Розрахунок

1. Маса бюкса з піском – г

2. Маса бюкса з піском і наважкою до висушування – г

3. Маса наважки до висушування – г

4. Маса бюкса з піском і наважкою

після висушування (кінцевий результат) – г

Визначення кількості вологи :

ω (Н₂О) =

де m_c – маса висушеної наважки, г;

m – маса вихідної наважки, г

Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:

Знати: Теоретичні основи гравіметрії, суть гравіметричних визначень, основні операції аналізу.

Вміти: Зважувати на технохімічних та аналітичних вагах, користуватися приладами: ексикатором, сушильною шафою, муфельною піччю, виконувати операції методу осадження і розрахунки вологості, зольності, вмісту елемента в розчині за результатами аналізу.

Контрольні запитання

1. У гравіметричному аналізі основним визначенням є.

2. Які методи аналізу відносяться до гравіметрії.

3. Які деталі відносять до робочих частин аналітичних терезів.

4. З якою точністю можна зважувати на технохімічних терезах.

5. Які фільтри використовують для фільтрування дрібнокристалічних осадів.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА

Для проведення лабораторної роботи № 6,7

з навчальної дисципліни

«Аналітичної хімія»

Тема: Визначення зольності сировини чи готової продукції харчових виробництв

Мета: Закріпити теоретичні знання з теми “Гравіметричний аналіз”, ознайомитись з методикою визначення вмісту золи в сировині чи готовій продукції харчових виробництв

Реактиви і обладнання: Фарфоровий тигель з кришкою, аналітичні терези, муфельна піч, ексикатор, тигельні щипці, харчовий продукт

Методичні вказівки

Для виконання кількісного аналізу хімічними методами потрібно дуже мало дослідженого матеріалу – близько 1 г.

Для того, щоб при правильному використанні аналізу не було розходження між складом зразка, взятого для аналізу, і складом всієї партії сировини, від цієї партії відбирають середню пробу.

Середню пробу речовини, що аналізують, називаються невелику кількість її склад якої однаковий із складом всієї партії, з якої взята проба.

Спосіб відбору середньої проби визначається багатьма факторами: фізичним станом речовини, його структурою, способом упаковки, перевезення і розміром

партії.

Відбір проби складається з кількох операцій:

1) Первиний відбір середньої проби.

З різних місць партії матеріалу відбирають необхідну його кількість. Весь підібраний матеріал старанно переміщують.

2) Після первинного відбору проба виходить дуже великою. Тому пробу зменшують методом квартування.

Після промивання на фільтрі знаходиться чистий осад. Так як кількісно зняти осад з фільтра неможливо, фільтр спалюють, а осад прожарюють.

Після фільтрування фільтр з осадом висушують в сушильній шафі, а потім ставлять у тиглі у муфельну піч і прожарюють осад. Після прожарювання тиглі з осадом охолоджують в ексикаторі до кімнатної температури і зважують. Операцію прожарювання і зважування повторюють доти, поки остання маса тигля з осадом не буде такою ж, як попередня, або буде відрізнятись від неї не більш як на 0,0002 г.