Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:

Знати: Теоретичні основи гравіметрії, суть гравіметричних визначень, основні операції аналізу.

Вміти: Зважувати на технохімічних та аналітичних вагах, користуватися приладами: ексикатором, сушильною шафою, муфельною піччю, виконувати операції методу осадження.

Контрольні запитання

1. Що є предметом вивчення аналітичної хімії.

2. До яких методів відноситься гравіметричний аналіз.

3. До яких методів відноситься титриметричний аналіз.

4. Хто вперше ввів в науку термін “хімічний аналіз”.

5. Який об’єм 0,1-0,5н. розчину беруть для мікроаналізу.

6. Як називають аналітичну реакцію, яка дозволяє виявити іон в присутності будь-яких інших іонів.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА

Для проведення лабораторної роботи № 4,5

з навчальної дисципліни

«Аналітичної хімія»

Тема: Визначення вологості сировини чи готової продукції харчових виробництв методом висушування до сталої маси

Мета: Закріпити теоретичні знання з теми “Гравіметричний аналіз ”, ознайомитись з методикою визначення вологості сировини чи готової продукції харчових виробництв

Реактиви і обладнання: Аналітичні терези, технохімічні терези, сушильна шафа, ексикатор, тигельні щипці, бюкси з кришкою, харчові продукти, пісок, скляні палички.

Методичні вказівки

Основні методи гравіметричного аналізу:

1. Методи осадження. Наважку речовини, яку аналізують, розчиняють у воді (або іншому розчиннику) і осаджують потрібний елемент певним реактивом у вигляді малорозчинної сполуки. Одержаний осад відфільтровують, промивають, висушують, прожарюють і зважують. Знаючи масу прожареного осаду, обчислюють вміст елемента (або сполуки) у відсотках від взятої наважки.

2. Метод відділення – оснований на виділенні певного компонента з речовини, яка аналізується, і точному зважуванні його. При цьому, як правило речовину зважують, спалюють, золу яка залишається зважують і обчислюють вміст елемента (або сполуки) у взятому зразку.

3. Метод відгонки полягає в тому, що компонент, який визначають, кількісно відділяють у вигляді леткої сполуки (газу, пари) дією реактивів або високої температури. Цим методом визначають найчастіше кількість вологи. Для одержання точних результатів аналізу важливо не тільки правильно провести визначення і точно виконати вимірювання, а й правильно зробити розрахунок. Математична помилка, допущена при обробці результатів аналізу, знецінює всю роботу.

Хід роботи

1. Чистий бюкс з невеликою кількістю піску (6 – 8 г) помістити в сушильну шафу, нагріти до 120 – 125^оС на 1 год. (кришку бюкса поставити на ребро).

2. Гарячий бюкс з піском перенести в ексикатор, охолодити його до кімнатної температури (20 – 25 хв.) і зважити на аналітичних терезах. Зважування необхідно зробити тричі і взяти середнє значення.

3. У висушений і зважений бюкс з піском помістити приблизно 3 г подрібненого продукту і старанно перемішати з піском сухою скляною паличкою.

4. Зважити бюкс з наважкою на аналітичних терезах.

5. Відкритий бюкс помістити разом з кришкою в сушильну шафу на 1 год. При температурі 105 – 110^оС. Після цього бюкс закрити, охолодити в ексикаторі і зважити.

6. Відкритий бюкс знову помістити разом з кришкою у сушильну шафу на 30 хв., після чого закрити кришкою, охолодити в ексикаторі і знову зважити.

7. Висушування і зважування продовжувати до того часу, поки результати двох останніх зважувань не співпадуть або будуть відрізнятись не більш, як на 0,0002 г. Після цього аналіз вважається закінченим.