Вимоги до якості виробничого виконання

Якість виготовлення повинна забезпечувати відповідність виробу зразка за формою, розміром і зовнішнім виглядом, технічним описом і кресленням, нормам ДСТУ.

Вироби, що складаються з кількох деталей, повинні вільно поєднуватися в місці рознімання, а склеювання деталей нерозбірних виробів має бути міцним.

Склад композиції і технологічний режим її переробки повинні забезпечувати виробам стійкість до удару, падіння, морозу (не менше - 40 °С), до кислот і дії мильних лужних розчинів (для виробів, що контактують з харчовими продуктами). Вироби для гарячих харчових продуктів повинні витримувати температуру не менше 100 °С. Не повинно бути короблення (більше 0,5%) і міграції фарби.

На поверхні виробів не допускаються грубі дефекти, що псують зовнішній вигляд. Рисунок декоративних елементів повинен бути чіткий, без пропусків, перекручень, зміщень і відшарувань.

Вимоги до маркування

Товари із пластмас повинні мати маркування, що легко читається, та товарний знак підприємства-виготовлювача.

На виробах, призначених для контакту з харчовими продуктами, повинно бути маркування видів харчових продуктів: "для сипких продуктів", "для холодних харчових продуктів", "для гарячих харчових продуктів" та "для нехарчових продуктів".

Транспортна тара повинна мати загальноприйняте маркування.

Вимоги до пакування

Вироби пакують у стандартні коробки з гладкого або гофрованого картону, у дерев'яні або фанерні ящики з прокладкою папером або іншим матеріалом, що забезпечує зберігання виробів при транспортуванні. За домовленістю зі споживачами допускаються інші способи пакування, що забезпечують зберігання товарів.

Контроль якості виробів із пластмас Товари із пластмас на сорти не поділяють!

Торговельні організації проводять контрольну перевірку якості партії товарів із пластмас за зразками, що становлять від 0,5% до 5% кількості виробів у партії.

Зовнішній вигляд, колір, форму виробів, стан декоративної поверхні, наявність і допустимість дефектів оцінюють візуально, розміри - звичайними вимірювальними інструментами або спецкалібрами.

Жолоблення визначають за розміром щілин між виробом і поверхнею, а міцність до удару - при падінні виробу з висоти 75 см на дерев'яну або вкриту лінолеумом підлогу. Виріб вважається міцним, якщо при падінні не виявлено відколів та інших помітних дефектів.

Стійкість забарвлення (зникнення фарбника) оцінюють за відсутністю слідів фарбника на білій вологій бавовняній тканині після п'ятикратного випробування тертям виробу.

Термічну стійкість виробів для гарячої їжі перевіряють занурюванням виробу на 10 хв. у киплячу воду. Поверхня виробів після випробування повинна залишатися без змін.