2.5.Облік розрахунків за податками й платежами

Бюджетні установи у процесі виконання кошторисів виступають платниками різних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Основним податковим документом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (далі - ПКУ), який визначає не лише загальні правила адміністрування податків і зборів (заповнення та подання податкової звітності, сплати податкових зобов'язань, проведення перевірок, облік платників податків, а також притягнення до відповідальності та застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства), а й види податків, зборів (обов'язкових платежів) та порядок їх справляння.

Податок - це обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку.

Збір (плата, внесок) - обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Податковим періодом визнається період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів (календарний рік, календарний квартал, календарний місяць, календарний день).

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються ПКУ для кожного податку окремо.

До загальнодержавних податків належать податки та збори, що встановлені ПКУ і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених ПКУ.

До місцевих податків належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Бюджетні установи є платниками наступних податків:

1) Податок на прибуток.

Бюджетні установи є неприбутковими. Для неприбуткових організацій установлено пільговий режим оподаткування, за умови, що такі організації зареєстровані згідно з вимогами законодавства та внесені органами державної податкової служби до Реєстру неприбуткових організацій та установ відповідно до Положення про реєстр неприбуткових організацій та установ, затверджений наказом ДПА України від 24.01.2011 р. № 37.

Від оподаткування звільняються доходи основної діяльності. У разі якщо бюджетні установи отримують дохід з джерел, які не зазначені серед джерел доходів, звільнених від оподаткування, такі бюджетні установи зобов'язані сплатити податок на прибуток. Податок на прибуток визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму видатків, пов'язаних з отриманням таких інших доходів. При цьому видатки не можуть перевищувати такі доходи.

2)Податок на додану вартість (далі - ПДВ) - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм ПКУ.

Єдиним критерієм обов'язкової реєстрації бюджетних установ платником ПДВ є перевищення обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців 300 тис. гри.

3)Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

4)Перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

5)Збір за користування радіочастотним ресурсом України - загальнодержавний збір, який справляється як плата за користування радіочастотним ресурсом України.

6)Збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір, який справляється водокористувачами, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.