11. У хворого після первинної хірургічної обробки залишилась не видалена частина некротичної тканини. Що в першу чергу необхідно зробити?

а) застосувати антибіотики;

б) дренувати рану;

в) застосувати ферменти;

г) забезпечити іммобілізацію;

д) проводити часті перев’язки.

11. У фазі гідратації рани необхідно забезпечити:

а) спокій ураженому органові;

б) масаж, ЛФК;

в) застосування протеолітичних ферментів;

г) застосування антибіотиків;

д) УВЧ терапію.

11. В рані має місце обмежена ділянка некрозу шкіри. Що необхідно зробити?

а) висікти некротичну ділянку шкіри;

б) накласти пов’язку з протеолітичними ферментами;

в) накласти пов’язку з маззю Вишневського;

г) накласти пов’язку з гіпертонічним розчином;

д) накласти пов’язку з метилурацилом.

11. Які обставини являються основою для накладання первинно-відстроченого шва на рану?

а) шок;

б) велика крововтрата;

в) можливість розвитку інфекції;

г) неможливість відтягнути краї рани при первинній хірургічній обробці;

д) поранення нерва.

11. В якій рані більш вірогідно розвиток інфекції?

а) різаній;

б) укушеній;

в) операційній;

г) рубленій;

д) розміщеній на обличчі.

11. Регенерацією називається заміщення ушкодженої тканини на:

а) аналогічну;

б) сполучну;

в) м’язову;

г) утворення грануляцій;

д) утворення кісткової мозолі.

11. Що потрібно зробити в першу чергу після первинної хірургічної обробки рани на передпліччі?

а) призначити лікувальну фізкультуру;

б) внутрішньом’язево ввести антибіотики;

в) накласти гіпсову лонгету;

г) ввести знеболюючі;

д) застосувати ферменти.

11. З якою метою видаляють некротизовані тканини?

а) розплавити некротизовані тканини;

б) посилити дію антибіотиків;

в) зменшити запалення;

г) посилити ріст грануляцій;

д) прискорити стадію гідратації.

11. Які умови будуть сприяти загоєнню рани вторинним натягом?

а) краї рани добре доторкаються і без первинної хірургічної обробки;

б) видалення мертвих тканин при хірургічній обробці;

в) велика крововтрата;

г) наявність гематоми;

д) авітаміноз.

11. Тимчасова пульсуюча порожнина при вогнепальному пораненні утворюється в результаті:

а) дії енергії руйнування;

б) гідродинамічного удару;

в) бічного удару;

г) високою кінетичною енергією кулі;

д) термічним опіком.

Тема 2 “Інфіковані та гнійні рани”

1. З метою створення максимальної концентрації антибіотика у патологічному вогнищі найбільш доцільно використовувати регіонарну антибіотикотерапію, яка проводиться шляхом введення розчинів у:

1. м’які тканини кінцівки;

2. порожнину суглоба;

3. шлунково-кишковий тракт;

4. м’язи;

5. судину, яка постачає кров’ю ділянку вогнища;

6. ендолімфатично.

7. при допомозі електрофорезу;

8. в судинну систему (системно) і використання електрофорезу у вогнищі запалення;

9. ендолімфатично і внутрішньовенно;

10. ендолімфатично і внутрішньом’язево.

2. Етапи первинної хірургічної обробки рани:

1. гемостаз;

2. розсічення рани;

3. висічення країв рани;

4. дренування рани;

5. ревізія рани і видалення сторонніх тіл;

6. знеболення рани;

7. ревізія рани і видалення сторонніх тіл, дренування рани;

8. ревізія рани і видалення сторонніх тіл, гемостаз;

9. знеболення рани, видалення сторонніх тіл, висічення;

10. висічення країв рани, ушивання рани.

3. У хворого з глибокою свіжою рубаною раною стегна після поступлення у хірургічне відділення проведено первинну хірургічну обробку рани і дреновано її гумовими випускниками. З якою метою проведені такі маніпуляції?

1. знищити в рані спори мікробів;

2. зміцнити імунітет хворого;

3. створити в рані несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів;

4. ослабити патогенні властивості мікроорганізмів;

5. знищити в рані мікроорганізми;

6. покращити умови загоєння рани;

7. видалити нежиттєздатні тканини;

8. перевести рану у різану;

9. попередити розвиток анаеробної інфекції;

10. мати постійний контроль загоєння рани.

4. Хворому з гнійною раною плеча до комплексного лікування необхідно додати біологічні антисептики. Які засоби з нижче перерахованих можна включити в лікування?

1. промивання рани перекисом водню;

2. первинну хірургічну обробку рани;

3. призначити всередину сульфадіметоксин;

4. внутрішньом’язеве введення антибіотика;

5. призначити білкову дієту;

6. застосувати антистафілоковий гамаглобулін;

7. перелити свіжозаморожену плазму;

8. перелити одногрупну кров;

9. призначити білкову дієту і переливання плазми;

10. провести ультрафіолетове опромінення крові.

5. Яка рана заживає швидше інших?

1. з грануляціями червоними велико-зернистими;

2. з грануляціями дрібно-зернистими малиновими;

3. з грануляціями дрібно-рожевими велико -зернистими;

4. з грануляціями м’якими, блідо-рожевими;

5. з надлишковими грануляціями;

6. з гнійними виділеннями із рани;

7. з серозними виділеннями із рани;

8. із набряком і гіперемією країв рани;

9. з виділенням і гіперемією країв рани;

10. з грануляціями червоними велико-зернистими, без серозних виділень із рани.

6. Яким методом можна лікувати рану кінцівки в фазі дегідратації?

1. частими перев’язками;

2. накладанням мазевих пов’язок;

3. застосування ферментів;

4. лікувальною гімнастикою;

5. висіканням некрозу;

6. Уфо опроміненням;

7. електрофорезом із антисептиками;

8. УВЧ терапією;

9. іммобілізацією кінцівки;

10. використанням ультразвуку.

7. Чим визначається сила болю в місці пошкодження:

1. кількістю нервових елементів в місці пошкодження;

2. нервово-психічним станом організму;

3. станом серцево-судинної системи;

4. гостротою пошкоджуючого предмету;

5. швидкістю поранення;

6. анатомічним місцем поранення;

7. ступенню обсеменіння рани мікрофлорою;

8. фазою ранового процесу;

9. нагноєнням рани;

10. частими перев’язками.

8. Розвитку ранової інфекції сприяють:

1. некрози, сторонні тіла в рані;

2. скупчення рідини або крові;

3. порушення місцевого кровопостачання і загальні фактори, що впливають на протікання ранового процесу;

4. висока вірулентність ранової мікрофлори;

5. загальне ослаблення макроорганізму;

6. вид пошкоджуючого предмету, яким нанесено рану;

7. фазою ранового процесу;

8. швидкістю поранення;

9. анатомічним місцем поранення;

10. проведена первинна хірургічна обробка рани.

9. Пов’язка виконує наступні функції:

1. захист від механічних впливів (тиск, тертя, удар), забруднення;

2. профілактика вторинного інфікування;

3. захист від висихання і втрати рідини, електролітів;

4. збереження адекватного температурного балансу;

5. збереження сприятливих умов для клітинних взаємин у процесі загоєння;

6. профілактика утворення гіпергрануляцій;

7. дренування рани;

8. стимуляцію очищення рани;

9. підтримку адекватного мікроклімату у вологих умовах;

10. функціональний спокій тканин рани.

9. Задачі пов’язки в першу фазу ранового процесу:

1. видалення надлишкового ексудату;

2. незворотня елімінація бактерій, токсинів, ранового детриту, бруду, сторонніх тіл;

3. стимуляція регідратації некрозів і прискорення некролізу;

4. ексудат повинен не тільки поглинатися структурою матеріалу пов’язки, але і міцно утримуватися в ній;

5. дренування рани;

6. профілактика вторинного інфікування;

7. захист від висихання і втрати рідини, електролітів;

8. збереження адекватного температурного балансу;

9. збереження сприятливих умов для клітинних взаємин у процесі загоєння;

10. профілактика утворення гіпергрануляцій.

9. Задачі пов’язки в другу фазу ранового процесу:

1. підтримка і регулювання вологого середовища в рані;

2. забезпечення адекватного кондиціонування рани;

3. захист грануляційної тканини від механічного ушкодження при перев’язці;

4. захист від вторинної інфекції;

5. захист рани від травматизації і інфекції;

6. не прилипати до рани;

7. регулювати вологість середовища в рані;

8. перешкоджати висиханню;

9. перешкоджати надлишковій вологості;

10. дренувати ранове виділення.

9. Задачі пов'язки в третю фазу ранового процесу:

1. підтримка в рані помірковано вологого стану;

2. захист епітелію від механічного ушкодження при перев'язці;

3. захист рубця, що формується від механічного ушкодження при перев'язці;

4. стимуляція регенерації;

5. підтримувати рану у помірковано вологому стані;

6. захищати рану від травматизації;

7. підтримка і регулювання вологого середовища в рані;

8. забезпечення адекватного кондиціонування рани;

9. захист грануляційної тканини від механічного ушкодження при перев’язці;

10. захист від вторинної інфекції;

13. І фаза запалення включає наступні послідовні процеси:

1. судинні реакції;

2. ексудацію, випадання фібрину;

3. міграцію і вихід формених елементів;

4. набряк і інфільтрацію;

5. очищення рани;

6. 3-5добу;

7. епітелізацію рани;

8. нагноєння країв рани;

9. міграцію фібробластів;

10. зменшення набряку і екссудація.

14. Визначенням показань до перев’язки є:

1. наявність рани;

2. необхідність видалення надлишку ранового відокремлюваного;

3. обробка рани антисептиками з метою профілактики інфекційних ускладнень;

4. діагностика стану рани;

5. проведення лікувальних маніпуляцій: промивання антисептиками, зупинка кровотечі;

6. видалення нежиттєздатних тканин;

7. видалення дренажу, зняття швів;

8. порушення функції пов’язки: зсув щодо рани;

9. забруднення або інфікування рани;

10. стимуляції розвитку грануляцій в рані.

15. Гнійна інфекція в рані супроводжується:

1. рановою загальною реакцією організму на рану;

2. в результаті всмоктування продуктів ранового розпаду;

3. в результаті всмоктування бактерій;

4. в результаті всмоктування токсинів;

5. інтоксикацією;

6. загоєнням рани;

7. підвищенням температури тіла;

8. гіперемією країв рани;

9. гнійним виділенням з рани;

10. посиленням болю в рані.

16. Що в більшій мірі сприяє загибелі клітин в рані?

а) підвищення проникливості судин;

б) попадання мікроорганізмів в рану;

в) пошкодження клітин;

г) порушення крово-лімфоруху;

д) пошкодження нервів.

17. Ви діагностували рвану рану у потерпілого. Краї рани гіперемовані з фібринозним нальотом. Що необхідно провести?

а) первинну хірургічну обробку;

б) пізню первинну хірургічну обробку;

в) вторинну хірургічну обробку;

г) зробити туалет рани, наложити мазеву пов’язку;

д) накласти шви.

18. При хірургічній обробці гнійної рани дотримання правил асептики і антисептики:

а) не обов'язково;

б) бажано;

в) обов'язково;

г) механічної антисептики;

д) фізичної антисептики, зашивання рани.

19. При яких умовах виникає вторинне інфікування рани?

а) порушення асептики при наданні першої допомоги;

б) порушення асептики при перев’язках;

в) порушення асептики під час операції;

г) наявність мікробів на інородних тілах;

д) погана стерилізація шовного матеріалу.

20. Як попадають мікроорганізми в рани при первинному інфікуванні?

а) з пінцетом в момент перев’язки після обробки;

б) з шкіри пораненого;

в) з руки хірурга;

г) з шовного матеріалу;

д) з рук операційної медсестри.

21. Інфікованою називається рана якщо на 1 г тканини є мікробних клітин:

а) 1000 і більш

б) 10000 і більш

в) 100000 і більш

г) 1000000 і більш

д) 10000000 і більш

22. Які умови сприяють загоєнню рани вторинним натягом?

а) краї рани добре дотикаються і без первинної хірургічної обробки;

б) видалення мертвих тканин при хірургічній обробці;

в) велика кровотеча;

г) наявність гематоми;

д) авітаміноз.

23. Як підготувати рану для накладання вторинного шва?

а) застосування УФО;

б) рідко перев’язувати;

в) часто міняти пов’язки з гіпертонічним розчином;

г) застосування антибіотиків;

д) застосування ферментів.

24. Застосування яких речовин на гнійну рану суттєво скоротить час її загоєння?

а) антибіотики;

б) ферменти;

в) сульфаніламіди;

г) мазь Вишневського;

д) гіпертонічний розчин.

25. Які ускладнення можуть бути з боку операційної рани в першу добу після операції?

а) йодовий контактний дерматит;

б) набряк шкірних покривів;

в) кровотеча;

г) запальний інфільтрат в області рани;

д) нагноєння рани.

26. В розвинених грануляціях розрізняють 6 шарів. Який шар буде четвертий?

а) лейкоцитарно-некротичний;

б) шар вертикальних судин;

в) дозріваючий шар;

г) шар горизонтальних фібробластів;

д) шар судинних петель.