
- •До виконання лабораторних робіт з курсу “Технічна термодинаміка”, “Термодинаміка і теплотехніка”, для студентів механічного факультету 2-3 курсів денної і заочної форми навчання
- •Обробка результатів досліду
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал спостережень
- •Обробка результатів досліду
- •Журнал спостережень
- •Порядок виконання роботи
Журнал спостережень
№ дос-ліду |
Час, хв |
t5,1, °C |
t2, °C |
t3,4, °C |
n |
I, A |
U, B |
Nп, Вт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Температуру випарювання фреону приймають на 3 ‑ 5°С менше отриманої величини (t5,1 = t5,1 ‑ 5°С). Температура фреону після компресора t2 збiльшується на 5 ‑ 10°С (t2 = t2 + 10°С). Температура фреону в конденсаторі t3,4 приймається на 7 ‑ 8°С вище температури навколишнього повітря у випадку повітряного охолодження (t3,4 = t3,4 + 8°С).
За визначеними температурами на діаграмі lq Р ‑ i для фреону-12 (рис. 6.2) наноситься холодильний цикл.
Точка 1 лежить на перетинi ізотерми t5,1, або ізобари Рн і верхньої суміжної кривої. Точки 3 і 4 знаходяться на перетині ізобари Рк або ізотерми t3,4 з суміжними кривими. Точку 2 знаходять на перетині ізотерми t2 і ізобари Рк. З точки 2 проводять лінію S = const (процес адіабатного стиску фреону в компресорі) до перетину з ізобарою Рн. Місце перетину відповідає точці 1.
Точку 4 визначають з рівняння теплового балансу регенеративного теплообмінника (рекуператора) 5:
звідки
.
Значeння величин і4, і1, і1' визначають по діаграмі. Точки 4 і 5 лежать на перетині лінії і4' = сonst та iзобар Рк і Рн.
Параметри точок заносять у табл. 6.2.
Таблиця 6.2
№ точки |
t,°C |
P, Па |
,
м |
і, кДж/кг |
S, кДж/кг·К |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обробка результатів досліду
Питому вагову холодопродуктивність фреону визначають з рiвняння, кДж/кг:
q0 = i1 – i5.
Робота, витрачена на адіабатний стиск 1 кг фреону, кДж/кг, дорiвнює:
L = i2 – i1.
Враховуючи, що в компресорі адіабатно стискається перегріта пара фреону-12 (K = 1,14; М = 120,92 кг), роботу стиску можна приблизно визначити за формулою, кДж/кг:
.
Кiлькiсть теплоти, відданої фреоном в конденсаторi, кДж/кг:
qk = i2 – i4.
Кiлькiсть теплоти, вiдданої холодильним агентом у теплообміннику, кДж/кг:
qt = i4 – i4’.
Холодильний коефіцієнт циклу:
Кiлькiсть холодоагенту, який циркулює в системі, визначають з виразу, кг/с:
де м ‑ механічний ККД компресора (0,85 ‑ 0,9);
hел ‑ ККД електродвигуна (0,97);
hi ‑ iндикаторний ККД: При Рк/Рн 2,5 3,5 4,5 5,5 6,0
hi 0,73 0,72 0,68 0,65 0,63.
Холодопродуктивність компресора, Вт: Q0 = G·q0·103.
Коефiцiєнт
корисного використання енергії:
Контрольнi питання
З яких агрегатів складається парова компресорна холодильна установка?
Як визначається робота, яка витрачена на стиск фреону в компресорі?
Запишіть вираз для обчислення холодильного коефіцієнта.
Зобразити цикл холодильної установки в Т ‑ S та lgР ‑ і координатах.
Як визначити кількість тепла, вiдiбраного від охолоджуваних тіл? Покажіть на Т ‑ S діаграмі.
Лабораторна робота №7
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИТІКАННЯ ПОВІТРЯ
ІЗ СОПЛА, ЩО ЗВУЖУЄТЬСЯ
У роботі передбачається:
Визначити залежність дійсної витрати повітря через сопло від відношення тисків за соплом і перед ним.
Розрахунковим шляхом одержати залежність теоретичної витрати повітря через сопло від відношення тисків за соплом і перед ним.
Визначити коефіцієнт витрати повітря через сопло.
Обчислити теоретичну швидкість витікання повітря на виході із сопла.
Порівняти тиск в самому вузькому перетині сопла і після сопла.
Опис установки
Лабораторна установка (рис. 7.1) складається з агрегату для відкачування повітря, який створює розрідження в системі, внаслідок чого повітря через повітрозбірник 1 попадає в повітряну магістраль, проходить через вимірювальну діафрагму 2 і спрямовується в досліджуване сопло 4. Вентиль 7 дозволяє регулювати тиск Р1 перед соплом і витрату повітря. Сопло виконане конічним, з діаметром 1,5 мм і площею вихідного перетину 1,76 мм2.
В комплектi з датчиком витрати повітря вимірювальна діафрагма 2 призначена для визначення витрати повітря по повітряних магістралях і через сопло. Вимірювальна діафрагма 2 має прохідний отвір діаметром 4,25 мм і площею поперечного перерізу 14,18 мм2. Перепад тиску на вимірювальній діафрагмі (до і після неї) відбирається через спеціальні відводи, які встановлені в повіт-рянiй магiстралi відповідно вимогам до таких пристроїв.
Вимір тиску повітря перед соплом Р1, у критичному перетині Р2 і за соплом Р3 виконується за допомогою датчика тиску 6 шляхом переключення крана – розподільника 5.
Температура повітря t приймається рівній температурі навколишнього середовища і визначається термометром. Барометричний тиск навколишнього середовища В визначається барометром.
Покази датчиків витрат повітря 3 і тиску 5 наведені в міліамперах. Для перерахунку величини мiлiамперiв на одиницю витрат в кг/c і тиску в Па служать спеціальні таблиці або тарувальні криві, що мають відповідний масштаб перерахунку.