.Види, рівні, функції міжособистісного спілкування
- •1.3.Структурний аналіз спілкування
- •1.4.Аналітичні моделі спілкування
- •2.2. Організація і розвиток мовленнєвої комунікації
- •2.3. Мовлення і взаєморозуміння
- •2.4. Особливості мовлення в соціально-орієнтованому спілкуванні
- •2.5. Мовлення як засіб ствердження соціального статусу
- •2.6. Особливості вербальної комунікації в міжособистісному спілкуванні
- •3.2. Цілі слухання
- •3.3. Стилі слухання
- •Тема 4. Невербальна комунікація
- •4.1. Сутність і місце невербальної комунікації в міжособистісному
- •4.2. Особливості невербальної комунікації
- •4.3. Функції невербальних повідомлень
- •4.4.Основні канали невербальної комунікації
- •4.4.1. Кінесика
- •4.4.2. Такесика
- •4.4.3. Акустичні засоби передачі невербальної інформації
- •Тема 5. Міжособистісне сприймання
- •5.1. Соціальна перцепція
- •5.2. Перше враження і точність інтерпретації
- •5.2.1. Типові помилки першого враження
- •5.2.2. Фізіономічні стереотипи і стереотипи зовнішності
- •5.2.3. Роль установки в сприйманні
- •5.3. Спрямоване формування першого враження
- •Тема 6. Міжособистісне розуміння
- •6.1. Психологічні основи і закономірності розуміння
- •6.2. Каузальна атрибуція
- •6.3. Забобони і упередження
- •Тема 7. Структура міжособистісної взаємодії
- •7.1. Контексти міжособистісної взаємодії
- •7.2. Простір міжособистісної взаємодії
- •7.3. Сценарії і механізми взаємодії
- •Тема 8. Феномен особистого впливу
- •8.1. Поняття особистого впливу
- •8.2. Особистий вплив, влада і лідерство
- •8.2.1. Особистий вплив і влада
- •8.2.2. Лідерство і його різновиди
- •8.3. Типи особистого впливу
- •1) Порівняльний аналіз визначень понять «влада»,, «лідерство» і «особистий
- •2) Лідерство і особистий вплив виявляють наявність у людини практично одних і
- •3) Вплив може ґрунтуватися на соціальному положенні або статусі, на володінні
- •4) Аналіз досліджень феномену лідерства дозволяють зробити висновок про
- •Тема 9. Стратегії і тактики впливу та маніпулювання
- •9.2. Маніпуляція в спілкуванні
- •9.2.1. Засоби і механізми маніпулятивної дії
- •1. Прихований характер маніпулятивного впливу забезпечується
- •2. Для чинення психологічного тиску використовується адекватні цілям
- •3. Проникнення в психічну сферу адресата відбувається через психічний
- •4. Експлуатація особистісних якостей адресата з метою імітації процесу
- •9.2.2. Розпізнавання маніпуляції і захист від неї
- •9.3. Тактики впливу
- •1)«Нога в дверях», означає, що агент впливу просить спочатку про невелику
- •2) «Низький м'яч», або «техніка заманювання» — спочатку йде навмисне
- •3) «Двері в обличчя» — спочатку агент впливу просить про дуже велику
- •9.4. Самопрезентація як засіб впливу
- •1. Мають місце три основні стратегії впливу: імперативна, маніпулятивна і
- •2. Маніпулятивний вплив, не дивлячись на його прихований і таємний характер,
- •3. Асиметричність відносин взаємодіючих людей — це критерій, який зближує
- •Тема 10. Почуття та емоції в спілкуванні
- •10.1.1. Сутність і функції емоцій і почуттів
- •10.1.2. Особливості емоційно-чуттєвих переживань у міжособистісному
- •3 До 22 осіб. Він утворюється рідними і друзями, число яких приблизно однакове
- •1. Емоційна реакція учасників спілкування носить двосторонній характер.
- •2. Будучи за своєю природою індивідуальними переживаннями, в
- •3. Формуючись в процесі соціалізації, емоції і відчуття піддаються
- •10.2. Види соціальних емоцій
- •1)Зниження важливості події («Не турбуйтеся, нічого не трапилося, пролита
- •2)Вказівка на пом'якшувальні обставини («Важко утримати чашку, сидячи
- •3)Спогад про власний досвід подібних ситуацій («Не переживайте, зі мною
- •10.3. Способи управління емоціями і почуттями
- •10.3.1. Усвідомлення емоцій
- •10.3.2. Мова емоцій
- •10.3.3. Способи контролю емоцій та почуттів на соціальному рівні
- •1. Емоції і почуття — найважливіші психічні процеси, які регулюють
- •2. Емоції і почуття виконують регулюючу функцію у взаємодії між людьми
- •3. Емоційно-чуттєві переживання, що виникають між людьми, відрізняються від
- •Тема 11. Міжособистісні відносини в розвитку
- •11.1. Етапи розвитку відносин
- •11.2. Фактори стабільності відносин
- •11.1. Етапи розвитку відносин
- •11.1.1. Стадія зближення
- •11.1.2. Стадія близькості
- •11.1.3. Стадія диференціації
- •11.1.4. Стадія віддалення
- •11.1.5. Стадія розпаду
- •11.2. Фактори стабільності відносин
- •11.2.1. Самоактуалізація
- •Тема 12. Труднощі ті дефекти спілкування
- •12.2. Дефіцитне спілкування
- •12.2.1. Самотність
- •12.2.3 Відчуженість
- •12.3. Дефектне спілкування
- •12.4. Деструктивне спілкування
- •12.4.1. Корисливі форми спілкування
- •12.4.2. Агресивно-конфліктна взаємодія
- •1) Агресія є природженою, біологічно обумовленою, існує у формі потягу,
- •2) Агресія — результат навчання, виховання, єдине її джерело — зовнішні
- •12.4.3. Криміногенне спілкування
- •1. Існують три категорії труднощів неформального спілкування: порушення,
- •2. Дефекти спілкування — це перешкоди, що створюються людиною, яка має
- •3. Поширеними формами деструктивного спілкування є брехня, обман,
- •Тема 13. Успішне спілкування
- •1. Рівень майстерності і свободи в спілкуванні — припускає високу
- •2. Лідерський рівень — його легко досягають екстраверти, які добре володіють
- •3. Радикально-партнерський рівень — характерний для орієнтованих на
- •4. Раціонально-консервативний рівень — особи, що складають цю групу,
- •5. Агресивно-авторитарний рівень — авторитарність поєднується з високою
- •6. Рівень невротичної самотності і сором’язливості — його складають люди
- •13.2. Стиль спілкування як фактор успішності
- •13.3. Оптимальний стиль спілкування
- •1. Успішність довірчого спілкування розглядається як певний результат зусиль з
- •2. Психологічними показниками успішності міжособистісного спілкування є його
- •3. Товариськість, контактність і комунікативна сумісність — необхідні умови
- •Тема 1. Загальна характеристика міжособистісного спілкування
- •Тема 2. Мовлення в міжособистісному спілкуванні
- •Тема 3. Ефективне слухання
- •Тема 4. «Невербальна комунікація»
- •Тема 5. Міжособистісне сприймання
- •Тема 6. Міжособистісне розуміння
- •Тема 7. Структура міжособистісної взаємодії
- •Тема 8. Феномен особистого впливу
- •Тема 9. Стратегії і тактики впливу та маніпулювання
- •Тема 10. Почуття та емоції в спілкуванні
- •Тема 11. Міжособистісні відносини в розвитку
- •Тема 12. Труднощі ті дефекти спілкування
- •Тема 13. Успішне спілкування
- •1969. — № 1; Вопр. Психол. — 1971. — № 5.
5.2.3. Роль установки в сприйманні
Установка на сприймання рис, аналогічних власним, особливо виявляється
при характеристиці інтересів іншої людини. Система цінностей людини, загальна
спрямованість особистості завжди відбиваються в її установках і відносинах.
Як свідчать факти, значення слова у формуванні сприйняття людини може
бути дуже великим. А. А. Бодальов (Бодалев А. А. Восприятие и понимание
человека человеком. — М., 1982. С.37-39.) показував фотографії однієї і тієї ж
людини різним групам людей, супроводжуючи їх короткою настановною
характеристикою типу «герой», «злочинець» і тому подібне В тих випадках, коли
установка спрацьовувала, а це відбувалося не завжди, словесні портрети одних і
тих же описуваних людей кардинально різнилися. Виявилось також, що є люди,
не схильні до стереотипного сприйняття, і є такі, які вибірково стереотипні.
Нижче приводиться опис даного експерименту.
П’ятдесяти восьми дорослим досліджуваним по черзі демонструвались
фотографії дівчини-старшокласниці, молодої жінки, молодого хлопця і чоловіка
похилого віку. Вони бачили кожну з фотографій протягом п'яти секунд і повинні
були словесно відтворити зовнішність людини, яку вони тільки що розглядали.
Перед кожним показом одній і тій же фотографії групам випробовуваних
давалися різні установки. Так, одній групі випробовуваних, перш ніж показати
фотографію молодої жінки, говорили: «Зараз вам буде показана фотографія
вчительки», а інший: «Зараз ви побачите портрет артистки». Перед пред'явленням
фотографії юнака одну групу випробовуваних попереджали, що вони побачать
портрет героя, а другій групі, перш ніж показати цю ж фотографію, говорили, що
на ній зображений злочинець. Було отримано 224 звіти про сприйняття ними
названих вище осіб; з них 35 % описів виявилися зробленими під впливом
установки. Ось зразки «портретів»:
1) установка «злочинець». «Цей звірюка зрозуміти щось хоче. Розумно
дивиться і без відриву. Стандартне бандитське підборіддя, мішки під очима,
фігура масивна, нахилена вперед»; «Людина опустилася, дуже озлоблена,
неохайно одягнена, незачесана. Можна думати, що, до того як стати злочинцем,
він був службовцем або інтелігентом. Дуже злий погляд»;
2) установка «герой». «Молода людина років 25-30. Обличчя вольове,
мужнє, з правильними рисами. Погляд дуже виразний. Волосся скуйовджене, не
голений, комір сорочки розстебнутий. Мабуть, це герой якоїсь сутички, хоча у
нього і не військова форма (одягнений в клітчасту сорочку)»;
3) установка «письменник». «Дуже вольова особа. Очі, що нічого не
бояться, дивляться спідлоба. Губи стислі, відчуваються душевна сила і
стійкість. Вираз обличчя гордий»; «Портрет чоловіка приблизно 50-53 років.
Відкрита особа, крупні риси. Сиве, вірніше, сивіюче волосся; лоб опуклий з
горизонтальними складками зморшок. Дуже виразні очі, які зазвичай бувають у
розумних проникливих людей. Навколо очей безліч зморшок, що додають обличчю
дещо лукавий вираз. Так і здається, що ця людина при зустрічі обов'язково почне з
жарту. Нижню частину обличчя не пам'ятаю. Запам'яталися руки невеликі,
неробочі, покриті волоссям. Портрет письменника... Мені здається, що це
обличчя людини, що любить дітей і що пише для них. Судячи з невимушеного
вигляду, він звик позувати, напевно, це відомий письменник. Ще раз хочеться
підкреслити, що найбільш запам'ятовуються в портреті очі. Людина з такими
очима, мабуть, добре знає і любить життя, людей...»;
4) установка «учений». «Людина шістдесяти років, лиса, з цигаркою в
руці. Риси обличчя великі, правильні. Голова велика, лоб високий і широкий,
справжній лоб ученого. Погляд і вираз обличчя ученого говорять про те, що він
напружено і болісно вирішує якусь проблему».
Таким чином, сприймання іншого завжди одночасно і вірне і невірне,
правильне і неправильне, точніше відносно головних в даний момент
характеристик і менш точне відносно решти. Пам'ятаючи про це, можна
сформулювати наступні правила сприйняття:
Правило 1. Коли ми спілкуємося з людиною, ми повинні усвідомлювати, що
взаємодіємо з особистістю, а не зі стереотипом.
Правило 2. Для поліпшення сприймання іншої людини ми повинні
докладати зусиль, щоб бачити як схожість, так і відмінності між людьми.
Поза сумнівом, загальні здібності, інтелект, уміння використовувати свій
досвід, наявність системи уявлень про типи особистостей, виробленої на
особистому досвіді, розвинена інтуїція, уміння співпереживати роблять людину
проникливою, своєрідним провидцем в складній сфері взаємодії людей.
Коли ми поспішно намагаємося скласти судження про людину, зростає
ймовірність того, що воно буде помилковим і поверхневим. Лабрюйєр сказав: «Не
можна судити про людину з першого погляду. Чесноти зазвичай оповиті
покривом скромності, недоліки прикриті маскою лицемірства» (Афоризми, 1966).
Потрібен певний час, щоб відокремити помилкове від істинного. Як показують
експерименти, найбільш точне враження про людину формується за період
двотижневого знайомства. Далі нарощуються помилки, починають впливати
взаємини, прихильність-неприхильність, симпатія-антипатія, припущення про те,
як людина ставиться до того, що сприймає, формуються упередження.
У ряді досліджень підтвердження отримували наступні припущення: а)
деякі люди легше і точніше судять про інших, краще розуміють їх поведінку; б)
про деякі риси легше судити, ніж про інші; в) люди точніше судять про тих, хто
схожий до них. На думку психологів, серед людей, які точніше оцінюють інших,
частіше зустрічаются ті, хто у своїх висновках спирається на спостереження за
поведінкою, а не на стереотипи, є менш авторитарними особистостями і
об'єктивно ставляться до себе. Людина з неглибоким внутрішнім світом і
обмеженим запасом знань не в змозі оцінити складнішу особистість. Ще Б.
Паскаль писав: «Чим розумніше людина, тим більше вона знаходить оригінальних
людей» (Афоризми, 1966).