
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи і аналітична група катіонів
- •Іі аналітична група катіонів
- •Амоній карбонат (nh4)2со3 утворює з розчинами солей Кальцію білий аморфний осад СаСо3, який під час нагрівання переходить у кристалічний:
- •Ііі аналітична група катіонів
- •IV аналітична група катіонів
- •Аналітичні реакції на аніони і групи
- •1. Аніони sо42- - реакція з барій хлоридом
- •2. Аніон со32- - реакція з кислотами
- •3. Аніон ро43- - реакція з аргентум нітратом
- •Аналітичні реакції на аніони іі групи
- •1. Аніон сі- - реакція з аргентум нітратом Аргентум нітрат AgNо3 за наявності нітратної кислоти осаджує з розчинів хлоридів білий осад AgСі:
- •2. Аніон s2- - реакція з аргентум нітратом
- •Аналітичні реакції на аніони ііі групи
- •1. Аніон nо3- - реакція з ферум (іі) сульфатом
- •2. Аніон сн3соо- - реакція з ферум (ііі) хлоридом
- •Тема: Вивчення основних операцій гравіметричного аналізу
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •1. Розрахунок наважки речовини, яка аналізується
- •2. Взяття наважки
- •3. Перенесення наважки.
- •4. Розчинення наважки
- •5. Осадження
- •6. Фільтрування і промивання осаду.
- •7. Висушування і прожарювання осаду.
- •Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
- •Контрольні запитання
- •Тема: Визначення вологості сировини чи готової продукції харчових виробництв методом висушування до сталої маси
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розрахунок
- •Тема: Визначення зольності сировини чи готової продукції харчових виробництв
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розрахунок
- •Визначення вмісту золи
- •1. Ознайомлення з мірним посудом і його призначенням Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Приготування розчину лугу з приблизною концентрацією
- •Приготування стандартного розчину щавлевої кислоти
- •Визначення точної концентрації розчину лугу за розчином щавлевої кислоти
- •Тема: Визначення загальної твердості води трилонометричним методом
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Приготування стандартного розчину купрум (іі)сульфату
- •3. Побудова калібрувального графіка
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •1. Визначення рН розчину методом прямої потенціометрії
- •2. Визначення вмісту сильної кислоти в розчині методом потенціометричного титрування
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розділення суміші катіонів методом іонообмінної хроматографії
- •Методика розділення
- •2. Якісний аналіз суміші амінокислот методом паперової хроматографії
- •Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
- •Контрольні запитання
Методичні вказівки
Хроматографія – це фізико-хімічний метод розділення й аналізу сумішей газів, рідин або розчинів за допомогою сорбційних процесів. Метод ґрунтується на різному розподілі компонентів суміші між двома фазами – рухомою та нерухомою.
Хроматографічні методи розрізняють за такими ознаками:
за середовищем, у якому проводять розділення: газова, газорідинна та рідинна хроматографія ;
за механізмом розділення: молекулярна, ситова, іонообмінна, осадова, розподільна хроматографія ;
за формою проведення процесу: колонкова, паперова, тонкошарова, капілярна хроматографія.
Залежно від способу переміщення досліджуваної суміші вздовж шару сорбенту хроматографічний процес може бути фронтальним, проявниковим та витиснювальним.
Паперову хроматографію поділяють на розподільну, адсорбційну та іонообмінну. У ПХ як нерухому фазу використовують хроматографічний папір, або речовини, заздалегідь нанесені на його волокна. Механізм хроматографії на папері може бути розподільним або адсорбційним.
Йонообмінна хроматографія ґрунтується на оборотності хемосорбції йонів досліджуваного розчину йоногенними групами сорбенту. Процес обміну йонів у системі сорбент – розчинник відбувається в стехіометричних співвідношеннях.
Сорбенти, здатні до іонообмінної адсорбції, називають йонітами. Залежно
від характеру йоногенних груп їх поділяють на катіоніти та аніоніти.
Хід роботи
Розділення суміші катіонів методом іонообмінної хроматографії
Розділення катіонів Zn2+ і Fe3+ основане на використанні амфотерних властивостей цинку. Для розділення катіонів Zn2+ і Fe3+ розчин, що містить суміш цих катіонів, пропускають через катіоніт в Н – формі. При цьому відбувається поглинання катіонів. Потім катіоніт промивають розчином лугу. Катіони цинку утворюють ZnО22- – аніони, які проходять у фільтрат, а катіони Fe3+ залишаються на катіоніті. Їх видаляють з катіоніту 2н. розчином хлоридної кислоти.
Методика розділення
В хімічний стакан об’ємом 100 мл налити суміш 10 мл 0,25 М розчину ZnSO4 і 10 мл 0,5 М розчину FeСІ3. Отриману суміш пропустити з швидкістю 10 мл/хв через колонку, яка містить 15г сильно-кислотного катіоніту СДВ-3 або КУ-2 в Н-формі. Стакан сполоснути дистильованою водою і теж вилити її в колонку з катіонітом.
Для видалення катіонів Zn2+ пропустити через катіоніт 200 мл 10% розчину NaOH окремими порціями по 10 мл. Розчин, що витікає з колонки і містить катіони цинку, зібрати в конічну колбу об’ємом 250 мл. Повноту видалення катіонів цинку перевірити реакцією з К4[Fe(CN)6]. Для цього відібрати в пробірку кілька крапель розчину, що витікає з колонки, добавити кілька крапель 4н. розчину НСІ і 1 краплю розчину К4[Fe(CN)6]. За наявності в розчині катіонів цинку випадає білий осад Zn2[Fe(CN)6]. Після видалення катіонів цинку катіоніт промити 20 мл дистильованої води.
Для видалення катіонів Fe3+ пропустити через катіоніт 250 мл 2н. розчину НСІ. Розчин, що витікає з колонки, зібрати в конічну колбу об’ємом 500 мл. Для виявлення катіонів Fe3+ проводять пробу з К4[Fe(CN)6] – за наявності іонів Fe3+ випадає синій осад Fe4[Fe(CN)6]3.