
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи і аналітична група катіонів
- •Іі аналітична група катіонів
- •Амоній карбонат (nh4)2со3 утворює з розчинами солей Кальцію білий аморфний осад СаСо3, який під час нагрівання переходить у кристалічний:
- •Ііі аналітична група катіонів
- •IV аналітична група катіонів
- •Аналітичні реакції на аніони і групи
- •1. Аніони sо42- - реакція з барій хлоридом
- •2. Аніон со32- - реакція з кислотами
- •3. Аніон ро43- - реакція з аргентум нітратом
- •Аналітичні реакції на аніони іі групи
- •1. Аніон сі- - реакція з аргентум нітратом Аргентум нітрат AgNо3 за наявності нітратної кислоти осаджує з розчинів хлоридів білий осад AgСі:
- •2. Аніон s2- - реакція з аргентум нітратом
- •Аналітичні реакції на аніони ііі групи
- •1. Аніон nо3- - реакція з ферум (іі) сульфатом
- •2. Аніон сн3соо- - реакція з ферум (ііі) хлоридом
- •Тема: Вивчення основних операцій гравіметричного аналізу
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •1. Розрахунок наважки речовини, яка аналізується
- •2. Взяття наважки
- •3. Перенесення наважки.
- •4. Розчинення наважки
- •5. Осадження
- •6. Фільтрування і промивання осаду.
- •7. Висушування і прожарювання осаду.
- •Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
- •Контрольні запитання
- •Тема: Визначення вологості сировини чи готової продукції харчових виробництв методом висушування до сталої маси
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розрахунок
- •Тема: Визначення зольності сировини чи готової продукції харчових виробництв
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розрахунок
- •Визначення вмісту золи
- •1. Ознайомлення з мірним посудом і його призначенням Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Приготування розчину лугу з приблизною концентрацією
- •Приготування стандартного розчину щавлевої кислоти
- •Визначення точної концентрації розчину лугу за розчином щавлевої кислоти
- •Тема: Визначення загальної твердості води трилонометричним методом
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Приготування стандартного розчину купрум (іі)сульфату
- •3. Побудова калібрувального графіка
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •1. Визначення рН розчину методом прямої потенціометрії
- •2. Визначення вмісту сильної кислоти в розчині методом потенціометричного титрування
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розділення суміші катіонів методом іонообмінної хроматографії
- •Методика розділення
- •2. Якісний аналіз суміші амінокислот методом паперової хроматографії
- •Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
- •Контрольні запитання
2. Аніон сн3соо- - реакція з ферум (ііі) хлоридом
Ферум (ІІІ)-катіон з ацетат-аніоном утворює розчин темно-червоного кольору:
3СН3СООNа
+ FeСІ3
Fe(СН3СОО)3 +
3NаСІ
При розбавлянні водою і нагріванні цього розчину ферум (ІІІ) ацетат гідролізує і утворюється червоно-бурий осад комплексної сполуки:
3Fe(СН3СОО)3 + 2Н2О → [Fe3(ОН)2 (СН3СОО)6]СН3СОО↓ + 2СН3СООН
В и к о н а н н я. У пробірку беруть кілька крапель кристаликів натрій ацетату, додають 0,5 см3 води і 2-3 краплі розчину ферум (ІІІ) хлориду, перемішують і спостерігають появу темно-червоного кольору. При розбавлянні розчину водою у 2-3 рази і нагріванні на водяній бані спостерігають утворення осаду комплексної сполуки.
Умови реакції:
а) відсутність аніонів, які зв’язують ферум (ІІІ)-катіон (наприклад, СО32-,
РО43-, SО32-, SіО32- - аніони, їх усувають, осаджуючи барій динітратом –
Ва(NО3)2 з нейтрального розчину);
б) відсутність аніонів, які відновлюють ферум (ІІІ)-катіон (наприклад, S2- -, І- -
аніони, заважаючи дію їх усувають, осаджуючи аргентум (І)-катіоном).
Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
Знати: групові реактиви, що таке роздрібнений і систематичний метод аналізу. Класифікацію катіонів на аналітичні групи. Класифікацію аніонів на аналітичні групи.
Вміти: проводити якісні реакції на деякі катіони та аніони
Контрольні запитання
1. Які катіони належать до І аналітичної групи.
2. У який колір забарвлюють полум’я катіони К+.
3. Які катіони належать до ІІІ аналітичної групи.
4. Скільки є груп аніонів.
5. Який груповий реактив на аніони І групи.
6. Який груповий реактив на аніони ІІ групи.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА
Для проведення лабораторної роботи № 3
з навчальної дисципліни
«Аналітичної хімія»
Тема: Вивчення основних операцій гравіметричного аналізу
Мета: Закріпити теоретичні знання з теми “Гравіметричний аналіз”, ознайомитись з методикою виконання основних операцій гравіметричного аналізу
Реактиви і обладнання: Аналітичні терези, сушильна шафа, муфельна піч, ексикатор, тиглі, тигельні щипці, бюкс з кришкою, хімічна склянка з носиком, фільтрувальний папір, лійка, скляна паличка, технічна кристалічна сода
Методичні вказівки
Гравіметричним аналізом називають метод кількісного аналізу, що ґрунтується на точному визначенні маси речовини або її складових частин, виділених у вигляді сполуки певного складу.
Основні методи гравіметричного аналізу:
1. метод осадження; 2. метод виділення ; 3. метод відгонки .
Хід роботи
1. Розрахунок наважки речовини, яка аналізується
Наважкою називають невелику, точно зважену кількість речовини, що аналізується, взяту від середньої її проби, яку в процесі аналізу кількісно піддають всім необхідним операціям.
Наприклад. Розрахувати величину наважки зразка технічної кристалічної соди для визначення в ній кристалізаційної води.
Na2CO3 · 10 H2O
M(Na2CO3 · 10 H2O) = 106 + 180 = 286 г/моль
286 г – 180 г H2O
Х
г – 0,1 г H2O