8. Існує кілька рівнів планування (тобто видів планів за рівнем планування):

а) планування роботи слідчого (календарний план);

б) планування розслідування в кримінальній справі;

в) планування початкового, наступного, прикінцевого етапів розслідування;

г) планування слідчої дії;

д) планування тактичної операції;

е) планування тактичного прийому.

Кожен рівень (вид планування за рівнем) складається з таких етапів або стадій:

- визначення загального напряму дій, формування цілей, побудова версій та виведення з них логічних висновків, завдань, підзавдань;

- вирізнення обставин, які необхідно встановити: предмета і меж доказування, обставин, з'ясування яких є необхідним для встановлення істини;

- визначення засобів, за допомоги яких буде встановлено обставини вчиненого злочину (визначення кола слідчих та інших дій і заходів оперативно-пошукового та організаційно-технічного характеру; визначення тактики намічених дій), та засобів прийняття тактичних рішень;

- визначення виконавців і термінів виконання, послідовності проведення намічених дій;

- оформлення наміченої програми у вигляді письмових планів розслідування, схем, графіків, карток тощо.

9. Планування окремої слідчої дії має три стадії:

- визначення часу, місця проведення, кінцевої мети і змісту майбутньої слідчої дії, кола питань, які треба з'ясувати, та обставин, що потребують установлення;

- встановлення (вибір) конкретних ресурсів - інформаційних, психологічних, технічних, що є у слідчого, та визначення їх співвідношення з конкретною метою, якої необхідно досягти;

- безпосереднє розроблення організаційно-тактичного змісту слідчої дії з визначенням послідовності застосування тактичних прийомів і тактичних операцій.

За формою плани поділяються на:

а) письмові;

б) уявні (усні).

Лише інколи планування може бути усним (уявним): це може мати місце на початковій стадії розслідування, коли виявляються ознаки злочинів, і в ході порушення кримінальної справи.

У таких ситуаціях слідчий, базуючись на висунутих версіях, зазвичай типових, складає наближений усний план із проведенням найбільш невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

І вже після цього приступає до складання письмового плану.

Усний план інколи складається в розслідуванні нескладних, уже типових для конкретного слідчого, кримінальних справ, коли він робить для себе лише певні замітки, хоча це не завжди виправдано.

Інколи слідчий уявно планує проведення окремих типових, як для нього, слідчих дій, зазначаючи в загальному плані проведення цієї слідчої дії. Однак, незважаючи на це, він робить замітки, визначає основні питання, обставини, що потребують установлення в ході слідчої дії.

Для плану розслідування окремого злочину, тобто щодо однієї кримінальної справи, є характерними такі обов'язкові елементи плану:

а) версії;

б) обставини, які необхідно встановити;

в) слідчі дії, оперативно-розшукові та організаційно-технічні заходи;

г) вказівка, хто є виконавцем, і термін виконання;

д) матеріали, що їх треба використати.

Більш компактним є план, коли версія виноситься в його заголовок.

Отож, у плані перелічуються всі версії та розроблене планування щодо кожної з них.

10. На початковому етапі проводяться невідкладні слідчі дії й оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення факту здійснення злочину, переслідування злочинця по «гарячих слідах», виявлення і закріплення доказової інформації.

До типових слідчих дій можна віднести:

• огляд місця події;

• допит потерпілого і свідків;

• затримання і допит підозрюваного;

• огляд підозрюваного, у деяких випадках і потерпілого;

• проведення обшуків за місцем проживання і роботи підозрюваного, його

родичів, знайомих;

• проведення впізнання предметів (викраденого, знарядь злочину й ін.) і

підозрюваного;

• призначення експертиз.

Планування початкового етапу розслідування визначається специфікою розв'язуваних завдань:

- орієнтування в обставинах скоєного злочину

- пошук доказів і джерела їхнього надходження

- встановлення і розшук злочинців по гарячих слідах;

- з'ясування причин і умов, що сприяли вчиненню конкретного злочину.

На цьому етапі розслідування широке використання знаходять типові плани, до яких відносяться:

- плани проведення комплексних операцій при учиненні визначеного виду особливо небезпечних злочинів;

- переліки невідкладних слідчих дій і оперативно-пошукових заходів, здійснюваних при надходженні повідомлень або заяв про вчинення злочинів;

- програми дій учасників слідчо-оперативної групи, що виїжджають на огляд місця події.

11. Сполучення слідчих дій з оперативно-розшуковими заходами є однією з важливих умов підвищення якості розслідування злочинів. Для цього необхідний тісний діловий контакт у роботі слідчого й оперативно-розшукового апарата. Їхня взаємодія здійснюється в різних формах:

- виїзд слідчого й оперативного працівника на місце події для спільної роботи з виявлення й закріплення слідів злочину, розшуку й затримці злочинця: спільна участь у розробці плану розслідування в справі й планах окремих найбільш складних дій і оперативно-розшукових заходів;

- систематична взаємна інформація про знову отримані дані, що стосуються обставин розслідуваного злочину й особі, його що совершили.

Виділені для участі в розслідуванні працівники оперативних і експертно-криміналістичних підрозділів повинні активно використати свої специфічні засоби й методи для повного й швидкого розкриття злочину, чітко й вчасно виконувати доручення й вказівки слідчого про виробництво пошукових і слідчих дій.

12. При розслідуванні складних, багатоепізодних злочинів, крім планів, застосовується допоміжна документація; схеми злочинних зв'язків обвинувачуваних, «особові рахунки» на кожного обвинувачуваного (картки).

В особових рахунках вказується:

- формулювання обвинувачення;

- докази, що підтверджують обвинувачення;

- доводи обвинуваченого на свій захист;

- результати перевірки тверджень обвинувачуваного;

- дані які характеризують особистість обвинувачуваного;

- питання які потрібно з'ясувати;

- оцінки про дати обрання запобіжного заходу.